8.5. Організація роботи виробничого транспорту

Транспортне господарство підприємства — сукупність зага­льнозаводських та цехових підрозділів що забезпечують перемі­щення людей та вантажів між окремими виробничими дільницями, цехами, робочими місцями та за межами підприємства.

Головна мета транспортного господарства — вчасне пере­міщення вантажів і людей по вказаним маршрутам з найменшими витратами на здійснення транспортування та операції по заванта­женню та розвантаженню.

Склад та структура транспортного господарства підприємства залежать від наступних факторів:

особливостей продукції що випускається підприємством;

розміру підприємства та масштабу виробництва;

галузевої приналежності підприємства;

рівня автоматизації та механізації виробничого процесу;

рівня кооперації з транспортними організаціями. До складу транспортного господарства входять:

транспортний відділ;

транспортний цех або цехи (цех автомобільного транспорту, цех залізничного транспорту тощо);

ремонтний цех.

Зазвичай до складу транспортного цеху входять:

бюро перспективного планування;

бюро технічного нормування та організації перевезень;

конструкторсько-технологічне бюро;

диспетчерське бюро;

ремонтне бюро.

Класифікація виробничих транспортних засобів:

1)         за призначенням перевезень:

a.         зовнішній;

b.         міжцеховий;

c.         внутрішній.

2)         за режимом роботи:

перервної дії;

безперервної дії

3)         за напрямком переміщення вантажів:

горизонтальний (конвеєри, транспортери);

вертикальний (ліфти);

змішаний (крани);

похилий (канатні дороги).

4)         за видами транспортних засобів:

автомобільний;

залізничний;

водний (річковий та морський)

трубопровідний;

авіаційний;

5)         за рівнем механізації:

автоматизований;

механізований;

ручний.

6)         в залежності від можливості переміщення транспортного за-
собу виділяють дві групи транспортних засобів (рис. 8.3):

стаціонарні транспортні засоби;

нестаціонарні або пересувні транспортні засоби.


Види транспорту в залежності від можливості переміщення


Стаціонарні транспортери


Нестаціонарні транспортери


"1


Не пов'язані з підлогою

З опорою на площину підлоги

Не пов'язані з підлогою

Пов'язані з підлогою


Транспортери


 

Рольганги


Підвісні транспортери крани

Вилочні підйомники дистанційно

кероване транспорту­вання


 

Рис. 8.3. Класифікація транспорту залежно від можливості переміщення

До стаціонарних транспортних засобів належать ті, за допо­могою яких вантажі пересуваються за відповідними горизонталь­ними, вертикальними та похилими напрямками. Стаціонарні при­строї споживають малу кількість енергії, відрізняються невеликими витратами на обслуговування, їм властива надійність і безпека. Стаціонарні пристрої можуть створюватись як без опори на підлогу (піднімання вантажів здійснюється за допомогою конструкції, що кріпиться на стелі), так і з опорою на підлогу. Наприклад, констру­кції, пов'язані з підлогою:

схований під підлогою ланцюговий транспортер;

несучий ланцюговий транспортер;

рольганги;

ремінний транспортер. Конструкції, не пов'язані із підлогою:

ланцюговий підвісний транспортер;

транспортер із електроприводом;

ручні талі.

До пересувних належать транспортні засоби, які виконують ве­ртикальне транспортування (підйомники, в т.ч. ліфти, мостові, пор­тальні та інші крани), або горизонтальне пересування — як система на вагонетках (карах). Горизонтально-пересувні пристрої поділя­ють на ті, що вимагають опори, та вільні:

Горизонтально-пересувні, що вимагають опори:

вилочні підйомники;

вилочні штабелери;

тягачі з причепами;

транспортні системи без водія. Вільні (не пов'язані із підлогою):

картраки;

монорельсові підвісні вагонетки.

Великого значення набувають сьогодні транспортні засоби без водія та із дистанційним управлінням (індукційні або оптич­ні). Вони створюють конкуренцію стаціонарним транспортним за­собам, до яких належать:

рольганги;

ланцюгові транспортери;

підйомники з електроприводом та без нього;

підвісні конвеєри з окремим приводом.

Безлюдні транспортні системи добре пристосовані для раціона­лізації логістичних функцій та можуть використовуватись як на ча­стково механізованих, так і повністю автоматизованих підприємст­вах. Вдосконалення технології та зв'язок із центральною комп'ютерною системою забезпечує їх економічність, велику гнуч­кість і високий ступінь використання.

Безлюдні системи охоплюють такі елементи: вагонетки; при­строї для пересування; пристрої для управління.

Переваги транспортних систем з дистанційним управлінням по­винні розглядатись поряд із їхніми недоліками: висока вартість цих систем; проблеми завантаження та розвантаження; низька швидкість руху; залежність від змонтованих шляхів;

складність проїзду в різних виробничих приміщеннях (напри­клад, вузькі шляхи, високі бар'єри, неочікувані перешкоди і т.ін.).

Визначення необхідної кількості виробничих транспортних засобів

Потреба підприємства у транспортних засобах визначається за­лежно від розміру вантажопотоків та загального вантажообігу.

Вантажопотік — це кількість вантажів (виміряна у натураль­них показниках — кг, т, м3 тощо), що переміщуються у заданому напрямку за одиницю часу.

Вантажообіг — сума всіх вантажопотоків, що переміщуються виробничим транспортом за одиницю часу.

Для визначення загального вантажообігу на підприємстві скла­дається шахова відомість.




Подпись:
Склад сировини та матеріалів

350


Механічний цех

Складальний цех


Подпись:
Подпись: 500

Склад готової продукції


 

Рис. 8.4. Схема вантажопотоків

Вибір та розрахунок кількості транспортних засобів відбуваєть­ся у два етапи. На першому етапі проводиться вибір виду та типу транспортного засобу та засобів механізації завантажувально-розвантажувальних робіт. Основним критеріями вибору витупають часові характеристики перевезення та якість транспортних робіт при мінімальних витратах. На другому етапі проводиться розраху­нок кількості транспортних засобів.

Розрахунок транспортних засобів перервної дії проводиться у наступній послідовності на основі урахування добового вантажо­обігу:

N = Яш*.,       (8.25)

Чдоб

де Ядоб — добовий вантажообіг при перевезенні даного виду ван­тажів, т/д.,

?доб — добова продуктивність транспортного засобу, т/д.

Добовий вантажообіг при перевезенні даного виду вантажів ви­значається за формулою

Єдоб = у • Кн,            (8.26)

де Яр — річний (квартальний) вантажообіг кожного найменування

вантажів, т/рік;

Д — кількість робочих днів у році (кварталі);

Кн — коефіцієнт нерівномірності перевезень, розрахований по підприємству в цілому.

Коефіцієнт нерівномірності перевезень по підприємству в ціло­му визначається за формулою

Кн = бдоб.макс ,        (8.27)

бдоб .серед

де 6доб макс — максимальний добовий вантажообіг по заводу в ціло­му, т/д.;

6добсеред — середньодобовий вантажообіг по підприємству в ці­лому, т/д.

Середньодобовий вантажообіг по підприємству в цілому визна­чається за формулою:

бдоб.серед =   ,           (8.28)

де ((кв — річний (квартальний) вантажообіг, т/рік.,

Д — кількість робочих днів у році (кварталі).

Добова продуктивність транспортного засобу визначається за формулою

Чдоб = Чц ■ mц,        (8.29)

де чц — рейсова (циклова) продуктивність транспортного засобу, т/цикл,

тц — кількість транспортних циклів за добу, цикл/д.

Рейсова (циклова) продуктивність транспортного засобу визна­чається за формулою

Чц = Чн ■ Кр,            (8.30)

де чн — номінальна вантажопідіймальність транспортного засо­бу, т,

Кгр — коефіцієнт використання вантажопідіймальності.

Кількість транспортних циклів за добу визначається за форму­лою

тц =     (8.31)

де ^дхв — добовий фонд часу роботи транспортного засобу, хв.; Гц — час їздки (транспортного циклу), хв. Час їздки можна визначити за формулою 8.23.

Кількість транспортних засобів безперервної дії розраховується за формулою:

N = «-  (8.32)

де <2г — вантажообіг за годину, т/год.

Чг — продуктивність транспортного засобу, т/год.

Контрольні запитання

Що розуміють під транспортом? Які види транспорту розрізняють?

Охарактеризуйте основні види виробничого транспорту.

Розкрийте сутність транспортних тарифів та їх особливості для різ­них видів транспорту.

Вкажіть на переваги та недоліки різних видів транспорту.

Які фактори перш за все беруться до уваги при виборі транспортно­го засобу?

Визначте сутність матеріально-технічної бази транспорту та її скла­дові для різних видів транспорту.

Якими показниками характеризуються вагони, судна і контейнери? Наведіть необхідні розрахункові формули та пояснення.

Які техніко-експлуатаційні показники роботи автотранспорту Ви знаєте? Як вони розраховуються?

Проаналізуйте інтермодальні та мультимодальні системи перевезен­ня.

Як відбувається доставка товарів і які документи необхідні при цьо­му?

Що таке транспортне завдання? Які методи використовують для ви­рішення транспортного завдання?

Чому метод «північно — західного кута» не дозволяє одержати оп­тимальне рішення щодо розподілу (перевезення) вантажів?

Що таке вантажопотік та вантажообіг?

Які підрозділи входять до структури транспортного господарства підприємства? Назвіть їх функції.

Для чого складають шахову відомість та схему вантажопотоків на підприємстві?

У якій послідовності проводиться розрахунок необхідної кількості транспортних засобів?