7.4. Системи управління запасами

Важливим аспектом діяльності логістичної системи є підтримка розмірів матеріальних запасів на такому рівні, щоб забезпечити безперебійне постачання всіх підрозділів необхідними матеріаль­ними ресурсами (а споживачів товарами) за умови дотримання ви­мог економічності всього процесу переміщення матеріального по­току. Рішення цього завдання досягається за допомогою форму­вання системи управління запасами.

Система управління запасами — сукупність правил і показни­ків, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для по­повнення запасів.

У логістиці застосовуються такі основні системи управління за­пасами:

Система управління запасами з фіксованим розміром замов­лення;

Система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення;

Система з встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня;

4.         Система «мінімум — максимум».

Для ситуації, коли відсутні відхилення від запланованих по­казників і запаси споживаються рівномірно, при управлінні за­пасами використовують систему управління запасами з фіксова­ним розміром замовлення і систему управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення. Інші системи управління запасами (система з встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня і система «мінімум — макси­мум»), власне кажучи, є модифікацією перших двох систем і ви­користовуються при більш складних випадках використання та поповнення запасів.

1. Система управління запасами з фіксованою величиною замовлення

У даній системі розмір замовлення на поповнення запасу є по­стійною величиною. Чергове замовлення на постачання продукції здійснюється за умови зменшення наявного на складах запасу до встановленого мінімального критичного рівня, який називають «точкою замовлення».

У процесі функціонування даної системи інтервали постачання можуть бути різними залежно від інтенсивності витрат (споживан­ня) продукції у логістичній системі. У вітчизняній практиці найчас­тіше виникає ситуація, коли розмір замовлення визначається на ос­нові яких-небудь окремих організаційних міркувань. Наприклад, зручність транспортування або можливість повного завантаження складських приміщень.

Регулюючими параметрами даної системи є: потреба у відпові­дній продукції, оптимальний розмір замовлення, час постачання, можливе затримання постачання.

Величину замовлення чітко зафіксовано і вона не змінюється ні за яких умов роботи системи.

Основними розрахунковими параметрами даної системи є: страховий (гарантійний) запас, граничний рівень запасу, максима­льно бажаний запас.

Страховий (гарантійний) запас дозволяє забезпечувати потребу в продукції (ресурсах або товарах) на час передбачуваної затримки постачання. Відтворення гарантійного страхового запасу проводить­ся під час наступних постачань через використання іншого розраху­нкового параметру даної системи — граничного рівня запасу.

Граничний рівень запасу визначає рівень запасу, при досягнен­ні якого здійснюється наступне замовлення. Величина граничного рівня розраховується таким чином, що надходження замовлення на склад відбувається в момент зниження поточного запасу до гаран­тійного рівня.

Максимально бажаний запас — визначається для контролю за повним завантаженням площ з точки зору критерію мінімуму суку­пних витрат.

Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксова­ним розміром замовлення наведено в табл. 7.1.


Таблиця 7.1



За умови досягнення запасом нижньої критичної межі та органі­зації чергового замовлення на постачання необхідної продукції рі­вень запасу на момент замовлення повинен бути достатнім для без­перебійної роботи в період логістичного циклу. При цьому страхо­вий запас повинен залишитися недоторканним. У деяких випадках застосовують плаваючу (таку, що коливається) точку замовлення. Вона не фіксується заздалегідь, а момент подачі замовлення визна­чається з урахуванням виконання постачальником своїх зобов'язань або з урахуванням коливань попиту на вироблену продукцію і т. ін.

Система з фіксованим розміром замовлення іноді ще називається «двохбункерною», оскільки в даному випадку передбачається, що запас зберігається ніби в двох бункерах. З першого бункера продук­ція витрачається з моменту надходження чергової партії до моменту подачі замовлення, а з другого бункера — у період між подачею за­мовлення і його виконанням, тобто до моменту постачання.

Таким чином, дана система контролю передбачає захист під­приємства від утворення дефіциту. На практиці система управління запасами з фіксованим розміром замовлення застосовується пере­важно в таких випадках:

великі втрати внаслідок відсутності запасу;

високі витрати на зберігання запасів;

висока вартість товару, який замовляється;

—        високий ступінь невизначеності попиту;

наявність знижки з ціни залежно від кількості, яка замовля­ється;

накладання постачальником обмеження на мінімальний роз­мір партії постачання.

Істотним недоліком цієї системи є те, що вона передбачає без­перервний облік залишків запасів на складах логістичної системи, з тим, щоб не пропустити момент досягнення «точки замовлення». За наявності широкої номенклатури матеріальних ресурсів (або асор­тименту товарів — для торгового підприємства) необхідною умо­вою застосування даної системи є використання технології автома­тизованої ідентифікації штрихових кодів.

2. Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Цю систему в літературі називають ще як систему «періодично­го поповнення». Замовлення здійснюються в чітко визначений час, між якими утворюються рівні інтервали, наприклад, 1 раз у місяць, 1 раз у тиждень, 1 раз у 14 днів і т. ін. Період, що розділяє два за­мовлення чітко встановлено, а обсяг замовлення є змінним. Визна­чити інтервал між замовленнями можна з урахуванням оптималь­ного розміру замовлення. Розрахунок інтервалу часу між замов­леннями можна зробити за формулою

I = N + Б / Оопт,        (7.14)

де N — кількість робочих днів у році, дні;

Б — потреба в продукті, який замовляють, натур. од.;

0опт — оптимальний обсяг замовлення, натур. од.

Отриманий результат часу може бути скоригований на основі експертних оцінок. Наприклад, при отриманому розрахунковому результаті чотири дні можливо використати п'ять днів, щоб прово­дити замовлення один раз у тиждень.

Величина замовлення в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями розраховується за формулою:

РЗ = МБЗ - ПЗ + ОС, (7.15)

де РЗ — величина замовлення, натур. один.;

МБЗ — максимально бажане замовлення, натур. один.;

ПЗ — поточне замовлення, натур. один.;

ОС — очікуване споживання за час поставки, натур. один.

Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксова­ним інтервалом часу між замовленнями представлено в табл. 7.2.



Подпись: 'І
с р-


полягає в необхідності робити замовлення іноді на незначну кіль­кість продукції, а за умови прискорення інтенсивності споживання продукції (наприклад, через зростання попиту на готову продук­цію) виникає небезпека використання запасу до настання моменту чергового замовлення, тобто виникнення дефіциту.

Таким чином, система управління запасами з фіксованою пері­одичністю замовлення застосовується в таких випадках:

умови постачання дозволяють варіювати розмір замовлення;

витрати на замовлення і доставку порівняно невеликі;

втрати від можливого дефіциту порівняно невеликі.

На практиці за даною системі можна замовляти один із багатьох товарів в одного і того ж постачальника, товари, на які рівень по­питу відносно сталий, малоцінні товари тощо.

Розглянуті вище основні системи управління запасами ґрунтують­ся на фіксації одного з двох можливих параметрів — розміру замов­лення або інтервалу часу між замовленнями. За відсутності відхилень від запланованих показників та рівномірного споживання запасів, для яких розроблені основні системи, такий підхід є цілком достатнім.

Однак на практиці частіше зустрічаються інші, більш складні ситу­ації. Зокрема, при значних коливаннях попиту основні системи управ­ління запасами не можуть забезпечити безперебійне постачання спо­живача без значного завищення обсягу запасів. За наявності система­тичних збоїв у постачанні та споживанні основні системи управління запасами стають неефективними. Для таких випадків розробляються інші системи управління запасами, які будуть розглянуті нижче.

3. Система із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня.

У цій системі вхідним параметром є період часу між замовленнями. На відміну від основної системи, вона зорієнтована на роботу за умови значних коливань споживання. Щоб запобігти завищенню обсягів запа­сів, які знаходяться на складі, або їхньому дефіциту, замовлення пода­ються не тільки у встановлені моменти часу, але і за умови досягнення запасом граничного рівня. Розглянута система містить елемент системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями (встановлену періоди­чність замовлення) і елемент системи з фіксованим розміром замовлен­ня (відстеження граничного рівня запасів, тобто «точки замовлення»).

Таким чином, рівень матеріального запасу регулюється як зверху, так і знизу. У тому випадку, якщо розмір запасу знижується до міні­мального рівня раніше настання терміну подачі чергового замовлен­ня, то робиться позачергове замовлення. В інший час дана система функціонує як система з фіксованою періодичністю замовлення.

Відмінністю системи є те, що замовлення поділяються на дві категорії: планові та додаткові. Планові замовлення роблять через задані інтервали часу. Можливі додаткові замовлення, якщо наяв­ність запасів на складі досягає граничного рівня. Очевидно, що не­обхідність додаткових замовлень може з'явитися тільки за умови відхилення темпів споживання від запланованих. Як і в системі з фіксованими інтервалом часу між замовленнями, обчислення роз­міру замовлення ґрунтується на прогнозованому рівні споживання до моменту надходження замовлення на склад підприємства.

Перевагою даної системи є повне виключення недостачі запасів для потреб логістичної системи. Однак при цьому вимагаються до­даткові витрати на організацію постійного спостереження за ста­ном величини запасів. Графічна ілюстрація функціонування систе­ми із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня наведена на рис. 7.4.

 

 

 

 

 

 

£          -

Б

в

 

\ Тс

\ за

 

 

 

 

 

 

7

Зтах.

Г

(           

чка

•10ВЛЄІ

 

 

 

 

 

 

 

\

 

 

 

 

V

 

\ з \    >

 

 

N

 

\

 

 

 

 

\   '

Зстр.

 

ч

ачас пост

ачанго

чпозачергове зам<

івлення

час

Дні

Рис. 7.4. Рух запасів у системі управління запасами із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня

4. Система «мінімум-максимум»

Як і в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, тут використовується сталий інтервал часу між замовленнями. Сис­тема «мінімум-максимум» зорієнтована на ситуацію, коли витрати на облік запасів і витрати на оформлення замовлення настільки значні, що стають порівняними з втратами від дефіциту запасів. Тому в даній системі замовлення провадяться не через задані інтер­вали часу, а тільки за умови, що запаси на складі в цей момент ви­явилися рівними або меншими встановленого мінімального рівня.


У випадку видачі замовлення його розмір розраховується так, щоб постачання поповнило запаси до максимального рівня (рис. 7.5).


 




Таким чином, дана система працює лише з двома рівнями запа­сів — мінімальним і максимальним, чим і зумовлюється її назва.

Контрольні запитання

У чому полягає роль запасів? Наведіть приклади.

Які види запасів виділяють за різними класифікаційними ознаками?

Охарактеризуйте функції товарно-матеріальних запасів.

Що таке норма запасу? Від чого вона залежить?

Які ви знаєте методи розрахунку планового інтервалу постачання?

Як розраховується середній поточний запас?

Якими є складові правильної організації управління запасами?

Які витрати, що пов'язані з запасами можна оптимізувати за допо­могою формули Уілсона?

Як визначається оптимальний розмір партії постачання?

Охарактеризуйте основні системи управління запасами, дайте необ­хідні пояснення і розрахунки.

Як визначити точку замовлення в моделі з фіксованим розміром за­мовлення?

Як розраховується максимальний рівень запасу?

Охарактеризуйте систему управління запасами із заданою періодич­ністю поповнення запасів до встановленого рівня.

Назвіть випадки коли використовується система управління запаса­ми «мінімум-максимум».