7.2. Нормування запасів

Нормування запасів містить в собі визначення їх рівня, який є оптимальним за конкретними критеріями, та розробку умов, котрі забезпечують підтримку запасів на цьому рівні.

Норма запасу — мінімальна але достатня кількість запасів ма­теріальних елементів (матеріально-технічних ресурсів, об'єктів не­завершеного виробництва, готової продукції, товарів), що забезпе­чують безперервність виробництва та обігу.

Запаси нормуються диференційовано для кожного виду (найча­стіше для поточного, підготовчого, страхового запасів). Вимірю­ються запаси за допомогою натуральних або вартісних показників, іноді запаси вимірюються у днях запасу.

Норму поточного запасу часто встановлюють на основі визначе­ного планового інтервалу поставки, тобто проміжку часу між двома суміжними поставками партій матеріальних ресурсів (товарів).

Методи розрахунку планового інтервалу поставки:

а)         при рівномірному інтервалі поставки (графічне зображення
процесу у цьому випадку представлене на рис. 7.1):

V

і = —,  (7.1)

Р

де і — плановий інтервал поставки дн.;

V — величина партії поставки продукції в натуральному вимірі;

Р — планове середньодобове споживання продукції в натура­льному вимірі;

б)         при нерівномірному інтервалі поставки:

п

ізв =    ,           (7.2)

IV-

де ізв — середньозважений інтервал поставки, дн.;

іі — фактичний інтервал поставки;

Vi — розміри партії надходження за минулий період;

і = 1,2,...,п — кількість фактичних надходжень поставок за ми­нулий період.

Норма середнього поточного запасу (рис. 7.1) розраховується за формулою

Рі   V

(7.3)

де Зпотсер — норма поточного запасу в натуральному вимірі.

Розповсюдженою є типова методика нормування виробничих запасів. Ця методика дозволяє враховувати вплив на норму запасу не тільки інтервалів поставок але й нерівномірності споживання матеріалів. Це досягається завдяки тому, що розрахунки ведуться на основі різного обліку руху матеріальних ресурсів. При відносно рівномірному споживанні ресурсів — облік проводиться за місяця­ми, при нерівномірному споживанні облік проводиться за конкрет­ними датами.



Норму підготовчого запасу визначають за формулою

Зпідг. — Р ' ^зв.     ^спец.)   (7.4)

де t3b — час для звичайних операцій (вивантаження матеріалів, їх приймання, оформлення документів і т. ін. — за рекомендацією ти­пової методики цей час дорівнює одному дню);

^пец — час на спеціальні підготовчі операції (сушіння, розмо­рожування, хімічне очищення, сортування і т. ін.).

Норму страхового запасу визначають різними методами.

Найбільш поширеним є метод, в основу якого покладений роз­рахунок середньозваженого середньоквадратичного відхилення фа­ктичних інтервалів поставок від середньої запланованої величини


Зстр. = Р.


(7.5)


і=1

де t, — фактичний інтервал поставки; t, — середній інтервал поставки;


Уі — розміри партій поставок за минулий період; Р — планове середньодобове споживання продукції в натура­льному вимірі;

і = 1, 2, п — кількість фактичних надходжень поставок за минулий період.

Відповідно до теорії математичної статистики норма страхового запасу обчислена за цією формулою гарантує безперебійність поста­чання виробництва на 68,3 %. За типовою методикою страховий за­пас встановлюється в розмірі 25 % від максимального відхилення рі­вня поточного запасу перед поставками від його середньої величини.

Норма виробничого (товарного) запасу дорівнює сумі розгля­нутих вище запасів:

Зв = Зпот. + ЗШдг.+ Зстр.    (7.6)