6.4. Тара та упаковка при зберіганні вантажів

Товари повинні відвантажуватися в тарі та упаковці, що відпо­відають характеру товару. Тара і упаковка повинні запобігати по­шкодженню і псуванню вантажів при перевезенні морем, річковим транспортом, по залізниці, авіа — або автотранспортом з урахуван­ням декількох перевалок в дорозі, а також тривалого зберігання.

Упаковка — засіб або комплекс засобів, що забезпечують за­хист продукції від пошкоджень, втрат, а зовнішнє середовище від забруднень при транспортуванні, складуванні, перевальці, укладці, зберіганні та інших операціях.

Упаковка сприяє раціональній організації процесу зберігання, реа­лізації та транспортування продукції. Упаковка часто є носієм інфор­мації про товар — найменування товару та його виробника, штрихо­вого коду, інструкції з експлуатації, маніпуляцій них знаків, транс­портного та екологічного маркування, реклами. Упаковка грає важли­ву роль і в маркетингу — вдалий дизайн упаковки сприяє реалізації товару. Тому мають значення форма, розміри, кольорова гамма, конс­трукція, шрифт, що використовується при проектуванні упаковки.

Основні вимоги до упаковки залежать від врахування потреб ринку, можливості уніфікації, екологічної безпеки, врахування клі­матичних особливостей та ін. Крім цього, важливими вимогами є пристосування до використання засобів механізації при транспор­туванні, порівнянність витрат, дизайн та форма упаковки, узго­дження з транспортними засобами, збереження при транспортуван­ні, можливість повторного використання.

Тара — елемент і (або) різновид упаковки, це особливий вид промислових виробів, призначений для укладання і упаковування різних вантажів для запобігання пошкодження або псування ванта­жів. У тарі вантажі передаються до перевезення транспортним ор­ганізаціям та зберігаються у ній при транспортуванні і зберіганні на складах.

Основне призначення тари наступне (Кальченко, 2004):

запобігання пошкодженням від механічних дій (ударів, тря­сіння, бою), забрудненню та псуванню вантажів від впливів атмос­ферних опадів, температури, тобто збереження фізико-хімічних якостей вантажів та їх кількості при переміщенні і складуванні;

створення відповідних умов для виконання вантажно-розван­тажувальних та транспортних операцій на усіх видах транспорту;

збереження зручностей при укладанні та збереженні вантажів на складах;

краще використання складських об'ємів приміщень, вантажо­підйомності транспортних засобів та збільшення їх продуктивності;

полегшення умов праці складських робітників.

На практиці використовують різні види тари. її можна класифі­кувати наступним чином:

1.         За матеріалами з яких виготовлено тару: дерев'яна; метале-
ва; скляна; з полімерних матеріалів; з текстилю; комбінована, тощо.

За розмірами: великогабаритна та малогабаритна.

За життєвим циклом: разова та багатооборотна.

Під разовою тарою розуміють таку тару, котра може обслуго­вувати тільки один оберт товару від постачальника або виробника до споживача.

Багатооборотна тара здійснює декілька обертів, обслуговую­чи процес просування товарів від виробника до споживача, та по­требує повернення постачальнику товару або тарозберігаючим ор­ганізаціям відповідно до діючих домовленостей. До неї відносять більшість видів дерев'яної тари (ящики, бочки, барабани), тексти­льної тари (мішки), тари з полімерних матеріалів (ящики, бочки).

За твердістю тари: тверда (тара з деревини або металу), на­півтверду (тара з полімерних матеріалів) та м'яку (тара з текстиль­них матеріалів).

За конструктивними особливостями: нерозбірна; розбірна; розбірно-складальна.

Нині широко використовують розбірну та розбірно-складальну тару, яка розбирається або складається. Така тара займає мало міс­ця в складеному або розібраному вигляді і тому економічна при пе­ревезеннях.

6.         За приналежністю та за умовами використання: зовнішня
тара; внутрішня (споживча) або первісна; цехова (обігова) тара.

Зовнішня тара призначена для транспортування або зберігання у процесі переміщення вантажів від виробника до споживача. До неї відноситься більшість видів дерев'яних, металевих, пластмасо­вих та картонних ящиків, бочок, барабанів, пляшок та ін.

Внутрішня тара, або, так звана, споживча тара або упаковка пере­ходить з розміщеним в неї товаром в повну власність споживача. До цього виду тари відносяться різні паперові обгортки, картонні коробки, ящики, банки, пляшки та ін. В основі ділення тари на зовнішню та вну­трішню лежить і така економічна ознака, як перенесення вартості тари на виготовлений продукт. Вартість внутрішньої тари разом з розміще­ним в ній продуктом переходить на вартість виготовленого продукту.

Цехова тара використовується для транспортування товарів до робочих місць, доставки і збереження сировини, матеріалів, напів­фабрикатів і готової продукції. В якості цехової тари застосовують дерев'яні суцільні і ґратчасті ящики, металеві і пластмасові ящики, піддони, а також коробки з гофрованого картону.

7.         За можливістю доступу до вантажів: закрита та відкрита.

8.         За функціональним призначенням: транспортна та споживацька.
Транспортну тару використовують тільки для перевезень і перед

роздрібним продажем прибирають (наприклад, ящик або контейнер).

Споживацька тара надходить споживачеві разом з товаром (наприклад, коробка для телевізора, стаканчик для сметани, тощо).

9.         За спеціалізацією: товаробезособова та спеціалізована.

Товаробезособова тара не має специфічних якостей та особли­востей і може бути використана після її звільнення від одних мате­ріалів для інших.

Спеціалізована тара використовується тільки для пакування та транспортування певних вантажів.

10. За специфічними якостями: герметична (ізотермічна, що зберігає задану температуру протягом певного часу, та ізобаричну, що зберігає заданий тиск) та негерметична.

Найбільш ефективним видом тари є контейнери та пакети.

Контейнер — це різновид багатообігової тари, наземна транс­портна ємність, котра перевантажується за допомогою підйомно-транспортних засобів. Він призначений для перевезення різних ви­дів вантажів. Види контейнерів різноманітні, найбільш пошире­ні — металеві та дерев'яні вантажопідйомністю 3 — 5 т. Зважаючи на вантажопідйомність контейнери поділяються на малотоннажні, середньотоннажні і багатотоннажні. Для більш ефективного вико­ристання контейнерів бажано в транспортних організаціях та у по­середників створювати обмінні пункти та контейнерні площадки, котрі дозволяють здійснювати швидку зміну контейнерів.

Пакетування — це операція формування на піддоні вантажної одиниці з наступним зв'язуванням вантажу та піддону в одне ці­ле — пакет.

Піддон має вигляд вантажної площадки з двома або одним на­стилом на ніжках. Експлуатуються зараз різні види піддонів (плас­кі, стоєчні, ящичні). Всі вони являють собою допоміжне обладнан­ня для укладання на них штучних вантажів.

Найбільш поширені пласкі піддони у вигляді рівної прямокутної площадки. Вони можуть бути двох-та чотирьохстінні, виконані з дерева, металу або синтетичних матеріалів.

Стоєчні піддони на відміну від пласких мають невелику надбу­дову у вигляді чотирьох вертикальних стойок, розміщених по кутах піддону та поєднаних між собою твердими зв'язками.

Ящичні піддони на відміну від стоєчних мають наземні або не-наземні невисокі стінки, встановлені між вертикальними стойками.

Вибір типу піддону для пакетування і перевезення вантажу ви­значається умовами перевезень, видом матеріалу, величиною транспортної партії, обладнанням складського господарства та на­явністю відповідних вантажно — розвантажувальних механізмів.

Використання контейнерів та піддонів при перевезеннях сприяє кращому збереженню вантажів, підвищенню обігу транспортних засобів, скороченню термінів перевезення вантажів, зниженню ви­трат при перевезенні за рахунок механізації вантажно — розванта­жувальних операцій.

При експлуатації тари необхідно виконувати наступні вимоги:

тара не повинна завантажуватися більше номінальної маси брутто (сумарна маса вантажу і тари);

вантаж, який розміщений в тарі, повинен знаходитись нижче рівня її бортів;

стінки тари, що відкриваються, при зберіганні тари у штабе­лях повинні бути в закритому вигляді;

переміщення тари волочінням та кантуванням не допускається;

•           тара повинна утримуватись в чистому та справному стані. Потреба в тарі визначається окремо для тари, котру отримують

зі сторони у готовому вигляді, та тари, виробленої на місці (на під­приємстві, у посередника). Коли тару отримують зі сторони у гото­вому вигляді, потреба її визначається за формулою

т =      ,            (6.4)

п

де бпр — кількість вантажу, котрий потрібно затарити, кг;

п — кількість вантажу, що укладається в одиницю тари, кг. Коли тара виробляється на місці, потреба в тарних та пакуваль­них матеріалах розраховується таким чином

<2 = ^ • *н,     (6.5)

п ■ к

де к — коефіцієнт, що враховує багаторазовий оборот тари;

дн — норма витрат тарних та пакувальних матеріалів на одини­цю тари.

Норма витрат матеріалів на виробництво одиниці тари залежить від технології виробництва, виду сировини, розмірів, її конструкції.

Необхідність урахування широкого спектру характеристик при використанні тари та упаковки, дозволяє зробити висновок, що во­ни є достатньо важливим елементом логістичної системи, котрий визначає ефективність, як самої системи, так і результативність сприймання товару споживачем. Це значною мірою визначає мето­ди, характер, об'єм та інтенсивність продажу товару.