6.2 Логістичний процес на складі

Будь-який склад обробляє три види матеріальних потоків: вхід­ний, вихідний та внутрішній. Наявність вхідного потоку потребує розвантаження транспорту, перевірки кількості та якості вантажу, що прибуває. Вихідний потік зумовлює необхідність перевірки кі­лькості та якості вантажу, що відправляється, навантаження транс­порту, внутрішній — необхідність переміщення вантажу всередині складу. Перетворення матеріальних потоків проводиться шляхом розформування одних вантажних одиниць (вантажна одиниця — деяка кількість вантажів, котру навантажують, транспортують, роз­вантажують та зберігають як єдину масу) та формування інших. Це означає необхідність розпакування, комплектації нових вантажних одиниць, їх пакування та перетарування.

Таким чином складська логістика охоплює всі основні функці­ональні сфери, що пов'язані з організацією руху матеріальних по­токів на мікрорівні. Тому логістичний процес на складах є набагато ширшим, ніж просто технологічний процес переробки вантажів (рис. 6.1).

Умовно логістичний процес на складах можна поділити на три складові:

операції, що спрямовані на координацію роботи зі службою закупівель;

операції, що безпосередньо пов'язані з переробкою вантажів та оформленням необхідних документів (розвантаження, внутріш-ньоскладське транспортування, складування, комплектація або ко-місіонування замовлень, транспортування та експедирування замо­влень, збирання і доставка порожніх товароносіїв, інформаційне обслуговування складу);

операції, що направлені на координацію роботи зі службою продажів.

Координація роботи зі службою закупівель здійснюється в хо­ді операцій з постачання запасами та завдяки контролю за веден­ням поставок. Основне завдання постачання запасами полягає у за­безпеченні складів товарами (чи матеріально-технічними ресур­сами) у відповідності з можливостями їх переробки на даний період часу при повному задоволенні замовлень споживачів.

Облік і контроль за одержанням матеріальних цінностей та від­правкою замовлень дозволяє забезпечити ритмічність переробки вантажопотоків, максимальне використання складських потужнос­тей та необхідні умови зберігання, скоротити терміни зберігання запасів і тим самим підвищити оборотність складу, розвантаження і приймання вантажів.


■ 2. Контроль за поставками

3. Розвантаження та приймання вантажів

4. Внутрішньо складське транспортування і перевалка вантажу

5. Складування і зберігання вантажів

6. Комплектація замовлень клієнтів та відвантаження

7. Транспортування та експедирування замовлень

8. Збирання та доставка порожніх товароносіїв

9. Контроль за виконанням замовлення

10. Інформаційне обслуговування складу

Рис. 6.1. Схема логістичного процесу на складі

Розвантаження на сучасних складах здійснюється на розван­тажувальних автомобільних чи залізничних рампах та контейнер­них майданчиках. Спеціальне оснащення місць розвантаження і правильний вибір вантажно-розвантажувального обладнання до­зволяють ефективно, у стислі строки і з мінімальними втратами ва­нтажу виконати розвантаження. Завдяки цьому скорочуються прос­тої транспортних засобів, а отже, й знижуються витрати.

Операції даного етапу включають:

розвантаження транспортних засобів;

контроль документальної і фізичної відповідності замовлень поставки;

документальне оформлення вантажу, що прибув, через інфо­рмаційну систему;

формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньоскладське транспортування передбачає перемі­щення вантажу між різноманітними зонами складу: з розвантажу­вальної рампи до зони приймання, потім до зон зберігання, ком-

11. Забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг)


плектації та на навантажувальну рампу. Ця операція виконується за допомогою підйомно-транспортних машин і механізмів.

Процес складування полягає у розміщенні та укладці вантажу на зберігання. Основний принцип раціонального складування — ефективне використання площ зони зберігання. Передумовою цьо­го є оптимальний вибір системи складування і, в першу чергу, складського обладнання, яке повинно відповідати специфічним особливостям вантажу та забезпечувати максимальне використання висоти і площі складу. При цьому простір під робочі проходи має бути мінімальним, але з урахуванням нормальних умов роботи під­йомно-транспортних машин і механізмів.

Процес складування та зберігання включає:

закладку вантажу на зберігання;

зберігання вантажу та забезпечення відповідних для цього умов;

контроль за наявністю запасів на складі, що здійснюється че­рез інформаційну систему.

Процес комплектації (комісіонування) замовлень зводиться до підготовки товару за замовленнями споживачів. Він включає на­ступні операції:

одержання замовлення клієнта (відбірковий лист);

відбір товару кожного найменування за замовленням клієнта;

комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта за його замовленням;

підготовку товару до відправки (укладання в тару або на това-роносій);

документальне оформлення підготовленого замовлення та ко­нтроль;

об'єднання замовлень клієнтів у партію відправки та оформ­лення транспортних накладних;

розміщення вантажів на транспортний засіб.

Транспортування та експедирування замовлень можуть здій­снюватись як складом, так і самим замовником. Найбільш пошире­ною та економічно виправданою є централізована доставка замов­лень складом. У цьому випадку завдяки уніфікації вантажів та оптимальним маршрутам доставки досягається значне скорочення транспортних витрат і з'являється реальна можливість здійснювати поставки дрібними партіями і частіше, що призводить до зменшен­ня непотрібних страхових запасів у споживача.

Збирання і доставка порожніх товароносіїв відіграє значну роль у статті витрат. Товароносії (піддони, контейнери) за умов внутрішньоміських перевезень частіше за все є багатооборотні, а тому їх слід повертати відправникові. Ефективний обмін товароно-сіями можливий лише у тих випадках, коли достовірно визначена їх оптимальна кількість і чітко виконується графік обміну ними зі споживачами.

Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і є зв'язувальним стрижнем функціону­вання всіх служб складу. Інформаційне обслуговування охоплює:

обробку вхідної документації;

формування пропозицій постачальникам;

оформлення замовлень на постачання;

управління прийманням та відправкою;

контролювання наявності матеріальних цінностей на складі;

приймання замовлень споживачів;

оформлення документації щодо відправки замовлень спожи­вачам;

диспетчерську допомогу, у тому числі оптимальний вибір партій відвантаження та маршруту доставки;

обробку рахунків клієнтів;

обмін інформацією з оперативним персоналом та вищим управлінським рівнем;

різноманітну статистичну інформацію.

На забезпечення координації діяльності роботи зі службою продажів в першу чергу спрямовані операції контролю за вико­нанням замовлень і наданням послуг клієнтам, від яких залежить рівень обслуговування.

Виділяють три основні види обслуговування: передпродажне, під час продажу та післяпродажне.

Наданням передпродажних послуг займається служба продажів. Склад забезпечує виконання як продажних (сортування товарів, повна перевірка якості товарів, що постачаються, фасування та па­кування, заміна замовленого товару, експедиторські послуги, включаючи розвантаження, інформаційні послуги, підписання до­говорів з транспортними агентствами), так і післяпродажних по­слуг (встановлення виробів, гарантійне обслуговування, забезпе­чення запчастинами, приймання дефектної продукції та її заміна).

Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запо­рукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу треба додержуватися таких принципів:

проводити раціональне планування складу з відповідним ви­діленням робочих зон та зон складування, що сприяє зниженню ви­трат та вдосконаленню процесу переробки вантажів;

ефективно використовувати простір складу при розміщенні ван­тажів та обладнання, що дозволяє підвищити потужність складу;

оптимально поєднувати використання універсального та спе­ціального обладнання;

мінімізовувати маршрути внутрішньоскладських перевезень з метою скорочення транспортних витрат і зростання пропускної спроможності складу;

здійснювати унітизацію партій відвантажень та використову­вати централізовані доставки, що дозволяє істотно знизити транс­портні витрати;

максимально використовувати можливості ЕОМ при форму­ванні складської інформаційної системи, що значним чином скорочує час та витрати, пов'язані з документообігом та обміном інформацією.

У пошуку резервів ефективності функціонування складу немає дрібниць, все повинно ретельно аналізуватися і надалі використову­ватися для поліпшення організації логістичного процесу. Іноді резе­рви раціональної організації логістичного процесу полягають у прос­тих речах, таких, як розчистка захаращених проходів, покращення системи освітлення, наукова організація робочих місць тощо.