1.3. СУТНІСТЬ, ПРАВИЛА, ЗАВДАННЯ ЛОГІСТИКИ

Сутність логістики

Як відомо, на сучасному етапі розвитку ринкової економіки спо­живач має повну свободу вибору товару і того рівня обслуговування, за які він готовий заплатити свої обмежені кошти. Зростаюча конкуре­нція стає все більш напруженою, що змушує або знижувати націнку до мінімуму, або розширювати сервіс. Це, у свою чергу, спонукає до по­шуку можливостей, на чому ще понизити і без того зведені до мініму­му виробничі витрати. Однак аналіз повної вартості товарів свідчить, що в ній постійно зменшується питома вага виробничих і торгових ви­трат, а зростають так звані витрати товарообігу — витрати на шляху проходження матеріальних ресурсів від постачальників до виробників і товарів від виробників до споживачів.

Логістика в своїй основі не є феноменом, абсолютно новим і неві­домим практиці. Проблема раціонального руху сировини, матеріалів і готової продукції була і раніше предметом пильної уваги. Новизна ж логістики полягає, перш за все, в зміні пріоритетів в господарській практиці підприємства, де центральне місце стало займати управління процесами руху товару, тобто доведення готового продукту до конк­ретного споживача. Якщо раніше процеси постачання матеріальних ресурсів, виробництва і фізичного розподілу готової продукції розгля­далися окремо, ізольовано один від одного, то логістичний підхід при­пускає синхронізацію і координацію всіх операцій, процедур і проце­сів, пов'язаних з рухом матеріальних ресурсів, в єдиний бізнес-процес підприємства.

Новизна логістики полягає, перш за все, у зміні пріоритетів в гос­подарській практиці фірми, де центральне місце стало займати управ­ління процесами руху товару, тобто доведення готового продукту до конкретного споживача. Якщо раніше процеси постачання матеріаль­ними ресурсами, виробництва і фізичного розподілу готової продукції розглядалися окремо, ізольовано один від одного, то логістичний під­хід передбачає синхронізацію і координацію всіх операцій, процедур і процесів, пов'язаних з рухом матеріальних ресурсів, в єдиний бізнес-процес підприємства Наприклад, створення і зберігання на складі то­варів на той випадок, що вони колись можуть знадобитися є занадто витратним. Адже саме по собі утримання запасів коштує дорого, а продукти, що зберігаються на складі, можуть застаріти, перестати ма­ти попит і ін.

Другою відмітною особливістю логістики є системний підхід, сис­темний погляд на бізнес, що дозволяє забезпечити синхронізацію і ко­ординацію різних процесів і функцій, а також діяльність різних під­розділів фірми для досягнення загальної мети. Логістика сама по собі утворює систему, тобто мережу взаємозв'язаних видів діяльності, мета яких — оперативне управління потоком матеріалом, інформації, по­слуг, фінансів і т.п. Якщо рішення, що відносяться до сфери логістики і спрямовані на покращання обслуговування споживачів, ухвалюються без розуміння їх наслідків для результатів діяльності підприємства в цілому, то у вузлових точках починають накопичуватися надмірні за­паси або виникати дефіцит, виникають витрати, які не супроводжу­ються збільшенням споживчої цінності товару. Це означає, що хоча окремі види діяльності в загальній системі мають достатньо хороші показники, спільний результат роботи всієї системи (підприємства) невисокий. Логістичне управління традиційними функціями і проце­сами підприємства (постачанням, виробництвом, збутом, транспорту­ванням, складуванням і .т.п.) означає, що в результаті інтеграції цих процесів виникає синергічний ефект, тобто коли сукупний результат діяльності підприємства перевершує суму локальних результатів.

Третьою важливою рисою логістики є використання теорії комп­ромісів, оскільки підрозділи фірми — це не стільки «єдність», скільки «боротьба» протилежностей. Локальні цілі окремих підрозділів часто вступають в протиріччя один з одним. Так, наприклад, відділ поста­чання для скорочення витрат на закупівлю сировини і матеріалів праг­не придбавати їх крупними партіями, щоб одержувати знижки за кіль­кість і економію на транспортних витратах. Але досягнення цієї мети не узгоджується з цілями фінансового відділу: зменшенням «зв'яза­ного» в запасах капіталу і збільшенням оборотності оборотних коштів.

Зазвичай якщо в компанії починається боротьба за зниження ви­трат, то кожен підрозділ бореться з| ними по-своєму. Наприклад, транспортна служба збільшує обсяги партій товару, що перевозяться, але витрати, що зростають при цьому, на утримання складів можуть перекрити досягнутий транспортниками ефект. А, скажімо, економію на упаковці вантажу легко звести нанівець, пошкодивши його при до­ставці, зменшення ж площі складів може привести до зупинок у виро­бництві. У логістиці не обходиться без парадоксів: деяке збільшення витрат в одній області повинне привести до їх економії по системі в цілому. Тому логістичне управління бізнесом базується на принципі «однієї парасольки». Суть його в тому, щоб управляти сумарними ви­тратами компанії, а не скорочувати витрати по підрозділах.

Логістику ще називають інструментом інтегрованого управління підприємством в XXI столітті, координатором локальних цілей функ­ціонування окремих підрозділів з глобальною бізнес-метою організа­ції. Вона підтримує системну стійкість фірми на ринку, згладжуючи суперечності між закупівлями, виробництвом, фінансами, маркетин­гом, збутом і т.п. та оптимізуючи міжфункціональні внутрішньофір-мові рішення.

Таким чином, на думку провідних економістів розвинених країн, логістика є носієм нових методологічних підходів до підприємницької діяльності в умовах ринкових відносин. Наприклад, відомий учений А. Дональд Уотерс стверджує: «без логістики жодні матеріали не пере­міщаються, ніякі операції не виконуються, жодні продукти не достав­ляються і ніякі споживачі не обслуговуються».

Отже, предметом вивчення логістики як науки є оптимізація пото­кових процесів в наскрізному ланцюгу «постачання-виробництво-розподіл-споживання». Принципи логістики: системний аналіз, син­хронізація, оптимізація й інтеграція — служать основним методологі­чним підходом до підвищення організованості й ефективності функці­онування виробничих, торгових і посередницьких систем.

Одне з останніх визначень логістики звучить таким чином: «Логіс­тика є спільною точкою зору: стратегічною, тактичною і операційною на компанію і її партнерів по бізнесу з матеріальним потоком як інтег­ратор».

Логістичний мікс

Діяльність в галузі логістики має кінцеву мету, яка отримала назву «шести правил логістики», так званого логістичного міксу (за аналогі­єю з маркетинговим міксом) чи комплексу логістики: продукт, кіль­кість, якість, час, місце, витрати.

Однак деякі автори дещо розширюють комплекс логістики, додаючи до нього такі елементи як «споживач», тобто потрібному споживачу, «персоніфікованість», що означає розробку системи обслуговування для кожного замовлення. Вісім правил логістики наведено на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Правила логістики

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо наведені вище правила виконані, тобто забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах: тобто необхідний товар, не­обхідної якості, в необхідній кількості доставлено у потрібний час, в необхідне місце, конкретному споживачеві за персоніфікованим замо­вленням з мінімальними витратами.

При цьому необхідно підкреслити, що головна мета логістики є вираженням ідеальної ситуації, якої необхідно намагатися досягти. Логістичне управління базується на виборі найкращого (раціонально­го) рішення з декількох можливих.

Завдання логістики

Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за сту­пенем значимості розділяють на три групи: глобальні, загальні, част­кові (локальні).

Логістика за своєю сутністю в процесі управління господарською діяльністю виконує інтеграційні функції. Тому до її глобальних за­вдань відносять:

створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інфо­рмаційних, а якщо можливо, й інших потоків;

стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу;

досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реа­гування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

Вирішення глобальних завдань не може бути реалізоване без по­становки і вирішення загальних завдань:

здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в ло-гістичних системах;

розробка та удосконалювання способів управління матеріальни­ми потоками;

багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, збуту тощо;

виявлення незбалансованості між потребами виробництва і мож­ливостями матеріально-технічного забезпечення;

стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих операцій;

раціональне формування господарських зв'язків;

виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудо­вих і фінансових ресурсів;

оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських і виробничих процесів;

визначення стратегії та технології фізичного переміщення мате­ріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції.

Часткові завдання в логістиці мають локальний характер, є більш динамічні та різноманітні:

оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху;

максимальне скорочення часу зберігання продукції;

швидка реакція на вимоги споживачів;

•           зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;

•           підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі ін­формації і т.д.