9.2. ЛОГІСТИЧНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

На перших етапах свого розвитку інформаційна логістика розгля­далася як інформаційне забезпечення руху матеріальних потоків. У даний час все більш необхідним стає розвиток інформаційних логісти-чних систем.

Різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють всередині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовніш­нім середовищем, утворюють логістичну інформаційну систему.

Оскільки логістична діяльність зазвичай виходить за рамки підпри­ємства, то її інформаційні потреби є значно більшими, ніж, наприклад, маркетингу чи обліку. Тому виникає потреба у створенні спеціалізова­них логістичних інформаційних систем.

Логістична інформаційна система (ЛІС) — це певним чином ор­ганізована сукупність взаємопов'язаних засобів обчислювальної тех­ніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забез­печує вирішення тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними потоками.

Логістична інформаційна система як засіб логістичного управління матеріальними потоками за змістом її підсистем повинна відповідати основній вимозі — можливості функціонування в режимі реального часу, оскільки саме це визначає специфічні умови формування ефек­тивності логістичної системи в цілому. Це означає, що інформаційна система має бути надійною (з погляду правдоподібності інформації), еластичною (з точки зору адаптації), відкритою (з точки зору інтегра­ції) та продуктивною і ефективною (з точки зору співвідношення ви­трат і результату).

Найчастіше інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну.

Функціональна підсистема складається із сукупності розв'язува­них завдань, згрупованих за ознакою спільності мети.

Забезпечувальна підсистема у свою чергу, включає такі елементи:

технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків;

інформаційне забезпечення, які містить у собі різні довідни­ки, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;

математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення функціональних завдань.


Логістичні інформаційні системи, як правило, є автоматизованими системами управління логістичними процесами, які органічно об'єд­нують в єдине ціле всі логістичні підсистеми: постачання, виробницт­во, розподіл, транспортування, складування тощо (рис. 9.1).

Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні. На рівні окремого закладу інформаційні системи, у свою чергу, поді­ляють на три групи:

планові;

диспозитивні (або диспетчерські);

виконавчі (або оперативні).

Планові інформаційні системи створюються на адміністративно­му рівні керування і служать для прийняття довгострокових рішень стратегічного характеру.

Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні керу­вання підрозділу (складом або цехом) і служать для забезпечення на­лагодженої роботи логістичних систем.

Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адмініст­ративного або оперативного керування. Обробка інформації в цих сис­темах провадиться в темпі, обумовленому швидкістю її надходження в ЕОМ. Це так званий режим роботи в реальному часі, що дозволяє оде­ржувати необхідну інформацію про рух матеріального та фінансового потоку у даний момент часу й вчасно видавати відповідні адміністра­тивні і керуючі директиви на об'єкт керування.

Для забезпечення інформаційних систем різних видів необхідне відповідне програмне забезпечення.

Створення багаторівневих автоматизованих систем керування ма­теріальними потоками пов'язано зі значними витратами, в основному із розробки програмного забезпечення, що, з одного боку, повинне за­безпечити багатофункційність системи, а з іншого боку — високий ступінь її інтеграції. У зв'язку із цим при створенні автоматизованих систем керування в сфері логістики повинна досліджуватися можли­вість використання порівняно недорогого стандартного програмного забезпечення, з його адаптацією до місцевих умов.

Сьогодні створюються пакети програм, які не у всіх видах інфор­маційних систем можуть бути застосовні. Це залежить від рівня стан­дартизації розв'язуваних при керуванні матеріальними потоками за­вдань.

Найбільш високий рівень стандартизації при рішенні завдань у планових інформаційних системах, що дозволяє з найменшими труд­нощами адаптувати стандартне програмне забезпечення. У диспозити­вних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакет програм нижче.

У виконавчих інформаційних системах на оперативному рівні за­стосовують, як правило, індивідуальне програмне забезпечення.

Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, які на­лежать до різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють вертикальну і горизонтальну інтеграцію (рис.9.2).


Вертикальною інтеграцією вважається зв'язок між плановою, дис­позитивною і виконавчою системами за допомогою вертикальних ін­формаційних потоків.

Горизонтальною інтеграцією вважається зв'язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допо­могою горизонтальних інформаційних потоків. В цілому переваги ін­тегрованих інформаційних систем можна сформулювати так:

зростає швидкість;

зменшується кількість помилок в обліку;

зменшується обсяг непродуктивної, «паперової» роботи;

поєднуються раніше розрізнені інформаційні блоки.

Отже, інтеграція інформаційних потоків означає, що будь-яка ін­формація готується і записується в базу даних тільки один раз і може бути використана для різних цілей. Інформаційні процеси взаємо­пов'язані і взаємодіють шляхом єдиної бази даних.