4.4. ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ЗАПАСАМИ

Логістична система керування запасами проектується з метою безпе­рервного забезпечення споживача якимось видом матеріального ресурсу. Реалізація цієї мети досягається шляхом вирішенням наступних задач:

обліку поточного рівня запасів на складах різних рівнів,

визначення розміру гарантійного (страхового) запасу,

розрахунку розміру замовлення,

визначення інтервалу часу між замовленнями.

Система управління запасами — сукупність правил і показників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для поповнен­ня запасів.

У логістиці застосовуються такі технологічні системи управління запасами:

♦          система управління запасами з фіксованим розміром замовлення;

система управління запасами з фіксованою періодичністю замо­влення;

система із заданою періодичністю поповнення запасів до встано­вленого рівня;

система «максимум-мінімум»

система оперативного управління.

Система з фіксованим розміром замовлення

У цій системі розмір замовлення на поповнення запасу є постійною величиною. Замовлення на постачання продукції здійснюється за умо­ви зменшення наявного на складах запасу до встановленого мінімаль­ного критичного рівня, який називають «точкою замовлення».

У процесі функціонування даної технологічної системи інтервали постачання можуть бути різними залежно від інтенсивності викорис­тання (споживання) матеріальних ресурсів у логістичній системі.

Схема розрахунку всіх параметрів системи керування запасами з фіксованим розміром запасу наведена у табл. 4.2.

Вихідні дані для розрахунку параметрів системи наступні:

потреба в замовленому продукті, шт.;

оптимальний розмір замовлення, шт.;

час постачання, дні;

можлива затримка поставки, дні.

Гарантійний (страховий) запас дозволяє забезпечувати потребу на період передбачуваної затримки поставки. При цьому під можливою затримкою поставки розуміють максимально можливу затримку. По­повнення гарантійного запасу відбувається в ході наступних поставок через використання другого розрахункового параметру даної системи — порогового рівня запасу.

Пороговий рівень запасу визначає рівень запасу, при досягненні якого виробляється чергове замовлення. Величина порогового рівня розрахову­ється таким чином, що надходження замовлення на склад відбувається в момент зниження поточного запасу до гарантійного рівня. При розрахун­ку порогового рівня затримка поставки не враховується.

Третій основний параметр системи управління запасами з фіксова­ним розміром замовлення — максимальний бажаний запас. На відміну від попередніх двох параметрів він не виявляє безпосереднього впливу на функціонування системи в цілому. Цей рівень запасів визначається для відстеження доцільного завантаження площ з точки зору критерію мінімізації сукупних витрат.

Таблиця 4.2

СХЕМА РОЗРАХУНКУ ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ЗАПАСАМИ З ФІКСОВАНИМ РОЗМІРОМ ЗАМОВЛЕННЯ

 

№ з/п	Показник	Порядок розрахунку*
1	Потреба, шт.(кг)	—
2	Оптимальний розмір замовлення, шт.(кг)	Дивись формулу (4.1)
3	Час доставки, дні	—
4	Можлива затримка поставки, дні	—
5	Очікуване денне споживання, шт.(кг)/день	[1]: [число робочих днів]
6	Термін витрачання замовлення, дні	[2] : [5]
7	Очікуване споживання за час поставки, шт. (кг)	[3] X [5]
8	Максимальне споживання за час поставки, шт. (кг)	([3]+[4]) х [5]
9	Гарантійний запас, шт. (кг)	[8] - [7]
10	Пороговий рівень запасу, шт. (кг)	[9] + [7]
11	Максимальний бажаний запас, шт. (кг)	[9] + [2]
12	Термін витрачання запасу до порогового рі­вня, дні	([11] - [10]): [5]

Числа у квадратних дужках — порядкові номери показників.

Оптимальний розмір замовлення розраховується за формулою:

*0 ^     (4.1)

Основні позначення такі:

с1 — витрати на реалізацію замовлення, що не залежать від обсягу;

с2 — витрати на зберігання одиниці запасу протягом одиниці часу;

V — інтенсивність споживання запасу (замовлення).

У деяких випадках застосовують плаваючу (таку, що коливається) то­чку замовлення. Вона не фіксується заздалегідь, а момент подачі замов­лення визначається з урахуванням виконання постачальником своїх зо­бов'язань або з урахуванням коливань попиту на продукцію і т.д.

Мінімальний розмір запасу в розглянутій системі залежить від ін­тенсивності використання (споживання) матеріальних ресурсів у про­міжок часу між подачею замовлення і надходженням продукції на склад у логістичній системі. Умовно припускається, що даний інтер­вал часу в заготівельному періоді є постійним.

Таким чином, дана система контролю передбачає захист підприємства від створення дефіциту. На практиці система управління запасами з фіксо­ваним розміром замовлення застосовується переважно в таких випадках:

великі втрати внаслідок відсутності запасу;

високі витрати на зберігання запасів;

висока вартість товару, який замовляється;

високий ступень невизначеності попиту;

наявність знижки ціни залежно від кількості, яка замовляється;

•           накладання постачальником обмеження на мінімальний розмір партії постачання.

Істотним недоліком цієї системи є те, що вона передбачає безпере­рвний облік залишків матеріальних ресурсів на складах логістичної системи, з тим, щоб не пропустити момент досягнення «точки замов­лення». За наявності широкого асортименту продукції необхідною умовою застосування даної системи є використання технології автома­тизованої ідентифікації штрихових кодів.

У закладах ресторанного господарства система із фіксованим розміром замовлення може використовуватися при контролі запасів лікеро-горілчаних напоїв, пива, соків та безалкогольних напоїв, а також бакалійних товарів.

Система з фіксованою періодичністю замовлення

У системі з фіксованою періодичністю замовлення продукцію в строго визначені моменти часу, які віддалені один від одного на рівні інтервали, наприклад, 1 раз у місяць, 1 раз у тиждень, через 2 дні і т.п., а розмір запасу регулюється зміною розміру замовлення.

У системі з фіксованою періодичністю замовлення змінюється розмір замовлення, який залежить від рівня використання (споживання) матеріа­льних ресурсів у попередньому періоді. Величина замовлення визначається як різниця між фіксованим максимальним рівнем, до якого відбувається поповнення запасу, і фактичним його обсягом у момент замовлення.

Порядок розрахунку всіх параметрів системи керування запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями наведений у табл. 4.3.

Вхідні дані для розрахунку параметрів системи наступні:

потреба в замовленому продукті, шт.(кг)

інтервал часу між замовленнями, дні,

можлива затримка поставки, дні.