3.4. КРИТЕРІЇ ТА ЕТАПИ ВИБОРУ ПОСТАЧАЛЬНИКА

Однією із основних проблем в управлінні закупівлями матеріаль­них ресурсів є вибір постачальника. Важливість її пояснюється не тільки тим, що на сучасному ринку функціонує велика кількість по­стачальників схожих матеріальних ресурсів, але, головним чином тим, що постачальник повинен бути надійним партнером закладу в реаліза­ції його логістичної стратегії.

Охарактеризуємо основні етапи вирішення цього завдання.

1. Пошук потенційних постачальників. Спочатку проводиться аналіз поведінки ринку. Знання та аналіз ринку постачальників до­помагають визначити кількість можливих постачальників, позицію на ринку, професіоналізм та інші фактори, що дозволяють правиль­но організувати закупівлі. При цьому можуть бути використані такі методи:

оголошення конкурсу (тендера): проводиться, якщо передба­чається закупити сировину, матеріалів на велику грошову суму або налагоджуються довгострокові зв'язки між постачальником та за­кладом;

вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, оголошень у засобах масової інформації і т.п.;

відвідування виставок і ярмарків;

листування і особисті контакти з можливими постачальни­ками.

Внаслідок комплексного пошуку формується перелік потенційних постачальників матеріальних ресурсів, згідно якого проводиться пода­льша робота.

2. Аналіз потенційних постачальників. Ідентифікація постачаль­ників включає визначення всіх можливих постачальників певного виду (асортименту) матеріальних ресурсів, які можуть задовольнити вимоги закладу. Попередня оцінка постачальників полягає у порівнянні про­понованої ними якості матеріальних ресурсів і сервісу з необхідними для закладу.

Після зменшення кількості можливих постачальників на етапі по­переднього відбору ті, що залишилися, оцінюються з погляду най­кращого задоволення потреб закладу в матеріальних ресурсах конк­ретного асортименту, використовуючи, як правило, багатокрите-ріальну оцінку.

Складений перелік потенційних постачальників аналізується за спеціальними критеріями, які дозволяють здійснити відбір прийня­тних постачальників. Кількість таких критеріїв може складати кіль­ка десятків і не обмежується ціною та якістю продукції, яку поста­чають. Крім них, можна навести ще багато суттєвих критеріїв вибо­ру постачальника, які можуть бути не менш важливими для підприєм­ства.

На що ж варто звертати увагу при виборі постачальника закладу ресторанного господарства?

Чи готовий він гнучко підходити до вашого замовлення?

Чи поставляє він якісні продукти?

Чи помірні ціни він пропонує за окремі позиції в асортименті?

Як часто він виконує поставки?

Які строки поставок?

Чи виконує він поставки в договірний термін?

Чи має він професійну підготовку, підготовлений персонал?

Чи надає скидки в залежності від кількості замовлених про­дуктів?

Чи пропонує помірні умови платежу?

Чи приймає мінімальні замовлення, які вас влаштовують?

Чи робить знижки при платежі готівкою?

Чи надає він інформацію про варіанти використання свого това­ру, чи пропонує рецептури і технологію приготування екзотичних продуктів?

Чи продає він товар тільки в упаковках/коробках?

Чи не занадто далеко він знаходиться?

Чи уважно він приймає замовлення?

Критерії оцінки і відбору постачальників залежать від вимог спо­живаючої логістичної системи і можуть бути різними:

надійність постачання;

віддаленість постачальника від закладів ресторанного господарства;

терміни виконання замовлень;

періодичність постачань;

умови оплати;

мінімальний розмір партії товару;

можливість отримання знижки;

частка постачальника у покритті витрат;

повнота асортименту;

умови розподілу ризиків;

наявність сервісного обслуговування;

рекламна підтримка;

репутація постачальника;

фінансове становище постачальника, його кредитоспроможність та ін.

Заклад ресторанного господарства визначає для себе найбільш зна­чимі критерії залежно від специфіки своєї діяльності. Внаслідок аналі­зу потенційних постачальників формується перелік конкретних поста­чальників, з якими проводиться робота із встановлення договірних відносин.

Список постачальників зазвичай складається за кожним конкрет­ним видом матеріальних ресурсів, які постачаються. Конкретні ре­зультати за багатьма із наведених позицій досягаються як компроміс у процесі переговорів і залежать від позицій постачальника та покупця на ринку.

3. Оцінка результатів роботи з постачальниками. На вибір по­стачальника суттєвий вплив мають результати роботи згідно укладе­них договорів. Оцінку постачальників потрібно проводити не тільки на стадії пошуку, але й у процесі роботи з ними. Ефективність управ­ління закупівлями оцінюється завдяки постійному контролю і аудиту виконання умов договору за термінами, цінами, параметрами поста­чань, якістю матеріальних ресурсів та сервісу.

У таблиці 3.1 наведено приклад розрахунку рейтингу постачальни­ків закладу ресторанного господарства молочних продуктів. Були оці­нені за комплексним показником такі торговельні марки як «Галак-тон», «Президент» та «Ласуня».


Значимість (вага) окремих критеріїв була встановлена експертним ме­тодом співробітниками служби постачання (табл. 3.1). На основі аналізу роботи з даним постачальником виставляється оцінка за кожним критері­єм (за десятибальною шкалою), після чого шляхом множення отриманих оцінок на значимість відповідних критеріїв і наступного додавання отри­маних результатів розраховується рейтинг постачальника. Результати табл. 3.1 показують, що найбільший рейтинг має компанія «Президент».

Розраховуючи рейтинг для різних постачальників і порівнюючи отриманні результати, визначають найкращого партнера. Якщо рей­тинг постачальника нижчий від припустимої величини, то договір по­стачання за рішенням відповідальних осіб може бути розірваний на­віть за умови ініціювання санкцій.

Однак для розрахунку рейтингу може використовуватися й інша система оцінок, за якої більш високий рейтинг свідчить про вищий рі­вень негативних характеристик постачальника. У цьому випадку пере­вагу слід надати постачальнику, який має найнижчий рейтинг.

Закордонною практикою як ефективний метод оцінки роботи по­стачальника визнане щомісячне або щоквартальне складання таблиць рейтингу, що створює умови для забезпечення фірмами відповідної якості продукції та сервісу.

Для аналізу постачальників, з якими підприємство вже співпрацює, можна також використовувати АВС- аналіз, який широко розповсю­джений у логістиці.

В основі використання цього методу щодо аналізу постачальників лежить припущення, що не всі постачальники характеризуються одна­ковим впливом на ефективність, через що доцільно інтенсивніше за­йматися постачальниками, які мають великий обіг. Класифікація по­стачальників за методом АВС здійснюється за такою схемою:

Аналізується інформація про річний обіг кожного постачальника.

Розміри обігу записуються у порядку зменшення.

Розраховується частка обігу кожного постачальника у відсотках від загального обігу.

Знаходяться акумульовані (за зростаючим підсумком) значення обігу постачальників у відсотках.

Як правило, розрізняють три групи постачальників:

•           А-постачальники — ті, з якими підприємство здійснює приблиз­но 75 % обігу;

•           В-постачальники, як правило, дають 20 % обігу.


•           С-постачальники — їх обіг становить приблизно 5 %. Приклад проведення АВС-аналізу постачальників закладу ресто­ранного господарства наведено в табл. 3.2.

Проведений АВС-аналіз постачальників показує, що найбільший внесок у формування загального обігу (76,9 %) робили всього два по­стачальники, які й склали групу А. У групу В увійшли три постачаль­ники, на яких припадає 16,6 % сукупного обігу. Інші 3,8 % обігу за­безпечували решта п'ять постачальників — група С.

На основі цього аналізу можна зробити висновок про перевагу ро­боти з «Метро ВВ» та «Президент». Так, якщо витрати на заходи у сфері закупівель потрібно скоротити, то доцільно приділити увагу на­самперед А-постачальникам, оскільки більш інтенсивна робота з ними може вплинути на загальний обіг закладу.

4. Розвиток постачальника. Високорозвинені взаємини із поста­чальниками повинні включати ще один ступінь — це розвиток поста­чальника, тобто інтеграцію його в систему своїх інтересів. Розвиток постачальника застосовується у випадках, коли прийнятого джерела постачання не існує, і заклад повинен створити джерело постачання, тобто зайняти активну позицію і виявити певну наполегливість у пере­конанні перспективного постачальника про початок співробітництва.

У більш загальному плані розвиток постачальника означає вияв­лення позицій постачальника, за якими необхідно досягнути покра­щень у даний момент чи у перспективі для потреб даного закладу, а також визначення комплексу заходів, необхідних для поліпшення вза­ємної співпраці.

Для оцінки якості логістичного обслуговування у сфері постачання застосовують такі критерії:

надійність та гнучкість поставки;

повний час від отримання замовлення до поставки;

наявність запасів на складі постачальника;

можливість надання кредитів, а також ряд інших. Надійність поставки — це здатність постачальника виконувати

обумовлені договором терміни поставки. Суттєвим фактором, що впливає на надійність поставки, являється наявність передбачених до­говором обов'язків, які несе постачальник в разі порушення термінів поставки.

Повний час від отримання замовлення до поставки включає: час оформлення замовлення; час виготовлення; час упаковки; час відправ­ки; час доставки.

Дотримання вказаного в договорі терміну поставки залежить від того, наскільки точно дотримуються перерахованих вище складових цього терміну.

Гнучкість поставки — здатність постачальника враховувати особ­ливі положення клієнтів. Сюди входять:

можливість зміни форми замовлення та способу передачі замов­лення;

можливість зміни виду тари та упаковки;

можливість відзиву заявки на поставку;

можливість отримання клієнтом інформації про стан його замов­лення;

відношення до скарг при некомпетентних поставках.