Розділ XIII МНОЖИННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ § 1. Поняття та характерні ознаки множинності злочинів

Нерідко особа водночас чи протягом певного часу вчиняє кілька злочинів. Усі такі випадки охоплюються одним загальним по­няттям «множинність злочинів». Чинний кримінальний закон не кори­стується цим поняттям, але форми (види) множинності злочинів ви­значені у ньому під назвою Розділу VII КК «Повторність, сукупність та рецидив злочинів». Поняття «множинність злочинів» вживається у теорії кримінального права, але визначення його неоднозначне. Біль­шість авторів, які писали на цю тему, всі різновиди неодноразового вчинення злочинів зводять до трьох форм (видів) множинності: повто­рність, сукупність і рецидив злочинів.

Множинність злочинів має місце при вчиненні однією особою:

—        одного й того ж злочину повторно;

—        кількох (однорідних, тотожних чи різнорідних) злочинів, описа­них у різних статтях Особливої частини Кодексу;

—        нового злочину після засудження за раніше вчинений злочин. Множинність злочинів впливає на кваліфікацію таких злочинів, її

також враховує суд, призначаючи покарання. Поняття «множинність злочинів» вживається у теорії кримінального права як родове (загаль­не) поняття, яким охоплюються всі різновиди неодноразово вчинених особою злочинів.

Отже, множинність злочинів — це вчинення однією і тією ж осо­бою або у співучасті кількома особами кількох злочинів, кожний з яких визначено в законі як окремий самостійний склад злочину.

Оскільки множинність злочинів складається з одиничних (єдиних) злочинів, доцільним буде визначити основні ознаки одиничного злочину.