§ 3. Готування до злочину

Готування до злочину — початкова стадія умисного зло­чину, яка, відповідно до ч. 1 ст. 14 КК, визначається як пошук або пристосування засобів чи знарядь, пошук співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створен­ня умов для вчинення злочину.

Готування до злочину карається за наявності певних умов, а саме: 1) підготовчі дії мають бути спрямовані на створення умов для вчи­нення конкретного злочину, а не для «злочину взагалі» і не «на всяк випадок». Не можна розглядати як готування до злочину підшукуван­ня або надбання людиною певних засобів, знарядь чи зброї для захис­ту своєї безпеки, безпеки своєї родини, житла, власності тощо від мо­жливого нападу злочинця (злочинців).

Виняток із цього правила становлять своєрідні дії, заборонені кримінальним законом. Наприклад, придбання без належного до­зволу вогнепальної зброї утворює злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК; 2) дії, пов'язані з готуванням до злочину, мають бути вчинені до початку дій, безпосередньо спрямованих на вчинення злочину; 3) дії, які утворюють готування до злочину, належать до об'єктив­ної сторони складу закінченого злочину; 4) готування до злочину вчиняється лише з прямим умислом: особа свідомо створює умови для вчинення конкретного злочину і бажає використати створені нею умови для наступної стадії вчинення злочину; 5) кримінальна відповідальність настає лише за готування до вчинення злочину се­редньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину. Готуван­ня до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 14 КК).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 КК об'єктивна сторона готування до зло­чину може бути виявлена у формі: 1) підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину; 2) пристосування засобів чи знарядь для вчи­нення злочину; 3) пошук співучасників для вчинення злочину; 4) змо­ва на вчинення злочину; 5) усунення перешкод для вчинення злочину; 6) інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину може здій­снюватися будь-яким способом. Це купівля, обмін або викрадення за­собів чи знарядь для вчинення злочину; використання предметів побу­ту, підготовка транспортних засобів, придбання спеціальних предметів (маски, бронежилети), підробка документів тощо.

Пристосування засобів для вчинення злочину може бути пов'язано з їх технічним удосконаленням (наприклад, перетворення мисливської рушниці на обріз) або їх виготовленням (наприклад, виготовлення спеціального ножа для вчинення розбійного нападу, кліше для вигото­влення фіктивних грошових знаків).

Пошук співучасників злочину може вчинятися шляхом вербування, набору, погрози, підкупу пособників чи співвиконавців для подальшо­го вчинення злочину, підшукування особи (осіб) для приховування злочину в майбутньому, а також замовлення виконавця (виконавців) вчинення злочину.

Під змовою вчинення злочину маємо розуміти попередню домов­леність з однією чи кількома особами про спільне вчинення злочину (співвиконавства) або створення злочинної організації. Зазначимо, що змова, яка виявилася у створенні злочинної організації, — це окремий, особливий (sui generis) злочин, виписаний у ст. 255 КК, який не потре­бує при його кваліфікації посилання на ч. 1 ст. 14 КК.

Усунення перешкод — це дії щодо запобігання можливим трудно­щам у досягненні злочинної мети. Це, зокрема, відключення сигналі­зації, телефонного зв'язку чи освітлення щодо об'єкта (предмета) зло­чину, підкуп чи інший спосіб впливу щодо охоронника об'єкта.

Під іншим умисним створенням умов для вчинення злочину розу­міють будь-які дії, що полегшують можливість виконання подальших дій, безпосередньо спрямованих на вчинення злочину. Створення та­ких умов може виявитися в збиранні необхідних відомостей про зруч­ний час для вчинення злочину, в обстеженні місця здійснення обумов­леного злочину, перебуванні злочинця у засідці, з якої можна вчинити успішний напад на потерпілого, тощо.

Іноді дії, пов'язані з готуванням до одного злочину, утворюють са­мостійний склад іншого злочину (наприклад, придбання або виготов­лення вогнепальної зброї для наступного розбійного нападу), які ква­ліфікують за правилами сукупності злочинів (у наведеному прикладі — за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 14 та ч. 1 ст. 187 КК).