§ 2. Закінчений та незакінчений злочин

Закінченим злочином відповідно до ч. 1 ст. 13 визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відпові­дною статтею Особливої частини КК. Ознаки складу злочину властиві кожному з чотирьох його елементів — об'єкта і об'єктивній стороні (об'єктивні підстави відповідальності), суб'єкта і суб'єктивній стороні (суб'єктивні підстави відповідальності). Злочин вважається закінченим за наявності повної відповідності об'єктивних і суб'єктивних ознак вчиненого злочину об'єктивним і суб'єктивним ознакам складу злочи­ну, виписаному в Особливій частині КК. Відсутність у вчиненому ді­янні передбачених законом небезпечних наслідків як однієї з ознак ма­теріального складу злочину означає і відсутність закінченого злочину.

У так званих формальних складах злочинів, що не передбачають вста­новлення шкідливих наслідків як обов'язкової ознаки складу злочину, злочин вважається закінченим з моменту вчинення самого діяння, яке утворює його об'єктивну сторону. Певні стадії вчинення злочину (напри­клад, готування до розбійного нападу) можливі й у так званих формально-матеріальних складах злочину. Про ці склади злочину вже говорилося.

У матеріальних складах злочину моментом закінчення злочину вважа­ється наявність передбачених законом наслідків. Наприклад, вбивство вважається закінченим злочином з моменту настання смерті потерпілого. Отже, завершальна стадія (закінчений злочин) вчинення злочину з матері­альним складом пов'язується з настанням шкідливих наслідків.

Незакінчений злочин охоплює два види небезпечних дій — готу­вання до злочину і замах на вчинення злочину. Так, у ч. 2 ст. 13 КК го­вориться, що незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.

Незакінчений злочин — це дії особи, пов'язані з умисним створен­ням умов для вчинення злочину або з безпосередньою їх спрямованіс­тю на досягнення певного злочинного наслідку, але які не було досяг­нуто з причин, не залежних від волі винного. Закон не передбачає обов'язкового пом'якшення покарання за незакінчений злочин. При­значаючи покарання за такий злочин, суд має керуватися загальними засадами призначення покарання, які передбачені ст. 65 КК. Нагадає­мо, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 14 КК).