§ 2. Класифікація об'єктів злочинів

В юридичній літературі об'єкти злочинів поділяються (класифікуються) по вертикалі, як правило, на три групи: загальний об'єкт; родовий (іноді його називають груповим, або спеціальним); безпосередній (у деяких джерелах — видовий).

Загальним об'єктом вважалася вся сукупність суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом (конституційний лад, еконо­мічна система, громадська безпека, правопорядок у цілому тощо). Од­нак практично вся сукупність суспільних відносин не може бути об'єктом як елемент складу злочину. Це, по суті, об'єкт кримінально-правової охорони, який не слід ототожнювати з поняттям об'єкта зло­чину. Отже, відсутні підстави для включення так званого загального об'єкта до вертикальної класифікації об'єктів злочинів. Ця класифі­кація, на нашу думку, включає лише два види об'єктів — родовий та безпосередній.

Під родовим об'єктом злочину слід розуміти соціальні цінності, на які посягає певна група злочинів. Родовий об'єкт відображає характер суспільної небезпечності певної групи злочинів, завдяки чому викори­стовується як критерій об'єднання окремих складів злочинів у групи і подальше розміщення таких груп в Особливій частині КК. За таким принципом побудована вся система Особливої частини, за винятком двох глав: XVII «Злочини у сфері службової діяльності» і XIX «Злочи­ни проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)», конструкція яких побудована насамперед з урахуванням суб'єкта злочину та родового об'єкта.

Родовий об'єкт злочинів найчастіше зазначається у назві глави Особливої частини КК. Наприклад, главу XVIII названо «Злочини проти правосуддя». Родовим об'єктом тут виступають саме ці соціа­льні цінності, тобто такий стан суспільних відносин, який забезпечує впорядковані відповідно до чинного законодавства відносини у сфері здійснення правосуддя. Іноді родовий об'єкт злочину вказано в самій нормі кримінального злочину. Так, у ч. 1 ст. 401 як родовий об'єкт військових злочинів зазначений порядок несення або проходження військової служби.

Якщо родовий об'єкт злочину дає можливість встановити групову належність конкретного діяння, індивідуальні його ознаки визнача­ються безпосереднім об'єктом посягання. Під безпосереднім об'єктом слід розуміти соціальні цінності, на які посягає конкретна злочинна дія або бездіяльність. Від об'єкта як елементу складу злочину безпосеред­ній об'єкт відрізняється тим, що його компонентами є лише суб'єкти та блага. Предмет злочину не входить у безпосередній об'єкт і утво­рює окремий клас ознак.

Із родовим безпосередній об'єкт найчастіше співвідноситься як ча­стка та ціле. Але іноді вони збігаються за обсягом. Так, і родовим, і безпосереднім об'єктом вбивства є життя людини. У певних випадках кілька злочинів мають один безпосередній об'єкт. Наприклад, безпо­середнім об'єктом розкрадань чужого майна шляхом крадіжки, шах­райства, привласнення або розтрати є відносини власності; об'єктом злочинів, передбачених статтями 121, 122, 125 — здоров'я людини.

У деяких статтях КК безпосередній об'єкт зазначається у законі. Так, наприклад, у ст. 111 як безпосередній об'єкт державної зради за­значено суверенітет, територіальну недоторканність, обороноздат­ність, економічну та інформаційну безпеку України.

Найчастіше безпосередній об'єкт того чи іншого злочину встанов­люється шляхом тлумачення закону. Так, у ст. 227 йдеться про випуск або реалізацію недоброякісної продукції. Це дає підстави для виснов­ку, що безпосереднім об'єктом цього злочину є права й інтереси спо­живачів на отримання доброякісної, тобто такої, що відповідає встано­вленим стандартам, нормам, правилам та технічним умовам продукції.

Безпосереднім об'єктом злочину можуть бути різні види найваж­ливіших соціальних цінностей. Безпосередній об'єкт злочину є конс­труктивною (обов'язковою) ознакою будь-якого складу злочину. Ного точне встановлення при кваліфікації діяння обов'язкове.

З урахуванням безпосереднього об'єкта можна розмежовувати й суміжні склади злочинів. Наприклад, схожими є такі злочини, як теро­ристичний акт (ст. 258) та масові заворушення (ст. 294), але безпосе­редні об'єкти цих злочинів різні. Об'єктом терористичного акту є ос­нови громадської безпеки, а масові заворушення посягають на гро­мадський порядок.

По горизонталі безпосередні об'єкти можна поділити на основні та додаткові, наприклад, основним об'єктом розбою є право власності, а до­датковим — життя та здоров'я особи. Деякі вчені вважають за необхідне виділяти, крім основних і додаткових, так звані факультативні об'єкти. Проте ознаки складу конкретного злочину не можуть бути факультатив­ними, вони завжди обов'язкові. Та обставина, що те чи інше конкретне злочинне діяння разом з основним або додатковим об'єктом іноді посягає на якісь інші соціальні блага, не може слугувати підставою для визнання цих благ об'єктом злочину, оскільки вони не відображають специфіку складу злочину і не впливають на його кваліфікацію.