Розділ VII ОБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ

Об'єкт злочину — це те, на що посягає особа, яка вчиняє протиправне діяння, і чому може завдати або завдає шкоди.

У кримінально-правовій літературі традиційно визнається, що об'єктом будь-якого злочину є суспільні відносини, тобто відносини між людьми у процесі їх спільної діяльності чи спілкування, які охо­роняються нормами права. Така точка зору цілком відповідала панів­ній у радянський період концепції — визнання у соціальній сфері ли­ше категорії публічного і не сприйняття категорії приватного.

Із суспільного й особистого життя людини і громадянина було виклю­чено право приватної власності, без якого людина лишалася самостійнос­ті, зацікавленості та ініціативи, повністю підпадала під опіку держави. Культ держави був головним. Сфера особистих благ, прав і свобод люди­ни і громадянина визнавалася малозначною і другорядною у загальній іє­рархії прав суспільства. Щоправда, у Конституції колишнього Союзу PCP та конституціях республік проголошувалися широкі особисті права лю­дини і громадянина, але на практиці це виглядало декларацією.

Недооцінка значення людини в соціальному житті, її особистості зумовлювала те, що навіть поняття «людина» підмінялося та деякою мірою продовжує підмінятися знеособленим поняттям «особа як суку­пність суспільних відносин». Людина як самостійна і найвища цін­ність не може бути зведена до носія суспільних відносин. Вона має природне, невід'ємне і невідчужуване право на життя, здоров'я, честь і гідність. Стаття 1 Загальної декларації прав людини проголошує: «Всі люди народжуються вільними і рівними в правах. Вони наділені розу­мом і совістю та повинні поводитися один щодо одного у дусі братер­ства». Держава має забезпечити охорону особистих благ, прав та сво­бод людини і громадянина.

Конституцією України закладено кардинально нові ціннісні орієн­тації. Статтею 3 Конституції найвищою соціальною цінністю визнано людину, а її права, свободи та їх гарантії відповідно до вимог цієї статті мають визначати зміст і спрямування діяльності держави. Крім того, визначення об'єкта як сукупності суспільних відносин надто за­гальне. Такі відносини можуть виступати як об'єкт злочинності в ці­лому. Об'єкт як елемент складу злочину вужчий і конкретніший.