§ 8. Звільнення від покарання за хворобою для себе або інших осіб, суд може на підставі ч. 1 ст. 94 КК застосува­ти до такої особи один із видів примусових заходів медичного харак­теру, а саме: надання амбулаторної психічної допомоги в примусовому порядку або поміщення у психіатричний заклад і лікування у приму­совому порядку.

Якщо, зазначається у ч. 6 ст. 94 КК, не буде визнано за необхідне застосувати до психічно хворого примусові заходи медичного харак­теру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лі­карським наглядом.

Другий різновид звільнення від покарання стосується особи, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на тяжку (не пси­хічну) хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання. Суд у цьому ви­падку, може, але не зобов'язаний звільнити від покарання або від пода­льшого його відбування особу, що захворіла на тяжку хворобу з урахуванням не лише тяжкості захворювання, а й усіх обставин справи.

При вирішення цього питання суд має враховувати, зокрема, хара­ктер захворювання і його небезпеку для життя або здоров'я особи за висновком лікарської комісії або лікувально-медичної експертизи, тя­жкість вчиненого злочину та дані, що характеризують особу, яка за­хворіла на тяжку хворобу. На підставі аналізу усіх цих обставин суд виносить постанову про звільнення особи від покарання за хворобою або про відмову від такого звільнення. При звільненні від покарання особи, яка має тяжке захворювання, суд може на підставі ст. 96 КК за­стосувати до такої особи примусове лікування.

У разі одужання особи, яка була звільнена від покарання за хворо­бою, така особа (ч. 4 ст. 84 КК) повинна бути направлена для відбу­вання покарання, якщо не закінчився строк давності кримінальної від­повідальності або строк давності виконання обвинувального вироку, або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При цьому час, протягом якого до особи було застосоване примусове лікування, зараховується в строк покарання.

Третій різновид звільнення від покарання стосується військовослуж­бовців, які, будучи засудженими до таких видів покарання, як службове обмеження для військовослужбовців, арешт, які військовослужбовці від­бувають на гауптвахті або у вигляді тримання в дисциплінарному баталь­йоні військовослужбовців, були визнані непридатними до військової слу­жби за станом здоров'я. Цей різновид звільнення від покарання є обов'язковим. Суд за наявності висновку лікарської комісії про непридат­ність зазначених військовослужбовців до військової служби за станом здоров'я зобов'язаний звільнити їх від покарання.