2. Контрабанда (ст. 201 КК).

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні нор­ми, та примітки. Родовим об'єктом злочину є сфера господарської ді­яльності. Безпосередній об'єкт злочину — встановлений законодавст­вом порядок переміщення відповідних предметів через митний кордон України. Додатковими факультативними безпосередніми об'єкта­ми злочину є порядок обігу предметів дозвільної системи, порядок сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, громадська безпека, здоров'я населення, авторитет органів державної влади тощо. Предметом злочину можуть бути будь-які товари у великих розмірах (якщо їхня вартість у 1000 та більше разів перевищує неоподатковува­ний мінімум доходів громадян), а також, незалежно від їхньої вартості, історичні та культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини, зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мис­ливської зброї та бойових припасів до неї), спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, а також стратегічно важливі сиро­винні товари, щодо яких законодавством установлено відповідні пра­вила вивезення за межі України. Відповідно до п. 39 ст. 1 Митного ко­дексу України товари — це будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні та культурні цінності), електрична, теплова й інші види енер­гії, а також транспортні засоби, за винятком тих, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України. Контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів потрібно кваліфікувати за ст. 305 КК.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 201 КК) полягає в перемі­щенні через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю предметів контрабанди.

Переміщення предметів через митний кордон України поза мит­ним контролем — це їх переміщення поза місцем розташування мит­ного органу (тобто поза зонами митного контролю), або поза часом здійснення митного оформлення, або з використанням незаконного звільнення від митного контролю внаслідок зловживання службовими особами митного органу своїм службовим становищем. Переміщення предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю — це їх переміщення з використанням спеціально виготов­лених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підро­блених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.

Обов'язковою ознакою складу злочину є місце його вчинення — це митний кордон (межі митної території України, яка збігається з державним кордоном України, за винятком спеціальних митних зон).

Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за цей злочин, тлумачення певних термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постановах Пленуму Верховного Су­ду України № 8 від 3 червня 2005 р. «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» та № 8 від 30 травня 2008 р. «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Вер­ховного Суду України від 3 червня 2005 року № 8 «Про судову прак­тику у справах про контрабанду та порушення митних правил».

Злочин є закінченим з моменту фактичного незаконного перемі­щення предметів контрабанди через митний кордон України (форма­льний склад). Замах на контрабанду має місце, якщо її предмети вияв­лено до переміщення через митний кордон України (під час огляду чи переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу або особистого огляду тощо). Незаконне переміщення на територію Украї­ни предметів контрабанди, виявлених під час митного контролю, утво­рює закінчений склад злочину.

Суб'єкт злочину — загальний, тобто фізична осудна особа, з 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим уми­слом.

Кваліфікуючими ознаками контрабанди (ч. 2 ст. 201 КК) є вчи­нення її: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

Службова особа, що вчинила контрабанду з використанням свого службового становища, за наявності необхідних до того підстав несе відповідальність за сукупність злочинів, передбачених статтями 201 та 364-366 КК. Якщо особа мала умисел на незаконне переміщення через митний кордон товарів у великих розмірах, але перемістила їх невели­кими частинами, вартість кожної з яких є меншою від 1000 неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян, її дії належить розглядати як продовжуваний злочин і кваліфікувати за ст. 201 КК (див. абз. 5 п. 3 названої вище Постанови).