Білет № 28 1. Суспільно небезпечні наслідки та їх види.

Злочинні наслідки — це небезпечні пошкодження в суспільних відносинах.

В. Кудрявцев зазначає, що суспільно небезпечні наслідки — це передбачена кримінально-правовою нормою матеріальна чи нематері­альна шкода, заподіяна злочинною дією чи бездіяльністю об'єкту по­сягання.

А. Міхлін вказує, що це шкода заподіяна злочинною діяльністю людини суспільним відносинам, що охороняються кримінальним за­коном.

Вчинювана злочином шкода за М. Ковальовим може бути класифі­кована на два види: 1) матеріальні наслідки: фізичні — вбивство, тіле­сні ушкодження, проведення аборту; майнові — зменшення майна, за­подіяння майнових збитків; екологічні; 2) нематеріальні наслідки: ідеологічні; політичні; моральні.

М. Бажанов виділяє такі види злочинних наслідків:

а) матеріальні (матеріальні збитки, фізична шкода) та нематеріальні наслідки (моральна шкода); б) іноді законодавець в законі зазначає можливі реальні наслідки.

Є. Фесенко вказує на такі види злочинних наслідків:

1) наслідки у вигляді фізичної шкоди (смерть, ушкодження здо­ров'я — див. статті 115-119, 121-125); 2) у вигляді майнової шкоди (статті 185-190); 3) порушення нормальної роботи транспорту або зв'язку (статті 277, 360, 283); 4) у вигляді іншої шкоди — дезорганіза­ції нормальної діяльності установ (ч. 2 ст. 357).

М. Коржанський вважає, що є такі види суспільно небезпечної шкоди: 1) фізична — вбивство, тілесні ушкодження, проведення абор­ту; 2) майнова — зменшення майна, заподіяння майнових збитків; 3) моральна — приниження гідності, честі, глум над могилою, над державним прапором, приниження авторитету представника влади і т. ін.; 4) політична — підривом державної самостійності, незалежності, економічної та політичної системи тощо.

Крім видів суспільно небезпечних наслідків В. Мальцев виділяє та­кі форми наслідків (в залежності від механізму спричинення шкоди об'єкту): 1) пов'язані з прямим посяганням на соціальну можливість (державна зрада); пов'язані з посяганням на соціальну можливість че­рез вплив на предмет злочину (крадіжка); пов'язані з посяганням на соціальну можливість через вплив на суб'єкта суспільних відносин (посягання на працівника правоохоронного органу, суддю).

Характерна особливість злочинних наслідків в тому, що вони май­же не зустрічаються в чистому вигляді — фізична шкода часто поєд­нується з майновою шкодою (наприклад, при розбійному нападі), а майнова шкода — з моральною (наприклад, при зґвалтуванні).

Тобто наслідком діяння є передбачене кримінально-правовою но­рмою матеріальна або нематеріальна шкода, яка заподіюється злочи­ном суспільним відносинам. Ця ознака має практичне значення у ма­теріальних складах злочинів, до яких належать склади злочинів, об'єктивна сторона яких включає наслідки як обов'язкову ознаку. Такі злочини вважаються закінченими з моменту настання наслідку (вбивс­тво, викрадення майна). Формальний склад злочину не передбачає на­слідків, як обов'язкову ознаку, злочин вважається закінченим з момен­ту вчинення діяння, а наслідок на кваліфікацію не впливає (одержання хабара). В деяких складах наслідок є альтернативною ознакою (пося­гання на життя судді тощо може буди у формі замаху на вбивство або у формі вбивства).

Форми зазначення у статтях КК — наслідків як обов'язкової ознаки складу злочину різноманітні. У ряді випадків вони безпосередньо вка­зані в законі (ст. 185, 115 КК), а іноді випливають зі змісту закону. В останньому випадку висновок про обов'язковість наслідків для того чи іншого складу злочину робиться в результаті тлумачення закону. Зустрічаються диспозиції статей, які описують і діяння, і наслідок од­ним терміном (напр.: ст. 194 знищення або пошкодження майна, тобто приведення майна у непридатність діяння, факт знищення або пошко­дження — наслідок).

Наслідки, як ознака об'єктивної сторони складу злочину, можуть бути або підраховані, або певним чином визначені. Наприклад, майно­ва шкода визначається вартісними критеріями, шкода здоров'ю може встановлюватись за допомогою судово-медичних критеріїв визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, порушення нормальної роботи транспорту — у зриві графіку руху поїздів тощо. Наслідки входять в предмет доказування по кримінальній справі, що стає можливим за умови конкретності цієї ознаки. Якщо наслідки злочину при розсліду­ванні не були встановлені або були визначені помилково, це є підста­вою для направлення судом кримінальної справи на додаткове розслі­дування або винесення виправдального вироку.