2. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права бра­ти участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з рефе­рендуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 КК).

Стаття складається з чотирьох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпе­чують конституційні права та свободи людини і громадянина. Безпо­середній об'єкт злочину: а) виборчі права громадян (ч. 1-3 ст. 157 КК), при цьому додатковим безпосереднім об'єктом злочинів, передбаче­них ч. 2 і 3 ст. 157 КК, є психічна та фізична недоторканність особи, право власності, нормальна діяльність державних органів, органів міс­цевого самоврядування, об'єднань громадян, окремих організацій, установ, підприємств; б) нормальна діяльність виборчої комісії чи ко­місії з референдуму (ч. 4 ст. 157 КК). Потерпілими від цього злочину можуть бути: виборці; кандидати на виборні посади в органах держав­ної влади та органах місцевого самоврядування; громадяни, які мають право брати участь у референдумі; довірені особи кандидатів, офіційні представники та уповноважені особи партій (блоків); члени виборчих комісій; члени ініціативних груп референдуму; члени комісій з рефе­рендуму; офіційні спостерігачі.

Об'єктивна сторона злочинів, передбачених цією статтею, вира­жається у формі: 1) перешкоджання вільному здійсненню громадяни­ном свого виборчого права або права брати участь у референдумі, пе­решкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена вибор­чої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з ре­ферендуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх по­вноважень, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин (ч. 1-3 ст. 157 КК); 2) втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комі­сією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених зако­ном (ч. 4 ст. 157 КК).

Перешкоджання полягає у будь-яких діях чи бездіяльності, спря­мованих на створення перепон зазначеним суб'єктам у здійсненні їхніх прав або в іншій законній діяльності, пов'язаних з проведенням вибо­рів до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування або референдумів. Закон передбачає шість конкретних способів вчи­нення цього злочину: 1) підкуп; 2) обман; 3) примушування; 4) засто­сування насильства; 5) знищення чи пошкодження майна; 6) погроза застосування насильства або знищення чи пошкодження майна (перші три з цих способів передбачені ч. 1 ст. 157 КК, інші три — ч. 2 ст. 157 КК. Втручання службової особи у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень характеризується тим, що во­но: 1) здійснюється службовою особою з використанням її службового становища; 2) стосується здійснення повноважень виборчої комісії чи комісії з референдуму, установлених законом; 3) вчиняється шляхом незаконної вимоги чи вказівки.

Злочин є закінченим з моменту фактичного перешкоджання здійс­ненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціатив­ної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин (ч. 1-3 ст. 157 КК) або з моменту фактичного втручання у здій­снення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом (ч. 4 ст. 157 КК).

Суб'єкт злочину — загальний, тобто фізична осудна особа, яка до­сягла 16-річного віку (ч. 1 ст. 157 КК), та спеціальний — службова особа (ч. 4 ст. 157 КК).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, а для злочину, передбаченого ч. 4 ст. 157 КК, також характерна й спеціальна мета — вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму.

Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 157 КК (ч. 2 ст. 157 КК), є вчинення його у поєднанні: 1) із застосуванням насильства; 2) знищенням чи пошкодженням майна; 3) погрозою за­стосування насильства або знищення чи пошкодження майна.

Особливо кваліфікуючими ознаками діяння, передбаченого ч. 1 або 2 ст. 157 КК (ч. 3 ст. 157 КК), є вчинення його: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) членом виборчої комісії; 3) іншою службовою особою з використанням свого службового становища.