Білет № 15 1. Момент закінчення окремих видів злочинів.

Моменти закінчення злочину диференційований у залежності від того, як описана об'єктивна сторона посягання у диспозиції криміна­льно-правової норми кримінального закону:

1) коли у диспозиції вказані суспільно небезпечні наслідки пося­гання (має місце так званий злочин з матеріальним складом), то злочин визнається закінченим з моменту настання таких наслідків. Наприклад, крадіжка є закінченими з моменту отримання винним можливості ві­льно розпоряджатися чи користуватися майном, тобто з моменту за­вдання майнової (матеріальної) шкоди відносинам власності (ст. 185 КК). У злочинах з матеріальним складом, якщо не настали вказані в диспозиції даної статті чинного КК суспільно небезпечні наслідки, може йтися про незакінчений злочин (готування до злочину або замах на злочин) або ж зовсім про відсутність злочину;

коли у диспозиції вказані лише суспільно небезпечні діяння, а наслідки посягання не названі (знаходяться поза межами даного скла­ду злочину — має місце так. званий злочин з формальним складом), то злочин визнається закінченим з моменту виконання діяння. Настання чи ненастання злочинних наслідків при вчиненні злочинів з формаль­ним складом не впливає на факт наявності складу закінченого злочину, але це не означає, що така обставина не повинна враховуватися при призначенні покарання винному. Хуліганство вважається закінченим з моменту вчинення дій — грубого порушення громадського порядку. В той же час не можна погодитися з абз. 4 п. 3 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4. «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», в якому визначається момент закінчення незаконного виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин, як по­чаток вчинення дій, спрямованих на одержання таких засобів чи речо­вин, готових до вживання, або на рафінування чи підвищення у препа­ратах їх концентрації. Тому що без безпосереднього отримання готових до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин виготовлення не буде закінченим злочином, такі дії слід кваліфікувати як замах на злочин.

коли в диспозиції вказані підготовчі до злочину діяння (має міс­це так званий злочин з усіченим складом), то злочин визнається закін­ченим з моменту початку виконання відповідного діяння. Особливість їх полягає в тому, що момент закінчення злочину переноситься зако­нодавцем на більш ранню стадію, тобто на стадію готування до злочи­ну чи замаху на злочин. По суті, в злочинах з усіченим складом зако­нодавець передбачає в Особливій частині Кодексу відповідальність за замах на злочин, а інколи за готування до злочину як за окремі само­стійні закінчені злочини. До такої конструкції законодавець вдається по найнебезпечнішим діям з метою посилення боротьби з ними на ранніх стадіях. Так, згідно п. 18 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незакон­не поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речови­нами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами»: «роз­бій з метою викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів утворює склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 КК. Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення нападу, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства».

Створення усічених складів дає можливість запобігти пом'якшен­ню покарання за вчинене готування чи замаху на злочин і розглядати стадію готування чи замаху на злочин як закінчений злочин.

Триваючий злочин — це одноразовий злочинний акт, який харак­теризується тривалим виконанням злочинного наміру на стадії закін­ченого злочину. Злочин слід вважати закінченим не в момент завер­шення, припинення злочинного стану винного, а з настанням факту реалізації злочинного наміру (дезертирство).

Продовжуваний злочин характеризується тим, що він являє со­бою ряд тотожних злочинних дій, направлених до спільної мети, які складають у сукупності один злочин (крадіжка цілого по частинам).

Продовжуваний злочин є закінченим з моменту вчинення остан­нього злочинного діяння. Наприклад, крадіжка радіоприймача части­нами, в декілька прийомів. Злочин буде закінченим, коли особа викра­ла останню деталь радіоприймача. Так, наприклад, згідно п. 22 постанови ПВСУ України від 26 квітня 2002 р. № 3 «Про судову прак­тику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі збро­єю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими при­строями чи радіоактивними матеріалами» у разі викрадення складових частин, деталей чи вузлів, комплект яких дозволяє виготовити придат­ну до використання вогнепальну зброю, дії винної особи слід розціню­вати як закінчений злочин і кваліфікувати за ст. 262 КК.

Так, згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 травня 2004 р. № 9 «Про деякі питання застосування судами Украї­ни адміністративного та кримінального законодавства у зв'язку з на­бранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб,» при вирішенні питання про відповідальність за продовжуваний злочин чи про його кваліфікацію у випадках, коли одні діяння були вчинені до, а інші — після 1 січня 2004 р., треба ви­ходити з кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або кількості розмірів податкової соціальної пільги, вирахуваних за кожен період окремо.