2. Геноцид (ст. 442 КК).

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні нор­ми. Родовим об'єктом злочину є безпека людства. Безпосередній об'єкт злочину — безпека існування національних, етнічних, расових та релігійних груп. Потерпілими від цього злочину можуть бути тіль­ки члени національної, етнічної, расової чи релігійної групи, на зни­щення якої спрямоване діяння винних осіб — як громадяни України, так і іноземні громадяни чи особи без громадянства. До найнебезпеч-ніших форм сучасної дискримінації належать расизм, антисемітизм, нетерпимість стосовно арабів і мусульман, ксенофобія (ворожість до будь-яких іноземців). Видом геноциду є апартеїд — обмеження прав громадян за расовою ознакою.

Об'єктивна сторона злочину проявляється в суспільне небезпеч­них діях або бездіяльності, формами його є: 1) позбавлення життя чле­нів національної, етнічної, расової чи релігійної групи; 2) заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень; 3) створення для національної, етніч­ної, расової чи релігійної групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення; 4) скорочення дітонародження чи за­побігання йому в такій групі; 5) насильницька передача дітей з однієї національної, етнічної, расової чи релігійної групи в іншу; 6) публічні заклики до вчинення перелічених дій; 7) виготовлення матеріалів із за­кликами до вчинення перелічених дій; 8) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій. Перші п'ять форм передба­чені ч. 1, а останні три — ч. 2 ст. 442 КК.

Позбавлення життя означає заподіяння смерті хоча б одному з членів національної, етнічної, расової чи релігійної групи.

Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень — це заподіяння таких тілесних ушкоджень хоча б одному з членів зазначеної групи.

Створення для певної групи життєвих умов, розрахованих на по­вне чи часткове її фізичне знищення передбачає, наприклад, економіч­ну блокаду групи та позбавлення її реальної можливості забезпечувати для себе достатнє харчування і медичне забезпечення, заборону існу­вання групи за межами невеликої території резервації чи гетто, екс­пропріація землі, що належить групі або її членам, примусове перемі­щення населення з місця його споконвічного проживання, насильни­цьке переселення (депортацію) в місцевість, несприятливу для прожи­вання людей взагалі або для представників даної групи зокрема, штучне створення складних екологічних умов, поширення епідемій тощо (найяскравішими проявами геноциду у цій формі в історії Украї­ни були масова депортація населення у віддалені регіони СРСР у 1929­1931 років і голодомор 1932-1933 років).

Скорочення дітонародження чи запобігання йому може відбуватися шляхом застосування методів генної інженерії, примусової кастрації та стерилізації, насильницької контрацепції, примушування жінок до вчи­нення аборту, незаконного позбавлення волі чоловіків групи або ство­рення умов для окремого проживання чоловіків та жінок, заборони шлю­бів між членами однієї расової, етнічної чи національної групи тощо.

Насильницька передача дітей з однієї групи в іншу передбачає пе­редачу їх із однієї національної в іншу національну, із однієї етнічної в іншу етнічну, із однієї расової в іншу расову, із однієї релігійної в іншу релігійну групу з метою стирання із пам'яті дитини інформації, що ідентифікує її у власному уявленні як члена певної групи з наступним біологічним розчиненням її нащадків серед представників іншої групи.

Публічні заклики до вчинення перелічених дій — це активний вплив на невизначену кількість людей, що має публічний (відкритий) характер, наприклад, проголошення таких закликів на мітингу, демон­страції, зборах тощо.

Виготовлення матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій — це створення текстів або інших матеріалів, тиражування чи роз­множення відповідної продукції.

Розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій — це ознайомлення з такими матеріалами інших осіб або створен­ня умов для такого ознайомлення (приміром, поширення книг, роз­клеювання листівок або поміщення їх у поштові скриньки тощо).

Злочин є закінченим з моменту перелічених дій чи бездіяльності, які спричинили або не спричинили шкідливі наслідки (матеріальний або формальний склад).

Суб'єкт злочину — загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Спеціальною ознакою геноциду у перших його п'яти формах є мета — повне або часткове знищення будь-якої національної, етнічної, расової або релігійної групи. Метою виготовлення матеріалів із закликами до геноциду є їх розповсюдження. Для таких форм злочину, як публічні заклики до геноциду і розповсюдження матеріалів із закликами до ге­ноциду, мета не є обов'язковою ознакою складу.