2. Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресив­ної, війни (ст. 437 КК).

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні нор­ми. Родовим та безпосереднім об'єктом злочину є мир — це стано­вище (ситуація), яке характеризується відсутністю ворожнечі, відкри­тих політичних протиріч між державами, війни і воєнних (збройних) конфліктів.

Об'єктивна сторона злочину характеризується п'ятьма можливи­ми формами (перші чотири з яких передбачено ч. 1, а останню — ч. 2 ст. 437 КК): 1) планування агресивної війни чи воєнного конфлікту; 2) підготовка агресивної війни чи воєнного конфлікту; 3) розв'язу­вання агресивної війни чи воєнного конфлікту; 4) участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій; 5) ведення агресивної війни або аг­ресивних воєнних дій.

Агресивна війна і воєнний конфлікт — це види актів агресії, які відрізняються між собою, зокрема, масштабами дій, і передбачають за­стосування державою чи від її імені збройних сил першою проти суве­ренітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави або народу (нації). При цьому слід мати на увазі два моменти: по-перше, згідно з міжнародним законодавством війна або воєнні дії можуть бути кваліфіковані як агресивні лише Радою Безпеки ООН; по-друге, визначення агресії, що дається у відповідній резолюції ООН, може бути застосоване тільки щодо відповідальності держав, але не персоналій.

Планування агресивної війни чи воєнного конфлікту — це розроб­лення системи діяльності, яка передбачає порядок, послідовність, строки та інші суттєві умови щодо їх підготовки та розв'язування (об­ґрунтування ідеї війни, розробка її політичної концепції, стратегії і та­ктики мобілізації та початку воєнних дій та ін.). Підготовка агресивної війни чи воєнного конфлікту — це дії, пов'язані з попереднім готуван­ням засобів ведення війни, зосередженням збройних сил на певних на­прямках, проведенням розвідувальних заходів, схилення населення до ненависті до народів інших держав та інші дії, спрямовані на усунення можливих перешкод для вторгнення збройних сил на територію іншої країни або для іншого акту агресії, створення умов для успішного розв 'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту. Розв'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту — це знищення останніх ідео­логічних, політичних, дипломатичних та інших перешкод, надання можливостей для розвитку агресії (наприклад, пред'явлення ультима­туму іншій державі, різноманітні агресивно-провокаційні дії на кордо­ні, фактичний початок воєнного конфлікту тощо). Участь у змові, що спрямована на планування, підготовку та розв'язування агресивної війни, передбачає наявність попередньої змови двох чи більше осіб про вчинення таких дій. Ведення агресивної війни або агресивних во­єнних дій — це здійснення будь-якого акту агресії проти іншої дер­жави.

Злочин є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з переліче­них вище дій (формальний склад).

Суб'єкт злочину — загальний (фізична осудна особа з 16-річного віку).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.