2. Дезертирство (ст. 408 КК).

Стаття складається з трьох частин, що містять заборонювальні но­рми. Родовим об'єктом злочину є встановлений законодавством поря­док несення або проходження військової служби. Безпосередній об'єкт злочину — встановлений порядок проходження військової служби, який зобов'язує кожного військовослужбовця нести військову службу протягом установленого законом строку.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 408 КК) полягає у діях чи бездіяльності, які мають дві відповідні форми: 1) самовільне залишен­ня військової частини або місця служби; 2) нез'явлення на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікува­льного закладу.

Дезертирство передбачає, що військовослужбовець протизаконно припиняє несення військової служби, намагаючись взагалі вивести се­бе зі сфери військово-службових відносин. Цей злочин є триваючим. Самовільне залишення військової частини або місця служби — це залишення військовослужбовцем території військової частини або місця служби за відсутності дозволу відповідного начальника. Нез 'явлення на службу в разі призначення, переведення, з відряджен­ня, відпустки або з лікувального закладу — це нез'явлення військовос­лужбовця на територію військової частини або місця служби після за­лишення її на законних підставах, якщо при цьому була об'єктивна можливість для повернення у встановлений час.

Злочин є закінченим з моменту, коли суб'єкт фактично залишив розташування військової частини (місця служби), а у другій формі — коли він не з'явився в частину (до місця служби) в установлений строк (формальний склад).

Суб'єкт злочину — спеціальний (будь-який військовослужбовець).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою ухилитися від військової служби (причому не про­тягом трьох діб, місяця, двох місяців тощо, тобто не тимчасово, а ухи­литися від військової служби взагалі, назавжди).

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 406 КК) є вчинення його: 1) із зброєю (вогнепальна, холодна та деякі інші види зброї, яки­ми оснащуються військові формування); 2) за попередньою змовою групою осіб.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 3 ст. 408 КК) є вчинення його в умовах воєнного стану (коли Україна фактично пере­буває в стані війни з іншою державою) або в бойовій обстановці (коли військова частина або її підрозділ перебувають в умовах безпосеред­ньої підготовки й ведення бою чи операції).

Склад злочину об'єктом, суб'єктом та об'єктивною стороною схо­жий на склад самовільного залишення військової частини (ст. 407 КК). Різняться вони суб'єктивною стороною — саме наявністю чи відсутні­стю мети взагалі ухилитися від військової служби, оскільки за самові­льного залишення військової частини злочинець має намір через пев­ний час повернутися до виконання обов'язків військової служби, а кваліфікація діяння здійснюється залежно від терміну його ухилення від військової служби. Тому тривалість ухилення військовослужбовця від військової служби під час дезертирства на кваліфікацію не впливає.