Білет № 7 1. Тлумачення кримінально-правових норм та його види.

Тлумачення кримінально-правових норм — це з'ясування та ви­значення змісту правової норми, тобто волі законодавця, відображеної у прийнятому ним законі. Тлумачення кримінального закону поділя­ється на види залежно від суб'єкта, способів та обсягів тлумачення. За суб'єктом тлумачення поділяють на: 1) офіційне; 2) судове; 3) док-тринальне. До прийняття Конституції України 1996 р. парламент на­шої держави мав право тлумачити чинні закони та їх окремі положен­ня. Таке тлумачення мало назву — аутентичне. Тепер ВР при прийнятті законів за необхідності дає визначення окремих понять та термінів у примітці до самого закону (окремих його частин). У зв'язку із цим аутентичне тлумачення, під яким прийнято розуміти роз'яснен­ня закону самим законодавцем — ВР України, не застосовується.

Офіційне тлумачення (іноді його називають легальним) — це тлу­мачення чинних законів або їх окремих положень Конституційним Су­дом України. Згідно зі ст. 147 КУ «Конституційний Суд України вирі­шує питання про відповідність законів та інших правових актів КУ і дає офіційне тлумачення КУ та законів України».

Судове тлумачення кримінального закону відбувається у процесі судового розгляду кримінальних справ. Коли суд будь-якого рівня за­стосовує по кожній справі певні кримінально-правові норми, з'ясувавши їх зміст та відповідність КУ. У разі невідповідності кримі­нального закону КУ суд повинен застосувати норму КУ як норму пря­мої дії. У разі невизначеності питання про те, чи відповідає КУ засто­совуваний закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціати­вою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (по­становою) до ВС України, який відповідно до ст. 150 КУ, може пору­шувати перед КС України питання про відповідність КУ законів та інших нормативно-правових актів. Судове тлумачення кримінального закону здійснювалося і Пленумом ВС України у вигляді його постанов щодо певної категорії кримінальних справ до набрання чинності Зако­ном України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року. На думку М. І. Хавронюка, такі постанови ПВСУ будуть поступово втрача­ти чинність. У правозастосуванні постанови ПВСУ будуть враховувати­ся судами без вказівки у відповідних процесуальних документах. Втрата чинності таких документів буде обумовлена прийняттям нових постанов Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ При цьому таке тлумачення не повинно підміняти собою закон, звужувати або розширювати його зміст.

Доктринальне тлумачення кримінального закону — це наукове тлумачення, яке даються фахівці в галузі права — вчені та практичні працівники — в монографічних роботах, наукових статтях, коментарях тощо. Доктринальне тлумачення не має кримінального права, націона­льній правовій системі); 4) історичне (з'ясування змісту закону в різ­них аспектах).

Тлумачення кримінального закону за обсягом кола суспільно не­безпечних діянь, що охоплюються певною кримінально-правовою но­рмою, поділяються на: 1) буквальне (з'ясування змісту кримінально-правової норми у точній відповідності до тексту закону); 2) поширю­вальне (надання дії закону ширших меж, ніж це безпосереднє випли­ває з буквального тлумачення кримінально-правової норми, оскільки певні аспекти цього діяння розуміються контекстуально); 3) обмежу­вальне (надання дії закону вужчих меж, ніж це передбачає буквальний зміст певної кримінально-правової норми) обов'язкової сили, евентуа­льно впливає на формування законодавства та кримінально-правової політики в державі, а також і на свідомість правозастосовувачів та ін.

За способами тлумачення поділяються на: 1) філологічне (аналіз самого тексту); 2) логічне (з'ясування змісту закону та обсягу його правової регламентації, визначення моменту закінчення злочину то­що); 3) системне (сггівставлення змісту відповідного кримінального закону з іншими положеннями даного чи будь-якого іншого закону, визначення юридичної природи цього положення в системі; 4) істори­чне (з'ясування умов, причин, які зумовили прийняття законів, ви­вчення проектів КК та історії розвитку законодавства).