2. Невиконання наказу (ст. 403 КК).

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні нор­ми. Родовим об'єктом злочину є встановлений законодавством поря­док несення або проходження військової служби. Безпосередній об'єкт злочину — встановлений порядок виконання у військових фор­муваннях України наказів, який забезпечує необхідні в умовах війсь­кової служби відносини підлеглості та військової честі. Додатковими факультативними безпосередніми об'єктами злочину можуть бути власність, довкілля, інші блага.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 403 КК) виражається у неви­конанні наказу начальника, вчиненому за відсутності ознак, зазначе­них у ч. 1 ст. 402 КК, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Невиконання наказу характеризується тільки бездіяльністю. За ст. 403 КК мають каратися випадки невиконання, неточного або неповно­го виконання законного наказу внаслідок неуважності, безпам'ятності тощо.

До тяжких наслідків належать: зрив виконання бойового завдання, заподіяння значної матеріальної шкоди, катастрофа, аварія, пожежа, радіоактивне, хімічне, бактеріологічне забруднення навколишнього середовища, масові отруєння тощо. До тяжких наслідків невиконання наказу, змістом якого, наприклад, було попередження найбільш серйо­зних форм підриву військової дисципліни з боку інших військовослу­жбовців, є вчинення таких дій, як викрадення зброї, дезертирство та ін.

Злочин є закінченим з моменту фактичного настання тяжких нас­лідків (матеріальний склад).

Суб'єкт злочину — спеціальний. Це військовослужбовець (війсь­ковозобов'язаний під час проходження зборів), підлеглий щодо нача­льника, котрий віддав наказ.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується тільки необереж­ністю у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 403 КК) є вчинення його: 1) в умовах воєнного часу; 2) в бойовій обстановці. Про поняття воєнного часу та бойової обстановки див. аналіз ст. 402 КК.