Білет № 79 1. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р.

№ 2 «Про умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким».

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою дострокове звільнення засудженого від подальшого відбування призначеного йому покарання за умови, що він своєю сумлінною по­ведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після пов­ного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність:

а)         при умовно-достроковому звільненні від відбування покаран-
ня — того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до
праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК);

б)         при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким — того,
що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК);

в)         при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання
особи, яка була засуджена до позбавлення волі за злочин, вчинений у
віці до 18 років, — того, що вона сумлінною поведінкою, ставленням
до праці та навчання довела своє виправлення (ч. 2 ст. 107 КК).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КК умовно-дострокове звільнення від від­бування покарання може застосовуватись до осіб, які відбувають пока­рання у виді виправних робіт, обмеження або позбавлення волі на пев­ний строк, а також до військовослужбовців, які засуджені до службових обмежень чи тримання в дисциплінарному батальйоні.

Це звільнення умовне тому, що воно здійснюється під певною, встановленою в законі умовою, недодержання якої тягне за собою час­ткове або повне відбування тієї частини строку покарання, від якої особа була умовно-достроково звільнена. Покарання в цьому разі не анулюється, проте його реальне виконання припиняється. Тільки після закінчення певного строку, який дорівнює невідбутій частині покаран­ня, умовно-достроково звільнений, що не порушив установлених зако­ном умов звільнення, вважається таким, що відбув покарання.

Застосування цього інституту має надзвичайно важливе значення для виправлення осіб і попередження вчинення нових злочинів (п. 1 постанови).

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання особи, яка вчинила злочин до досягнення повноліття, застосовується лише за відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Від інших видів по­карань такі особи звільненню не підлягають (абз. 2 п. 3 постанови).

Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким на підставі ч. 1 ст. 82 КК може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк. При цьому більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у

Загальній частині КК для даного виду покарання, і не повинне пере­вищувати невідбутий строк покарання, призначеного вироком.

До неповнолітніх заміна невідбутої частини покарання більш м'яким не застосовується (ч. 4 ст. 107 КК).

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можуть бути застосовані тільки після фактичного відбуття тієї частини строку покарання, яка зазначена у ч. 3 ст. 81, ч. 4 ст. 82 та ч. 3 ст. 107 КК.

Особи, яким покарання було замінено більш м'яким, можуть бути умовно-достроково звільнені і від цього, більш м'якого покарання за правилами, передбаченими ст. 81 КК.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КК особу може бути умовно-достроково звіль­нено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. При цьому слід мати на увазі, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є ли­ше позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною ді­яльністю (п. 7 постанови).

У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким відповідно до ч. 2 ст. 82 КК засудженого також може бути зві­льнено і від додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Таке звільнення від до­даткового покарання є безумовним.

Підстави застосування умовно-дострокового звільнення: доведе­ність виправлення засудженого (матеріальна підстава); фактичне відбуття ним не менше половини, двох третин, трьох чвертей встановленого виро­ком суду строку покарання (нормативна підстава) (ст. 82 КК).

Умовно-дострокове звільнення від покарання може бути засто­соване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або серед­ньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у вигляді позбавлення волі за умис­ний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умис­ний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний осо­бливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка ра­ніше звільнялась умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.