2. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК).

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні нор­ми. Родовим об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечу­ють здійснення правосуддя у державі. Безпосередній об'єкт злочи­ну — інтереси правосуддя у частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальній справі.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 383 КК) полягає у завідомо неправдивому повідомленні суду, прокурору, слідчому або органу діз­нання про вчинення злочину.

Повідомлення може бути здійснене у різних формах: письмово, ус­но, за підписом особи, яка його зробила, або без такого (анонімним). Неправдивим таке повідомлення є, коли воно стосується злочину, яко­го насправді не було, або коли у ньому міститься інформація про вчи­нення злочину особою, яка насправді його завідомо для винного не вчиняла, або про вчинення особою більш тяжкого злочину, ніж той, що вона насправді вчинила.

Неправдивість повідомлення має торкатися тільки фактичних об­ставин вчинення злочину, а не його юридичної оцінки. Якщо у повід­омленні будуть подані правдиві факти щодо вчиненого злочину, але їм буде дана неправильна юридична оцінка, то не буде відповідно і заві-домо неправдивого повідомлення про вчинення злочину. Також не утворює складу цього злочину неправдиве повідомлення, що стосуєть­ся аморальної поведінки якоїсь особи, або вчиненого нею дисципліна­рного проступку чи адміністративного правопорушення.

Злочин є закінченим з моменту надходження неправдивого повід­омлення до суду, прокурора, слідчого або органу дізнання (формаль­ний склад).

Суб'єкт злочину — загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 383 КК) є поєднання його: 1) з обвинуваченням особи у тяжкому чи особливо тяжкому зло­чині (див. ст. 12 КК); 2) із штучним створенням доказів обвинувачення (наприклад, підроблення документів, що є доказами в кримінальній справі, виготовлення фальшивих речових доказів тощо), а також 3) вчинення його із корисливих мотивів.