1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волеви­явлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів (п. 4 постанови Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодав­ства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

У ст. 46 КК передбачає звільнення від кримінальної відповідально­сті за деякі інші злочини у зв'язку з примиренням винного з потерпі­лим за наявності таких підстав. Такими підставами за законом вважа­ються: вчинення злочину невеликої тяжкості або необережного середньої тяжкості; вчинення злочину вперше; примирення з потерпі­лим; відшкодування завданих потерпілому збитків або усунення запо­діяної шкоди.

Першою підставою є, згідно зі ст. 46 КК, вчинення особою злочи­ну невеликої тяжкості або необережного середньої тяжкості. До них належать усі злочини, за які законом передбачено покарання у виді по­збавлення волі на строк не більший за два роки, або інше, більш м'яке покарання, а також необережні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більший за п'ять роки.

Друга підстава полягає в тому, що винна особа вчиняє злочин вперше. Тобто, вона не має судимості, не перебуває під слідством та судом, не ухиляється від притягнення до кримінальної відповідальнос­ті за раніше вчинений злочин. Учиненим вперше також вважається злочин, якщо минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений попередній злочин або особа звільнялася раніше від кримінальної відповідальності за законом, що діяв на час звільнення. Несудимою також вважається особа, якщо судимість по­гашено або знято в передбаченому законом порядку.

Третьою підставою виступає сам факт примирення особи, що вчинила злочин, із потерпілим. Він означає оформлену в належній процесуальній формі відмову потерпілого від своїх попередніх претен­зій і вимог до особи, що вчинила злочин, відмову від прохання притяг­нути її до кримінальної відповідальності або прохання закрити справу, порушену за його заявою. Обов'язково необхідна також згода винної особи на звільнення від кримінальної відповідальності за цією підста­вою. При цьому на досудовому слідстві та в суді необхідно з'ясувати, чи було це примирення дійсним (добровільним, усвідомленим), без за­стосування погроз і насильства.

Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК здійсню­ється лише судом у порядку, передбаченому ст. 71, 8 КПК За наявності вказаних причин воно є обов'язковим і не обумовлюється виконанням будь-яких дій після судового рішення.