Білет № 57 1. Виконання спеціального завдання з попередження чи роз­криття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної ор­ганізації.

Під час виконання спеціального завдання з попередження чи роз­криття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної органі­зації дії особи, яка виконувала ці завдання згідно з законом, не визна­ються злочинними у разі вимушеного заподіяння шкоди право­охоронюваним інтересам.

Вимушений характер діянь та заподіяння шкоди іншим особам сві­дчить про те, що вказана норма схожа на крайню необхідність. Однак, як і у випадку виправданого ризику, завдана шкода може бути в деяких випадках більшою, ніж відвернута.

Згідно з КК, організованою злочинною групою визнаються три чи більше особи, які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення одного чи більше злочинів і які об'єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (ч. 3 ст. 28). Злочинна організація — стійке ієрархічне об'єднання трьох чи більше осіб, чле­ни або структурні елементи якого зорганізувалися за попередньою умовою для спільної діяльності, яка має на меті скоєння тяжких чи особливо тяжких злочинів, або керівництва чи координації злочинної організації, або забезпечення функціонування як самої злочинної орга­нізації, так і інших злочинних груп (ч. 4 ст. 28 КК).

Спеціальне завдання — особливий вид завдання з попередження чи розкриття діяльності організованої групи чи злочинної організації, виконати яке можливо лише беручи участь у злочинній діяльності вка­заних угруповань з метою входження в довіру і отримання необхідної інформації.

Правові підстави з виконання спеціального завдання визначено За­коном України «Про оперативно-розшукову діяльність» та іншими но­рмативно-правовими актами. КК визнає такі підстави, за наявності яких особа, яка виконувала спеціальне завдання, підлягає кримінальній відповідальності: по-перше, це скоєння особою у складі організованої групи чи злочинної організації умисного, поєднаного з насильством над потерпілим особливо тяжкого злочину, за яке передбачене пока­рання понад 10 років або довічне позбавлення волі; по-друге, скоєння умисного, пов'язаного з завданням потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, або настанням інших тяжких чи особливо тяжких нас­лідків, тяжкого злочину, за яким передбачено покарання понад 10 ро­ків або довічне ув'язнення.

Однак до такої особи, у разі вчинення нею вказаних злочинів, не може бути застосовано покарання у вигляді довічного позбавлення во­лі, а покарання у вигляді позбавлення волі не може бути призначене їй на строк, більший ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 66 КК виконання спеціального завдання з по­передження чи розкриття злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину, у випадках, передбачених законом, є обставиною, що пом'якшує покарання.