2. Посягання на державного чи громадського діяча (ст. 112 КК).

Стаття складається з однієї частини, яка містить заборонювальну но­рму. Родовим об'єктом злочину є суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України. Безпосереднім об'єктом злочину є без­пека держави у політичній сфері (у сфері здійснення вищої державної влади та у сфері діяльності політичних партій). Додатковим необхід­ним безпосереднім об'єктом злочину є життя людини. Потерпілим від злочину може бути тільки державний чи громадський діяч, обраний (призначений) на посаду у встановленому Конституцією і законами України порядку (Президент України, Голова Верховної Ради України, народний депутат України, Прем'єр-міністр України, член Кабінету Мі­ністрів України, Голова чи суддя Конституційного Суду України або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генеральний прокурор України, Уповноважений Верховної Ради Украї­ни з прав людини, Голова Рахункової палати, Голова Національного ба­нку України, керівник політичної партії). Перелік осіб, які можуть бути потерпілими відповідно до ст. 112 КК, є вичерпним.

Об'єктивна сторона злочину полягає у посяганні на життя держа­вного діяча чи керівника політичної партії. Посягання на життя — це вбивство або замах на вбивство державного чи громадського діяча (наприклад, здійснення пострілу, кидання гранати, вкладення радіоак­тивних речовин у робоче крісло, не вчинення необхідної медичної процедури тощо). Для застосування ст. 112 КК слід обов'язково вста­новити, що посягання на життя вчинюється у зв'язку з державною чи громадською діяльністю потерпілих.

Злочин є закінченим з моменту безпосереднього здійснення замаху на вбивство (усічений склад).

Суб'єкт злочину — фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальним мотивом — бажанням припинити державну чи громадсь­ку діяльність певної особи або помстою за таку діяльність.