2. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографі­чних предметів (ст. 301 КК).

Стаття складається з п'яти частин, що містять заборонювальні но­рми, та примітки. Родовим об'єктом злочину є суспільна моральність (сфера суспільних відносин, яка на основі моралі визначає найбільш високі, загальновизнані духовні і культурні надбання людства, втілю­ючи їх в суспільну свідомість та поведінку в якості непорушних і зага­льноприйнятих суспільних ідеалів). Безпосередній об'єкт злочину — моральні засади суспільства у сфері статевих відносин та розповсю­дження інформації про статеве життя.

Предметом злочину є твори, предмети або інші зображення порно­графічного характеру (в ст. 301 вони скорочено визначені як порног­рафічні предмети).

Порнографією є вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з на­тури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гід­ність людини, спонукаючи негідні інстинкти (ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 р.). Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються.

Дитяча порнографія означає зображення у будь-який спосіб дити­ни чи особи, яка виглядає як дитина, задіяної у реальній або змодельо-ваній відверто сексуальній поведінці, або будь-яке зображення стате­вих органів дитини в сексуальних цілях.

Продукція порнографічного характеру будь-які матеріальні об'єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі ре­клама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформа­ції, електронних засобів масової інформації, змістом яких є детальне зображення анатомічних чи фізіологічних деталей сексуальних дій чи які містять інформацію порнографічного характеру.

Не є предметом цього злочину продукція еротичного та сексуаль­ного характеру, а також твори, що мають інше призначення — мисте­цьке, наукове, просвітницького тощо. Для визнання порнографічного характеру зазначених творів, зображень, інших предметів, кіно- і від-еопродукції, комп'ютерних програм обов'язковим є призначення та проведення мистецтвознавчої експертизи.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 301 КК) полягає в таких діях щодо порнографічних предметів: 1) ввезення в Україну; 2) виготов­лення; 3) зберігання; 4) перевезення; 5) інше переміщення; 6) збут; 7) розповсюдження; 8) примушування до участі в їх створенні.

Ввезення в Україну — це дії, в ході яких зазначені вище предмети переміщуються через державний або митний кордон на територію України. Виготовлення включає як авторство (створення заново чи внесення змін у вже існуючий твір), так і відтворення, розмноження таких творів — друкування, зняття копій, монтаж. Зберігання — це будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням порнографічних предметів у володінні винного (він може тримати їх при собі, в будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Пе­ревезення чи інше переміщення — це зміна місця знаходження порног­рафічних предметів, доставляння їх з одного місця в інше транспорт­ними засобами, шляхом здавання для пересилання поштою, кур'єрським зв'язком, перенесення пішки. Збут — це оплатна переда­ча іншій особі, включаючи продаж, обмін, як плату за виконану роботу чи надані послуги. Розповсюдження — це безоплатна передача порно­графічних предметів іншим особам, включаючи дарування, передачу у спадок, надання в тимчасове користування. Примушування до участі у створенні порнографічних предметів — це вплив на інших осіб шля­хом застосування фізичного або психічного впливу з метою добитися того, щоб вони виступили авторами (заново написали книгу, сценарій, внесли відповідні зміни до існуючих), іншим чином взяли участь у створенні твору (виступили акторами, режисерами, операторами філь­му тощо).

Злочин є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з передба­чених у диспозиції ч. 1 ст. 301 КК дій (формальний склад).

Суб'єкт злочину — загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Відповідальність за протиправні дії, вчинені щодо неповнолітніх, несуть особи, які досягли повноліття.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною та метою збуту чи розповсюдження творів, зображень або інших пред­метів порнографічного характеру. Така мета має місце, коли вказані предмети призначені для оплатної або безоплатної передачі іншим особам Для примушування до участі у створенні вказаних творів вка­зана мета не є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 301 КК) мають місце у разі, якщо: 1) предметом злочину була кіно- та відеопродукція, комп'ютерні програми порнографічного характеру; 2) твори, зобра­ження або інші предмети порнографічного характеру; 3) збут неповно­літнім чи розповсюджено серед них таких творів.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину, у контексті дій, передбачених частинами першою або другою цієї статті є вчинення їх: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) з отриманням доходу у великому розмірі (має місце, коли його сума у 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, про що зазначено у примітці до цієї статті) (ч. 3 ст. 301 КК); 4) щодо тво­рів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію; 5) з примушуванням неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру (ч. 4 ст. 301 КК).

Кіно- та відеопродукція, комп'ютерні програми порнографічного характеру — це кіноплівки, відеоплівки, комп'ютерні дискети та циф­рові носії інформації, на яких містяться цілі фільми чи їхні окремі фра­гменти фільмів відповідного змісту і призначення, або ж порнографіч­ні відеоігри. Під примушуванням неповнолітнього до участі у створенні творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп'ютер­них програм порнографічного характеру розуміються будь-які умисні дії, поєднані із застосуванням фізичного (побої, тілесні ушкодження, катування тощо) чи психічного впливу (погрози застосувати насильст­во, знищити майно, розголосити певні відомості тощо) і спрямовані на те, щоб особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку, виступила ав­тором (співавтором) відповідного твору або взяла участь у його ство­ренні як актор, режисер, оператор тощо (п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 27 лютого 2004 р. «Про застосуван­ня судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолі­тніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність»).

Якщо дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчинені повто­рно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі (має місце, коли його сума у 200 і більше разів переви­щує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, про що зазначено у примітці до цієї статті), то має місце злочин, передбачений ч. 5 ст. 301 КК.