2. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та наф-топродуктопроводів (ст. 292).

Стаття складається з трьох частин, що містять заборонювальні но­рми, та примітки. Родовим об'єктом злочину є безпека руху або екс­плуатації транспорту. Безпосередній об'єкт злочину — безпека екс­плуатації магістрального трубопровідного транспорту. Додатковим необхідним безпосереднім об'єктом злочину є життя людини, а дода­тковими факультативними безпосередніми об'єктоами — здоров'я особи, власність, довкілля, інші блага.

Предмет злочину: 1) магістральні нафто-, газо- та нафтопродукто-проводи; 2) відводи від магістральних нафто-, газо- та нафтопродукто-проводів; 3) об'єкти і споруди, технологічно пов'язані з магістральни­ми нафто-, газо- та нафтопродуктопроводами; 4) засоби автоматики, зв'язку та сигналізації.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 292 КК) містить три обов'я­зкові ознаки: 1) діяння, яке полягає у пошкодженні або руйнуванні предметів, описаних вище; 2) наслідки — порушення нормальної ро­боти зазначених трубопроводів або спричиненні небезпеки для життя людей; 3) причиновий зв'язок між ними.

Пошкодження предметів, про які йдеться у ст. 292, означає погір­шення їхньої якості, зменшення цінності або доведення на якийсь час у непридатний за їх цільовим призначенням стан. Руйнування таких предметів — це заподіяння значних ушкоджень зазначеним предме­там, через що вони втрачають свої функціональні властивості, але які можуть бути відновлені.

Порушення нормальної роботи трубопроводів, як наслідок цього злочину, означає як повне припинення подачі через них продукту, який транспортується, так і зниження потужності, аварійні зупинки, необхідність застосовувати резервне обладнання тощо. Інший наслі­док — спричинення небезпеки для життя людей або інших тяжких на­слідків — це створення реальної загрози загибелі однієї чи кількох осіб, заподіяння тілесних ушкоджень, великої матеріальної шкоди, значної перерви в роботі трубопроводу.

Причиновий зв'язок у цьому злочині має специфіку, обумовлену характером наслідків, і складається з двох ланок причинності. Такий зв'язок потрібно встановити: а) між діянням суб'єкта і змінами в об'єктах трубопроводу, тобто довести, що саме поведінка особи потяг­ла за собою їх руйнування, пошкодження, б) між руйнуванням, по­шкодженням об'єктів трубопроводу і наслідками, вказаними в диспо­зиції відповідної частини ст. 292 КК.

Злочин є закінченим з моменту настання зазначених у ст. 292 КК наслідків (матеріальний склад).

Суб'єкт злочину — загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується складною (зміша­ною) формою вини. Ставлення винної особи до руйнування, пошко­дження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопрово-дів завжди з прямим чи непрямими умислом. Щодо остаточних наслідків, то вина виражатися тільки в необережності.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 292 КК) є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) зага-льнонебезпечним способом (наприклад, шляхом підпалу, вибуху, затоплення тощо, внаслідок чого створюється небезпека життю та здоров'ю багатьох людей, заподіяння шкоди багатьом матеріальним об'єктам).

Особливо кваліфікуючі ознаками злочину (ч. 3 ст. 292 КК) ма­ють місце, якщо дії, передбачені частинами 1 або 2 ст. 292 КК, спри­чинили: 1) загибель людей (смерть однієї або кількох осіб); 2) інші нещасні випадки з людьми (це заподіяння потерпілому середньої тяж­кості або тяжкого тілесного ушкодження); 3) аварію, пожежу чи знач­не забруднення довкілля; 4) інші тяжкі наслідки (це будь-яка інша зна­чна шкода, викликана зруйнуванням чи пошкодженням трубопроводу, наприклад, припинення постачання споживачів нафтою, газом чи наф­топродуктами, великі матеріальні витрати на ремонт магістрального трубопроводу та відновлення його роботи тощо) або 5) були вчинені організованою групою.