2. Терористичний акт (ст. 258 КК).

Стаття складається з трьох частин, що містять заборонювальні но­рми. Родовим та безпосереднім об'єктом злочину є громадська без­пека. Додатковими факультативними безпосередніми об'єктами

злочину є життя, здоров'я особи, власність, довкілля тощо.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 258 КК) виявляється в таких формах: 1) застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини, або заподі­яння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків;

2)         погроза вчинення зазначених дій.

Застосування зброї — це використання її вражаючих властивостей проти життя, здоров'я, власності, довкілля тощо. Вчинення вибуху — ініціювання вибуху за допомоги вибухових речовин, вибухових при­строїв, вибухових матеріалів або бойових припасів. Вчинення підпа­лу — знищення або пошкодження майна вогнем, якщо при цьому існу­вала загроза життю та здоров'ю людини, спричинення значних матеріальних збитків. Вчинення інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров 'я людини, або заподіяння значної майнової шко­ди чи настання інших тяжких наслідків — це, зокрема, застосування отруйних речовин, затоплення, зруйнування будівель і споруд, пошко­дження нафтопроводів, поширення збудників заразних хвороб, спри­чинення обвалів тощо. Погроза вчинення зазначених дій — це реальна загроза, високий ступінь ймовірності заподіяння дійсної шкоди життю чи здоров'ю особи, власності, безпеці руху, зв'язку тощо.

Злочин є закінченим з моменту вчинення передбачених у ч. 1 ст. 258 КК дій (формальний склад).

Суб'єкт злочину — фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і хоча б однією спеціальною метою, зазначеною в диспозиції ч. 1 ст. 258 КК: 1) порушення громадської безпеки; 2) залякування населення;

3)         провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення; 4) вплив
на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами держа-
вної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими осо-
бами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами;
5) привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних
чи інших поглядів винного (терориста).

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 258 КК) є: 1) вчинен­ня його повторно; 2) вчинення його за попередньою змовою групою осіб; 3) заподіяння ним значної майнової шкоди чи інших тяжких нас­лідків (наприклад, знищення чи пошкодження майна, спричинення тя­жкого тілесного ушкодження тощо).

Особливо кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 3 ст. 258 КК) є за­гибель людини (передбачає смерть хоча б однієї особи).