Білет № 37 1. Випадок (казус). Його відміна від злочинної недбалості.

Від злочинної недбалості треба відрізняти «випадок» («казус»). Особливе розповсюдження має «випадок» у справах із заподіяння шкоди життю та здоров'ю людини, виробничого травматизму, пору­шення правил безпеки руху та експлуатації транспорту.

«Випадок» — це такий психічний стан особи, коли вона не перед­бачає настання суспільно небезпечних наслідків, не повинна була або (і) не могла їх передбачити. Випадок виключає вину в поведінці особи.

У визначенні злочинної недбалості в поведінці особи важливе міс­це посідає встановлення обов'язку і можливості особи передбачити су­спільно небезпечні наслідки. Обов'язок чи повинність передбачити на­слідки («повинна була») в теорії кримінального права називають об'єктивним критерієм злочинної недбалості; можливість передба­чення («могла») — суб'єктивним критерієм. Для констатації злочин­ної недбалості необхідно сполучення об'єктивного і суб'єктивного критеріїв.

Обов'язок бути уважним і обачливим під час здійснення певних дій, передбачити настання їх небезпечних наслідків може виходити із вимог законів, спеціальних правил (інструкцій, положень), які регу­люють ту чи іншу службову або професійну діяльність, а також із за-гальновизначених норм людського спілкування. Вирішальне значення має встановлення фактичної можливості особи передбачити вказані в законі наслідки. Ця можливість пов'язується: по-перше, з індивідуаль­ними якостями особи (вік, освіта, ступінь підготовленості й кваліфіка­ції, знання загальних і спеціальних правил обережності, наявність життєвого та професійного досвіду, стан здоров'я і т. ін.); по-друге, з тією конкретною ситуацією, в якій діяла дана особа.

На відміну від необережності, «випадок» характеризується відсут­ністю об'єктивного чи суб'єктивного критеріїв, які визначають необ­ережність як вид вини, або одночасною відсутністю цих критеріїв.

Так, поняттям «випадок» охоплюється ситуація, коли, незважаючи на наявність у особи обов'язку передбачити суспільно небезпечні нас­лідки (об'єктивного критерію), вона, внаслідок конкретних обставин, не має реальної можливості їх передбачити (відсутній суб'єктивний критерій). Випадкове спричинення суспільно небезпечних наслідків може бути обумовлено також відсутністю тільки об'єктивного крите­рію необережності — обов'язку передбачити суспільно небезпечні на­слідки. Наприклад, завідуючу магазином Н. було віддано під суд за службову недбалість, яка полягала в тому, що вона не перевірила якість ремонту печі, внаслідок чого виникла пожежа. Судова колегія з кримінальних справ Верховного Суду України закрила справу віднос­но Н за відсутністю складу злочину, вказавши, що Н. не зобов'язана була передбачити можливість неякісного ремонту печі, оскільки вирі­шення цього питання не входило до її службових обов'язків.

Отже, «випадок» виключає кримінальну відповідальність за відсу­тністю ознак складу злочину.