Білет № 36 1. Поняття та види необережності. Випадок (казус), його харак­теристика та відмежування від злочинної недбалості.

Необережність, поряд з умислом, є основною формою вини у кри­мінальному праві України. Необережна форма вини характерна для порушень правил безпеки руху та експлуатації транспорту, порушень правил охорони праці та безпеки виробництва, для окремих господар­ських і службових злочинів.

Необережність поділяється на злочинну самовпевненість і злочин­ну недбалість.

Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа пе­редбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків сво­го діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення (ч. 2 ст. 25 КК).

Інтелектуальний елемент злочинної самовпевненості. У законі він відображений вказівкою на ставлення суб'єкта до суспільно небез­печних наслідків. Особа, здійснюючи певний вчинок і усвідомлюючи фактичну сторону свого діяння, не оцінює свою поведінку як суспіль­но небезпечну. При цьому суб'єкт передбачає, що діяння, подібні вчи­неному ним, взагалі призводять до суспільно небезпечних наслідків, однак саме вчинена ним дія (бездіяльність) таких наслідків не повинна спричинити.

Вольовий елемент злочинної самовпевненості. Він полягає у то­му, що особа легковажно розраховує на відвернення суспільно небез­печних наслідків. При цьому особа розраховує на цілком реальні об­ставини, котрі за своїми властивостями володіють дійсною здатністю відвернути настання наслідків.

Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передба­чала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діян­ня, хоча повинна була і могла їх передбачити (ч. 3 ст. 25 КК).

Інтелектуальний елемент злочинної недбалості. Непередбачення особою наслідків свідчить про зневажливе ставлення до суспільних ін­тересів, недостатню передбачливість у здійсненні службових обов'язків, виконанні спеціальних правил, які регулюють ту чи іншу діяльність.

Вольовий момент злочинної недбалості означає обов'язок особи передбачити можливість настання суспільно небезпечних на­слідків за додержання обов'язкових для цієї особи запобіжних за­ходів (об'єктивний критерій); при цьому особа, маючи реальну мо­жливість передбачити суспільно небезпечні наслідки своєї пове­дінки, не мобілізує свої психічні здібності для того, щоби здійснити вольові дії, необхідні для запобігання таких наслідків (суб'єктив­ний критерій).

«Випадок» має місце, коли наслідки, що настали, перебувають у причинному зв'язку з дією чи бездіяльністю особи, котра не тільки не передбачала їх настання, але й не повинна була або не могла їх перед­бачити. Випадок виключає вину в поведінці особи. На відміну від зло­чинної недбалості «випадок» характеризується відсутністю об'єктив­ного чи суб'єктивного критеріїв (вольового моменту), які визначають злочинну недбалість як вид вини, або одночасною відсутністю цих критеріїв.