1.4. Взаємозалежність фінансових систем різних країн, глобалізм у світовій економіці

Світова економічна інтеграція відбувається і буде відбуватися в першу чергу як фінансова глобалізація, розвиток та зміцнення міжнародних фінансових відносин.

Глобалізація (від фр. global — загальний, всесвітній, від лат. globus — куля) — сукупність явищ, дій, процесів, які стосуються багатьох країн, народів, усього людства і майбутнього планети.

Те, що ми сьогодні називаємо «глобалізацією», почалося не в останні 2—3 десятиріччя, як іноді помилково вважають, а вже на зламі XIX і XX ст. Період 1870—1913 рр. також характеризувався швидким зростанням світової торгівлі, міжнародного руху капіталу і значними цифрами міграції робочої сили в країни «нового світу». Аналогічних темпів зростання згаданих показників вдалося потім досягти лише після 1970 р. У деяких аспектах (наприклад, зростання експорту та імпорту і міжнародного руху капіталу стосовно ВВП) процеси на зламі XIX—XX ст. були навіть глибшими, ніж сьогодні1.

Потім вони були перервані з 1914-го по 1950 р. двома світовими війнами, а також міжвоєнним періодом, який характеризувався політикою автаркії, що проводилась більшістю країн. Ця політика полягала в підвищенні імпортних тарифів та накладанні обмежень на відтік капіталу, що вилилося зрештою у Велику кризу 1929—1933 рр., а потім у тривалу депресію світових економік, яка закінчилася лише після Другої світової війни. У післявоєнний період після укладення в 1947 р. Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГУТТ), створення Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Світового банку (СБ) глобальні процеси у світовій економіці стали відновлюватися.

Якщо спробувати дати зразкову характеристику найважливіших рис, властивих сучасному процесу глобалізації як багатомі-рному явищу, що впливає на макроекономічні показники і на формування загальної моделі розвитку країн, то можна виділити чотири значних специфічних компоненти подібного явища:

1 Цит. за Мицек С. А. Следует ли России бояться глобализации? // Финансы и кредит. — 2002. — №12. — С. 2.

зростаюча інтеграція фінансових ринків та збільшення фінансових потоків між країнами;

уніфікація умов діяльності на світовому ринку в напрямку створення єдиного простору для виробництва і торгівлі (організаційних, фінансових та інших умов);

збільшення кількості господарюючих суб'єктів, які керуються при формуванні своєї індивідуальної стратегії транснаціональними або глобальними стратегічними інтересами;

формування та зміцнення транснаціональних систем регулювання господарських процесів (наприклад, загальна позиція країн Європейського Союзу, їх спільна модель поведінки часто відбивається в діяльності міжнародних організацій, де країни ЄС виступають з єдиною платформою, що особливо характерно для економічних форумів).

Позитивними наслідками глобалізації є усунення фінансових потоків угору (щорічний приріст світового ВВП становить 3,5 %; світової торгівлі — 6 %); збільшення виробництва, прискорення економічного зростання і зменшення масштабів безробіття за рахунок створення транснаціональних компаній (ТНК) та вільно-економічних зон (ВЕЗ), за рахунок впровадження вже існуючої ТНК на національний ринок.

З іншого боку, ідея «золотого мільярда», відповідно до якої лише шоста частина населення планети в майбутньому буде вести достойний спосіб життя, стає реальністю.

Негативні наслідки глобалізації: впровадження нових технологій призвело до скорочення робочих місць у промисловості, підсилило соціальну напруженість; ТНК, які вийшли на перший план, нерідко ставлять власні інтереси вище державних; експортна орієнтація виробництва ставить країну в залежність від змін світових цін, коливань світового попиту, конкуренції на світовому ринку, тобто сучасна тенденція глобалізації економіки вимагає від регіональних і локальних економік гармонізації та синхронізації своїх національних стратегій із глобальними процесами орієнтування на передові країни світу.

1 До країн ОЕСР належать високорозвинені індустріальні країни з доходом на душу населення, значно вищим за середній. До них належать 24 країни світу, які і формують ОЕСР (Організацію економічного співробітництва і розвитку): Австралія, Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, ФРН, Швейцарія, Швеція та Японія. За даними Світового банку, в цих країнах проживає 15,4 % населення планети, що використовує 72,2 % світових доходів. На них припадає 82 % світового експорту і 80 % світового імпорту.

Наслідком глобалізації також є зростання взаємозалежності економік різних країн. Взаємозалежність є як позитивним, так і негативним наслідком глобалізації. Якщо відбувається збільшення доходу в одній країні і відповідно доходу в іншій країні, то це викликає відповідний попит на імпорт у третіх країнах через взаємозв'язок відтворювальних процесів. Ступінь впливу пожвавлення в одній країні залежить від впливу та її експорту на наступний приріст доходу. На основі економічної моделі міжнародного зв'язку ОЕСР були підраховані розміри ефекту передачі економічного зростання чи взаємозалежності. Розрахунки показали, що збільшення витрат у США на 1 % призводить до зростання внутрішнього доходу на 1,47 %, а у ФРН — на 0,23 %, у Японії — на 0,25 %, у Канаді — на 0,68 %, у країнах ОЕСР1 в цілому — на 0,74 %.

Іншим прикладом є торгівля на міжбанківській валютній біржі Богех. Долар США прийнятий як резервна валюта в усьому світі, тобто всі національні валюти так чи інакше, прив'язані до курсу долара. Купують долари і продають зовсім не тому, що комусь подобається зберігати зелені папірці замість своїх рідних гривень, рублів, крон, фунтів стерлінгів...

Нестаток у щоденних продажах і покупках валюти викликаний тим, що економічні системи різних країн тісно взаємозалежні через діяльність ТНК і міжнародних фінансових систем.

Якщо, приміром, аргентинська філія «Фольксвагена» повинна щодня звітувати перед своєю штаб-квартирою в Німеччині, то неминуче виникає переведення аргентинських песо в євро, а це впливає як на курс євро щодо долара, так і на курс долара відносно песо і на безліч інших курсів.

Щодня з однієї валюти в іншу в усьому світі переводиться від 1 до 3 трлн доларів (в 50 разів більше, ніж річний бюджет України) і зв'язано з тим, що в країнах різні валютні системи.

Характерною рисою фінансової глобалізації є фінансове домінування невеличкої групи країн фактична монополія на фінансові ресурси та контроль за фінансовими потоками у світовому просторі. Для відображення цієї ситуації сьогодні часто використовують термін «асиметрія». У фінансовому плані вона виявляється у спрямуванні основних фінансових потоків у промислово розвинені країни, здійсненні своєрідного фінансового обміну між ними та хронічному фінансовому «недоживленні» периферійних країн досить вказати на те, що майже дві третини іноземних інвестицій поглинають «центральні країни». Про їхні масштаби дає уявлення табл. 1.1.


Таблиця 1.1

Для однієї частини світу глобальна економіка — найкраща річ, для іншої найгірша. Найбільші вигоди дістаються промислово розвиненим країнам. Хоча за умілої та продуманої політики її можуть мати і периферійні, як ми це бачим на прикладі Китаю. Але обов'язковою умовою при цьому с врахування небезпек, що генеруються глобальними фінансовими ринками, і належна протидія їм. Адже ігнорування їх та недооцінка можуть завдати країні чималих втрат. Реєстр таких загроз значний і головні з них такі:

небезпека перекидання на країну світових фінансових криз (Так, криза 1994—1995 рр. вразила Мексику й Аргентину, Гон-конгська криза 1997 р. відразу перекинулася на Таїланд, Малайзію, Південну Корею, Індонезію та Філіппіни, пізніше — на Росію, Білорусь та Україну, інші пострадянські країни і докотилася до Бразилії. Україні тоді було завдано значних фінансових збитків, в полум'ї кризи «згоріли» мільярдні кошти банків, девальвація гривні сягнула 40 %. Від більших втрат країну врятувала слабка інтеграція у світові фінансові ринки);

загроза виникнення внутрішніх фінансових криз унаслідок стихійних міграцій короткострокових іноземних капіталів та агресії з боку міжнародних «фінансових мисливців» (Досить вказати на таку, що стала вже хрестоматійною, гру на пониження англійського фунта стерлінгів у вересні 1992 р., яка принесла Дж. Соросу 1 млрд дол. прибутку. А це лише один епізод у його бурхливій історії збагачення. За деякими оцінками, його фонди «Квантум» володіють капіталом у 20 млрд дол.);

«втеча» національного капіталу за кордон, криміналізація фінансово сфери, пов'язана з «відмиванням брудних грошей» (Так, за даними НБУ, таким чином з країни «вимито» у 2000 р. 385 млн дол., у 2001 р. — 898 млн, у 2002 р. — уже 2271 млн дол. Осідаючи переважно в офшорних зонах, вони знекровлюють і без того фінансово анемічну українську економіку, позбавляють її ресурсів економічного зростання);

зростання зовнішньої заборгованості та поява боргових криз;

підрив фінансового суверенітету країни;

політичний вплив США (Світ втім зацікавлений не в продовженні цього курсу, який є загрозою всьому міжнародному співтовариству, а в його провалі та відбудові загальноприйнятих норм та правил ведення міжнародних справ).

Глобалізація призводить до того, що економічні наслідки трагічних подій у США торкнулись практично усього світу. Експерти


ООН підрахували, що наслідки вересневих терористичних актів 2001 р. у США призвели до скорочення глобального виробництва на суму приблизно в 350 млрд дол. Найбільше постраждали від потрясінь у США Африка, Азія і Латинська Америка. Найменше відчули на собі негативний ефект Китай та країни Східної Європи.

Проблема теперішнього дефіциту бюджету США актуальна і для України. Вона, щоправда, не дуже постраждає від утрати ринків США, де українські товари і без того представлені слабко. Однак Україна може дуже добре відчути дисбаланс на азіатських і європейських ринках, куди значною мірою орієнтований експорт нашої країни.


Подпись:

Контрольні запитання:


Поясніть, чому існує багато визначень поняття «фінансова система», перелічіть їх і виділіть основну функцію фінансової системи.

Назвіть основні ланки фінансової системи провідних зарубіжних країн. Коротко охарактеризуйте кожну її ланку.

Яка роль та місце кожної ланки в структурі фінансової системи?

Яке припустиме значення дефіциту держбюджету стосовно ВВП? Які методи є найбільш доцільними з метою реального скорочення бюджетного дефіциту?

Які риси характерні для сучасного процесу глобалізації? Наведіть свої приклади чутливості фінансових систем різних країн до економічних коливань у світовому масштабі.


Подпись:

Самостійно:


Фінансові методи і моделі регулювання соціально-економічних процесів у західних державах.

Структура, інструменти й учасники фінансових ринків у зарубіжних країнах.

Сучасні тенденції становлення і розвитку фінансових систем зарубіжних країн.


Подпись:

Список літератури:


1. Боди 3., Мертон Р. Финансы: Пер. с англ.: Уч. пос. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. — 592 с.


Бондарь А. Особенности приватизации стратегических предприятий в зарубежных странах // Экономика Украины. — 2000. — № 7. — С. 11—18.

Зорилэ Д. В. Эволюция финансовых взаимоотношений федерации и земель и их конституционное закрепление в Основном законе ФРГ // Финансы и кредит. — 2003. — № 2. — С. 50—59.

Лушин С. И. Государственные финансы в новых условиях // Финансы. — 1998. — № 5. — С. 54—58.

Малышева Д. Постиндустриальный мир и процессы глобализации // МЭ и МО. — 2000. — № 3. — С. 90—97.

Мицек С. А. Следует ли России бояться глобализации? //

Финансы и кредит. — 2002. — № 12. — С. 2—10.

Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1999. — 164 с.

Павлова Л. Бюджетное финансирование и проблема государственного долга // Экономист. — 1994. — № 4. —

С. 23—27.

Пелих С. А., Саморуков Ю. В. О проблемах надежности финансовой системы в трансформационной экономике // Финансы. — 2001. — № 5. — С. 57—59.

Синев В. М. Влияние глобализации на банковский бизнес. — Деньги и кредит. — 2003. — № 3. — С. 53—56.

Финансы: Учебн. для вузов / Дробозина Л.А. — М., 1999. — 527 с.

Экономическая теория. Задачи, логические схемы, методические материалы / Под ред. А. И. Добрынина, Л. С. Тара-севича: Учебник для вузов. — СПб: Питер, 1999. — 448 с.

Masson P. Globalization: facts and figures. — IMF Policy Discussion Papers, October 2001.

The Global Financial System: A Functional Perspective. Boston: Harvard Business School Press, 1995.

Tsukanov A. V, Filatova D. V. The Component Model Identification Method of Multivariate Economic Process // COMPACT 1998, Proceedings in Computation Statistics. — Heidelberg, 1998. — P. 218—219.

http:www.geo2000.da.ru