12.7. Оцінка реформ регіональних та місцевих органів влади в країнах ЦСЄ

Незважаючи на безліч факторів, специфічних для окремих країн і окремих учасників ринку, ряд тенденцій є загальними для всіх регіональних та місцевих органів влади (РМОВ) регіону ЦСЄ. Для більшості РМОВ характерні зростаючі боргові навантаження й гарні бюджетні показники, що, проте, стали погіршуватися після кількох років поліпшення, що спостерігалося наприкінці 1990-х років. Очікується, що ці тенденції збережуться й у найближчому майбутньому.

Протягом 2002—2003 рр. виріс обсяг запозичень РМОВ у країнах ЦСЄ. Очікується, що членство в ЄС сприятливо відіб'ється на загальному економічному та фінансовому положенні РМОВ у середньостроковій перспективі, хоча в той же час навантаження на фінанси збільшиться, оскільки з цим статусом зв'язані досить високі стандарти якості інфраструктури та вартість послуг, а також очікування більш високої заробітної плати.

Реформи міжбюджетних відносин призвели до нестабільності, а в деяких випадках — до погіршення поточних показників РМОВ. Це в чималому ступені обумовлено новими витратами, не завжди забезпеченими достатніми надходженнями коштів від центрального уряду, як, наприклад, у Польщі. Перерахування з бюджету центрального уряду все частіше використовуються як інструмент фінансування знову переданих видаткових повноважень, а також для вирівнювання обсягів та якості бюджетних послуг на всій території країни. Частка таких перерахувань у доходах у середньому для всіх РМОВ ЦСЄ збільшилася до 32,6 % у 2003 р.; для порівняння: у 1996 р. цей показник склав відповідно 24 %.

Угорські, чеські, хорватські РМОВ, а також латвійські і литовські в меншому ступені випробували на собі наслідки реформ, що у цих країнах проходять поступово, супроводжуючи передачею адекватних джерел доходів, і/чи значно скромніші по масштабах.

Незважаючи на рівень децентралізації, досягнутий за роки реформ, більшість систем як і раніше відрізняються високою централізацією, найважливіші рішення в сфері оподатковування та бюджетних повноважень приймаються центральними урядами. Фінансова гнучкість залишається низкою, за винятком Угорщини — єдиної країни, де органам місцевого самоврядування надана відносна фінансова автономія, що сприятливо позначається на кредитоспроможності найбільш сильних РМОВ.

У розвинених країнах високий рівень капітальних витрат забезпечує значну фінансову гнучкість, і РМОВ у країнах ЦСЄ в минулому також демонстрували свою здатність скорочувати капітальні витрати у випадку недостатності доходів. Останнім часом можливостей для використання такого маневру стає усе менше — через зростаючі потреби у модернізації інфраструктури, цільовий характер капітальних витрат з деяких фондів і строгих вимог, що діють у ЄС.

У сполученні із зростом поточних витрат, зокрема обумовленим необхідністю підвищувати заробітну плату, збільшення капітальних витрат спричиняє погіршення фінансових показників, що виражається в більш високому дефіциті бюджетів з урахуванням капітальних витрат. Таким чином, очікується, що показники бюджетного дефіциту з урахуванням капітальних витрат будуть коливатися на рівні 10 %, при цьому їх подальше значне погіршення представляється малоймовірним. Основною причиною цього є обмежені можливості РМОВ по керуванню великими і численними інфраструктурними проектами, а також законодавчі обмеження запозичень.

Все частіше значні бюджетні дефіцити з урахуванням капітальних витрат покриваються за рахунок нових запозичень. Джерелами засобів є міжнародні фінансові організації, внутрішні та міжнародні ринки облігацій, банки і бюджет центрального уряду. Боргове навантаження РМОВ у країнах ЦСЄ швидко зростає, але все-таки залишається менше середніх значень для Західної Європи. У більш розвинутих країнах і бюджетних системах обсяги прямого боргу на рівні 80—90 % поточних доходів, як правило, вважаються помірними і керованими, що пояснюється гарним доступом до стабільних ринків капіталу, передбачуваністю фінансових систем і забезпечує можливість складання реалістичних довгострокових планів. У той же час для РМОВ країн ЦСЄ, якщо тільки більшість перерахованих факторів не реалізується, рівень боргового навантаження більш 80 % розглядатися як високий. Загальні кількісні показники зміни у фінансовій системі й у розвитку РМОВ країн ЦСЄ наведені в табл. 12.9.


Таблиця 12.9