12.5. Державний кредит; структура і динаміка державного боргу

Новим явищем для бюджетів розглянутих країн стала поява і стрімке зростання витрат на обслуговування державного боргу. Явище це закономірне і зрозуміле, воно викликане економічними труднощами перехідного періоду, структурною перебудовою, спадом виробництва. Його можна було очікувати, оскільки всі країни світового співтовариства, що вступили на шлях глибоких реформ в економіці, неминуче зіштовхуються з бюджетним дефіцитом і змушені звертатися до зовнішніх та внутрішніх позик, що веде до зростання витрат бюджету на обслуговування боргу. Незвичайність цієї обставини полягає в тому, що ніхто не очікував такого стрімкого зростання державного боргу, унаслідок чого витрати бюджету на його обслуговування за короткий проміжок часу перетворилися в основну статтю видатків бюджету, набагато перевищуючи асигнування на освіту, медицину й інші життєво важливі для країни і народу сфери економічного та духовного життя.

Становище східноєвропейських країн за рівнем державного боргу і витратами з його обслуговування неоднакове. У Чехії, наприклад, унаслідок того, що спад виробництва не був глибоким, державний бюджет до 1995 р. включно не мав дефіциту, навпаки, щорічно зводився з перевищенням доходів над витратами. Лише у 1996 р. і наступні роки бюджет став дефіцитним, причому негативне сальдо не перевищувало 5 % витрат бюджету. На 1 січня 1999 р. загальний державний борг центрального уряду становив 194,7 млрд крон, або 34,4 % доходів центрального бюджету, у тому числі внутрішній борг — 170,1 млрд крон, зовнішній борг — 24,6 млрд крон.

Відносно спокійна ситуація по цьому показнику в Польщі. У 1999 р. на обслуговування державного боргу направляється менше 15 % витрат центрального бюджету. На початку 1990-х рр. ситуація із зовнішнім боргом у Польщі була катастрофічною, загрожувало державне банкрутство. Однак уряду вдалося домовитися з Паризьким і Лондонським клубами іноземних кредиторів про списання майже половини боргу цим клубам та реструктуризації заборгованості.

Складніше становище з обслуговуванням державного боргу в Угорщині і Болгарії. В Угорщині обслуговування державного боргу в 1995 р. забирало 29,1 % усіх коштів бюджету, у 1998 р. його частка у витратах становила 26,2 % і на 2000 р. була запланована на рівні 21,2 %. За даними міністерства фінансів і національного банку Угорщини за 1994—1998 рр. обсяг зовнішнього боргу країни скоротився з 27,8 до 20 млрд дол. Цьому сприяло рішення парламенту направляти кошти, виручені від приватизації державного майна, на зменшення державного боргу.

У найважчому становищі відносно обслуговування державного боргу перебуває Болгарія. У бюджеті на 1997 р. згадані витрати становили 43,1 % всіх асигнувань бюджету. Одна третина цих величезних витрат припадала на виплати по зовнішньому боргу і дві третини — по внутрішньому. Швидкому зростанню внутрішнього боргу в цій країні сприяло кількаразове переоформлення в держборг заборгованості державних господарських організацій перед банками. У бюджеті на 1999 р. витрати на обслуговування держборгу були передбачені в сумі 1,18 млрд левів (23,8 % витрат бюджету) у порівнянні з 1,5 млрд левів (43,1 % витрат бюджету) у 1997 р. зниження згаданих витрат було досягнуто завдяки зменшенню дефіциту бюджету з 936,6 млн левів у 1997 р. до 435,6 млн левів у 1999 р., а також з тим, що в цей період не наставали терміни погашення по великих кредитах.

На закінчення відзначимо, що нашим близьким сусідам не вдалося уникнути «хронічної хвороби» більшості держав світового співтовариства — незбалансованості бюджетів. Незважаючи на економічне зростання, яке відмічається в останні роки, і зниження інфляції в країнах Центральної та Східної Європи, їхні бюджети як центрального, так і регіонального рівня залишаються дефіцитними, зростає державний борг, і високі видатки на обслуговування боргу стали предметом постійної турботи урядів цих держав.