11.9. Відносини України з ЕС та іншими міжнародними організаціями

Характер взаємозв'язків України із світом, який глоба-лізується є одним із самих важких і важливих питань нинішнього розвитку.

Ніяких рішень про можливий вступ України, що проголосила приєднання до ЄС довгостроковою метою своєї політики, поки немає і, зважаючи на все, найближчим часом не буде. Євросоюз не активно вітає надії України на майбутнє членство, хоча 21 лютого 2005 р. відбулася Рада в Брюселі «Україна — ЄС, де був розроблений трирічний план дій. А в інтерв'ю британській газеті The Financial Times глава української держави Віктор Ющенковідзначив, що «за сім-вісім місяців (з весни 2005 року) у наших відносинах з ЄС відбулося більше, ніж за останні десять років».

Потрібно враховувати, що відставання України від країн Центральної Європи за показником ВВП на душу населення, розрахованому за паритетом купівельної спроможності, не е критичним. У 2001 р. цей показник складав в Україні близько 4500 евро, а по 10 країнах-кандидатах на вступ в ЄС в 2004 р. — 10,7 тис. евро, у т.ч. у Латвії — 7750, Литві — 8960, Естонії — 9240, Польщі — 9410 евро. В країнах-кандидатах другої хвилі відповідно: у Болгарії — 5710, Румунії — 5560, Туреччини — 5230 евро. З урахуванням «тіньового» сектору цей показник для України значно більший.

Маемо враховувати і більш високі темпи зростання, які демонструвала українська економіка вцілому в останні чотири роки (2000-2004) навіть серед країн СНД, а в 2004 р. взагалі найвищі. В країнах «десятки» вони в середньорічному вимірі не перевищують 2,5 %, ут.ч.у Польщі — 1,6 %, Чехії — 2,7 %, Угорщині — 3,5 %. В Україні відповідне зростання склало 7,1 %, за I півріччя 2003 року — 7,3 %. Країна мала рекордне збільшення сальдо зовнішньоторговельного балансу — на рівні 7 млрд дол. за рік, що більш ніж у два рази перевищило його звичайний рівень в останні роки; високий зріст сільськогосподарського сектора економіки — майже 120 % (хоча головною причиною його став провальний рівень 2003 року, коли сільськогосподарське виробництво впало на 11 % через значне скорочення як урожайності, так і посівних площ); а також зростання промислового виробництва — 112,5 % й інвестиційної діяльності — 128 % (яке, правда, трохи скоротилося в порівнянні з 2003 р.).

Основна частина показників роботи української економіки в 2005 р. е самими гіршими з 2000 р. Причин раптового погіршення декілька. Одні з них не залежали від дій уряду, хоча й могли бути передбачені за прогнозом, а потім і знівельовані, інші були прямим наслідком дій уряду. До причин, які не залежали від дій уряду, можна віднести високу базу для зіставлення показників поточного року з попереднім і погіршення кон'юнктури зовнішнього ринку.

У більшості випадків структурні зміни ще більш важливі й значно сутужніше досяжні. Структурні зміни 2005 р. будуть відомі лише через рік, хоча вже ясно, що вони будуть позитивними, незважаючи на спад темпів росту економіки.

Позначається і така обставина: країни Центральної Європи не мають відчутного потенціалу розширення торгівлі на Захід. Цей потенціал уже значною мірою вичерпано. Відповідно — зазначені країни прагнутимуть використати потенційну місткість українського ринку, яка достатньо велика. Можна передбачити й активізацію інвестиційного процесу. За прогнозами Мінекономіки, в 2005 р. Україна буде мати рекордний розмір іноземних інвестицій в економіку — до 7 млрд дол.

Спостерігається і перенесення низки орієнтованих на експорт виробництв з території Чехії, Словаччини, Угорщини та Польщі на територію України з метою використання її конкурентних переваг, а також (що не менш важливо) виходу з-під дуже жорстких регуляторних вимог, які діють на території ЄС. Прикладом може слугувати Угорщина, яка вже тепер схильна розглядати Україну як стратегічну територію для виходу на ринки інших пострадянських країн. У цьому ж контексті конче важливим є поглиблення прикордонного співробітництва між країнами.

Президент В. Ющенко вважає ключовим завданням зовнішньої політики України інтеграцію в ЄС і НАТО. Україна вже виконала дві третини з 67 зобов'язань, викладених у Плані дій Україна — ЄС, який був підписаний 21 лютого 2005 р. Саміт Україна — ЄС за участю президента України Віктора Ющенко й прем'єр-міністра головуючої в Євросоюзі Великої Британії Тоні Блера пройде 1 грудня 2005 р. в Києві.

Планується, що за результатами саміту буде прийнята спільна заява лідерів Європейського Союзу й України, у якому сторони засвідчать свою оцінку співробітництва України і ЄС. Також заплановане підписання двосторонніх документів: Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі між ЄС й Україною; Угоди про співробітництво по цивільній глобальній навігаційній супутниковій системі між Європейським співтовариством, його державами-членами й Україною; Угоди між Україною і ЄС по деяких аспектах повітряного сполучення.

Одним з головних питань зустрічі буде обговорення подальших кроків по просуванню до безвізового режиму поїздок окремих категорій громадян України і Євросоюзу. Після того, як Україна скасувала в'їзні візи для громадян ЄС, США, Японії й Канади — потік приїжджаючих в країну виріс в 2-4 рази.

Треба розуміти, що Євросоюз є прагматичним партнером і незважаючи на бюрократизм використовує лобіювання країн звисокорозвиненою економікою й великою чисельністю населення. Прикладів тому декілька. «Вклали німці великі інвестиції в туристичний бізнес Туреччини, відпочивають там два рази на рік — от і просувае Німеччина Туреччину в Євросоюз. Були країни африканського Середземномор'я колоніями Франції й Італії, залишилися в цих країнах великі европейські інвестиції — от і переходить Євросоюз до створення зони вільної торгівлі «навколо Середземномор'я». В України поки таких лобістів з ЄС немае. Більше того, через скасування Законом, прийнятим в березні 2005 р., пільг для ВЕЗ і ТПР, що займали близько 10 % території країни, Україна може втратити підтримку таких країн як Польща.

Партія промисловців і підприемців України (ПППУ) внесла законопроект по відновленню дій інвестдоговоров, підписані по ВЕЗ на весь період їхньої дії. Інвентаризація показала, що тільки приблизно близько 30 % суб'ектів господарської діяльності дійсно не виконували належним чином або взагалі не виконували своїх зобов'язань. Третина з підприемств, як показали результати моніторингу, сумлінно виконують свої зобов'язання. Це означае, що їм повинні бути повернуті всі преференції, які були раніше надані. Правда, Міністерство фінансів України в листоподі 2005 р. підготувало проект постанови, яким для сумлінних інвесторів передбачаються механізми, що компенсують втрати, які вони понесли внаслідок ліквідування пільг в ВЕЗ і ТПР. Мова йде про створення спеціальних митних постів, що працюють на територіях, які по режиму оподатковування не е митною територіею України. Тут митне оформлення товарів, сплата фіскальних зобов'язань буде проходити по особливому розпорядку.

Деякі прихильники України з країн «Вишеградської четвірки»: Польщі, Чехії, Словаччині й Угорщині висловлюють таку думку: «Настав час виключити Україну з «чорного списку» країн, громадяни яких — небажані гості на території ЄС». Але чи при-слухаеться Євросоюз до голосів чотирьох нових членів? В Інституті европейської політики «Еигорешп» існуе дискусія на тему: чи е майбутне в об'еднанних державах, тобто в тіеї ж «Вишеград-ської четвірки», у рамках Європейського Союзу? Постановка такого питання свідчить про те, що Україна мае великі можливості для співробітництва тільки з перерахованими чотирьма країнами, прикладами слугують безкоштовні візи для українців.

Що до вступу України у Світову торговельну організацію (СТО), то три чверті роботи на цьому шляху вже виконано. Зараз йде робота над урегулюванням нормативної бази торгівлі та економічних відносин України зі США, Австраліею і іншими країнами. Необхідне підписати 8 протоколів, прийняти 7 законів і декілька десятків законодавчих виправлень для приведення ситуації на Україні у відповідність із нормами СТО. Це закони, що стосуються прав інтелектуальної власності, митних процедур, правил відкриття філій іноземних банків в Україні і деякі інші. Але плани уряду по форсованому прийняттю законів по СТО Верховна Рада до кінця 2005 р. не під-тримуе. З пакета законопроектів, які стосувалися адаптації до норм СТО, Верховна Рада проголосувала тільки за три закони, у тому числі, про авторські права в рослинництві й боротьбі з демпінговим імпортом.

В сфері економічної політики Україна плануе ввести мораторій на ініціювання законопроектів про надання податкових пільг та створити умови для підвищення ділової активності. Крім того, країна плануе сформувати в громадян позитивне відношення до небанківських фінансових установ і нових інститутів спільного інвестування, створити трирівневу систему пенсійного забезпечення.

За правилами СТО, що належать до «нормальних торговельних відносин», поступка, дана будь-якому її члену — означае її автоматичне поширення на всіх членів організації. Тому результатом її діяльності буде розвиток міжнародної економічної лібералізації, незважаючи на обмеження СТО.

У військовій доктрині України закріплена теза про те, що в сучасній військово-політичній обстановці інтересам національної безпеки відповідае істотне поглиблення відносин України з НАТО і ЄС. Таким чином, політична необхідність у порівнянні з економічними можливостями домінуе. На брифінгу для журналістів ділових видань, 1 листопада 2005 р., президент у черговий раз оголосив політичні дивіденди, які Україна отримае від вступу в НАТО. Насамперед — що вступ у НАТО полегшить вступ у Євросоюз, внаслідок якого Україна дістане економічні вигоди. Польща, Угорщина та Чехія, вступили в НАТО у 1999 році і інвестицій зросли в 3 рази. Але ж Туреччина вже 50 років член НАТО й довго й наполегливо проситься в ЄС (мільйони турків уже працюють у Німеччині). Будемо враховувати той факт, що Туреччина — мусульманська країна.

Останній офіційний візит у рамках співробітництва комісії Украина-НАТО (з представниками 26 країн—учасниць НАТО на чолі з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Яапом де Хооп Схеффером) відбувся 18—19 жовтня 2005 р. Можна підкреслити, що після одержання політичного сигналу будь-які рішення будуть прийняті навесні 2006 р. План дій Украина-НАТО був підписаний на саміті в Празі в 2002 р. й визначив цілі, досягнення яких дозволить Україні наблизитися до европейських стандартів. Зокрема, документ передбачае створення цивільного суспільства, розвиток свобод, реформу збройних сил. Після виконання цих завдань Україна зможе повністю інтегруватися в ев-роатлантичні структури безпеки.

У рамках Плану дій Україна щорічно затверджуе Цільовий план. План на 2005 р. — документ обсягом більше 60 сторінок — передбачае реалізацію 64 цілей, у рамках яких повинно бути виконано понад 270 завдань у сферах внутрішньої, зовнішньої й економічної політики, інформаційній сфері, реформування в сфері оборони й безпеки,, управління ресурсами, охорони та безпеці інформації, рішенні деяких правових питань співробітництва з альянсом.

На думку СДПУ (об'еднаної), подібна активізація дій е пагубною й призведе до розколу й втрати національного суверенітету України. «Ми вважали й вважаемо ЄЕП (Європейський економічний простір) самим вигідним міжнародним економічним проектом для України. За розрахунками експертів, тільки створення передбаченої в рамках ЄЕП зони вільної торгівлі дасть Україні щорічний приріст доходів близько 2 млрд дол., поліпшить для українських підприемств умови роботи на ринках Росії, звідки їх сьогодні витісняють. Згортання співробітництва з Росіею й оріен-тація на НАТО спричинить до втрати великої кількості робочих місць в українському військово-промисловому комплексі, у якому значна частина підприемств усе ще взаемодіе з російським ВПК. Не можна забувати, що, вступаючи в НАТО, Україна буде зобов'язана витратити десятки мільярдів гривень на приведення своеї армії до НАТОвских стандартів. А ця цифра в найближчі 67 рр. може скласти 90 млрд грн».

Якщо враховувати економічні стратегічні плани, то одним із завдань, визначених разом з НАТО, е забезпечення прозорості й ефективності приватизаційних процесів, створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій в економіку України, і аж ніяк не адміністративне командуваннями цінами в період очі-куввання статусу країни з ринковою економікою.

Бажаємо ми того, чи ні, але глобальні виклики змінюють внутрішній простір України. Саме тому необхідно досягнення стратегічного розуміння сьогоднішніх та майбутніх викликів, ризиків, проблем і можливостей, пов'язаних із глобалізацією.

Контрольні запитання:

Поясніть причини інтеграційних процесів у Європі.

Перелічіть етапи створення Європейського Союзу.

Які функції виконують загальноєвропейські інститути, що входять у ЄС?

За рахунок яких коштів формується бюджет ЄС і на які цілі витрачається?

Яка податкова політика ЄС?

Розкажіть про роль ЄС у сучасному світі. Наведіть переваги та недоліки для «старих» та «нових» країн об'єднаної Європи у зв'язку з розширенням своїх кордонів.

Які перспективи має Україна у відносинах з міжурядовими організаціями та інтеграційними угруппованнями?

Самостійно:

Соціально-економічні кількісні та якісні показники розвитку Європейського Союзу.

Спеціальні фонди ЄС та фінансування окремих програм соціально-економічного розвитку. Фінансування науки

в ЄС.

Кредитна діяльність ЄС, склад та структура союзної заборгованості.

Тенденції і проблеми розвитку фінансової системи ЄС у XXI ст.

Список літератури:

Європейська інтеграція: крок за кроком. Укладач: Д. Корбут та ін. — Київ, 2001. — 80 с.

Європейський Союз. Консолідовані договори. — К.: Port-Royal, 1999. — 207 с.

Зиллер Ж. Политико-административные системы стран ЕС. Сравнительный анализ. — 1996. — 18 с.

Конституция государств Европейского Союза / Под ред. А. А. Окунькова. — М.: ИНФРА-М: Норма, 1997. — 816 с.

Коффлер Б. Построение и структура Европейского Сообщества. // http://www. euronews.net

Мировая экономика и международные финансовые рынки. Итоги 2000 г. // Деньги и кредит. — 2001. — № 4. — С. 45—50.

Мониторинг экономической ситуации в Европейском Союзе (январь—октрябрь 2004 г.) // Алматы: Институт мировой экономики и политики при Фонде Первого Президента РК. — 2004. — 26 с.

Монография ИМЭМО РАН «Расширение ЕС на восток: Предпосылки, проблемы, последствия / Ин-т миров. экономики и междунар. отношений. — М.: Наука, 2003. — 150 с.

Осъмова М. Н. Экономика зарубежных стран. — М.: Гуманитарное знание, 1996. — 305 с.

Сергеев П. В. Мировое хозяйство и международные экономические отношения на современном этапе. — М.: Новый юрист, 1998. — 176 с.

Словник-довідник Європейського Союзу / Ред. Ю. Марченко. — К.: Видавництво «К.І.С., 2001. — 152 с.

Шигаева Т. Кто продолжит курс рыночных реформ? // Инвестгазета. — 2005. — 18 октября (№ 42 (519). — С. 6—7.

Economic portrait of the European Union 2001. — Luxembourg: EC, 2001. — 160 p.

Enlargement argumentaire, Enlargement papers № 5 — September 2001, Brussels, European Communities, 2001.

Eurobarometer Public Opinion in the European Union, October — November 2002, Report 1 58 // European Commission — Brussels: March. 2003. — 77 p.

Money interest rates and price in the EU. — Luxembourg

EC, 2002. — P. 155.

World Economic Outlook: a survey by the staff of the International Monetary Fund. Annual report. April 2003.

P. 135—139.

Fundusze strukturalne i polityka regionalna Unii Europejskiej / Pod. redakcja K.A. Wojtaszczyka. — Warzsawa, 2003. — 165 s.

http://www.mignews.com.ua.

http://misto.ridne.net/thread-1737.html

http://www.rian.ru/politics/cis/20051017/41803170.html

http://www.politekonom.ru/ec_pol/problems/integrazia/1 079687166.rtf

http://www.podrobnosti.ua/economy/financial/