10.5. Фінансове вирівнювання у Швеції

У цій країні система фінансового вирівнювання одержала назву «Система Робін Гуда».

Для того щоб визначити рівень можливостей кожної комуни щодо формування її доходів, шведські економісти використовують кілька показників. Це середньокомунальна податкоспромож-ність і податкоспроможність комуни. Середньокомунальна пода-ткоспроможність розраховується шляхом розподілу суми доходів, що підлягають комунальному оподатковуванню по всій країні, на загальну кількість жителів держави. Податкоспроможність окремої комуни визначається шляхом розподілу суми доходів в окремій комуні, яка підлягає її комунальному оподатковуванню, на кількість жителів цієї комуни. Таким чином, одні комуни мають більшу податкоспроможність, ніж середньокому-нальна, інші — меншу.

Основні фактори, що впливають на цей показник, такі: частка населення, що працює, рівень доходів населення, вікова структура населення, господарська структура, структура забудови комуни та ін.

Податкоспроможність кожної комуни визначає її можливості фінансувати витрати на надання суспільних послуг. Отже, з одного боку, у кожній комуні складаються різні обсяги витрат, з іншого боку — різні можливості щодо фінансування їх. Фінансове вирівнювання зводиться до того, що вирівнюються можливості комун фінансувати ці витрати і вирівнюються самі витрати. Це означає: вирівнюються їхні доходи та видатки. За інших умов, вважають у Швеції, зростав би розрив між рівнем розвитку окремих комун із усіма негативними наслідками.

Нова система фінансового вирівнювання у Швеції введена з 1996 р. Система побудована таким чином, що вирівнювання здійснюється винятково за рахунок фінансових ресурсів самих комун, тобто на основах самофінансування. До цього фінансове вирівнювання здійснювалося за рахунок субсидій з бюджету центрального уряду. З 1996 р. державні субсидії використовуються для загальної фінансової підтримки місцевого самоврядування, а також для регулювання відносин комун і ленів.

Фінансове вирівнювання здійснюється в два етапи. Спочатку вирівнюються доходи. Середньокомунальна податкоспромож-ність по Швеції визначена в обсязі 100 тис. шведських крон. Це середній дохід на одну людину по країні, який підлягає комунальному оподатковуванню. Комуни, що мають середній прибуток на одного жителя менше 100 тис. крон, одержують субсидію. Ті комуни, дохід яких становить більше 100 тис. крон на одну людину, платять внески у фонд субсидій.

Розміри субсидій і внесків розраховуються як різниця між се-редньокомунальною податкоспроможністю по Швеції і власною податкоспроможністю кожної комуни, помноженою на чисельність жителів комуни, а також на попередньо встановлену податкову ставку. Так, у 1998 р. ця ставка становила 95 % від середньої комунальної податкової ставки, яка встановилась в 1995 р.

На іншому етапі вирівнюються видатки на більшість видів послуг, що надаються комунами. Визначено сфери діяльності, які враховуються при вирівнюванні видатків, а також фактори, що впливають на рівень цих видатків (табл. 10.2). Зазначені в таблиці фактори лежать в основі розрахунків відповідних доплат чи відрахувань, які здійснюються на основі індексів.


Таблиця 10.2

Закінчення табл. 10.2

 

Сфера діяльності

Фактор

Водопостачання   і система каналізації

Низька густота забудови, геологічні особливості

Вулиці і дороги

Ступінь зносу, обумовлений інтенсивністю дорожнього руху і кліматичних особливостей

Забезпечення   зайнятості і розвиток господарства

Безробіття

Витрати    на будівництво, утримання і опалення

Індекс, що розраховується на основі фактичних змін витрат

Додаткові витрати малозаселених районів: адміністративно-рятувальна служба і т.п.

Чисельність населення, кількість жителів на км2, ступінь наявності районів щільного заселення

Зменшення чисельності населення

Скорочення чисельності населення протягом останніх 10 років

Дефіцит населення

Чисельність населення в радіусі 30 чи 90 км.

Додаткові виплати в зв'язку з несприятливими кліматичними умовами

Очікувані додаткові витрати

Лени

Охорона здоров'я включно з профілактикою

Вікова структура населення, середня тривалість життя, самотнє проживання, малозаселені райони

Вищі навчальні заклади

Кількість зарахованих студентів

Додаткові виплати у зв'язку з несприятливими кліматичними умовами

Очікувані додаткові витрати

Комуни та лени

Суспільний транспорт

Густота одного чи кількох центрів, розрідженість, шхери

У Швеції до 1995 р. формула вирівнювання складалася з двох частин, одна з яких давала можливість розрахувати гарантовану податкову базу комуни, а інша — розмір трансферту для забезпечення цієї бази. Формула розрахунку гарантованої податкової бази мала такий вигляд:

У = (АІ1 + АІ2 + Ліз) • Ут,

де Уі — гарантована податкова база на душу населення і-ої комуни;

Ут — середній по країні доход, що підлягає оподатковуванню на душу населення;

Аі1, Аі2, Аі3 — коефіцієнти, що коригують податкову базу в зв'язку з різним рівнем бюджетних потреб територій:

Аі1 відображає загальний рівень питомих витрат місцевої влади. Показник коливається від 1 до 1,57;

Аі2 — віковий фактор, вводиться для відрахування демографічних особливостей територій. Крім того, він є показником ініціативності місцевої влади. Його величина тим більша, чим більші подушні бюджетні витрати і-ої комуни відповідно до середнього рівня в країні. Коефіцієнт може бути як додатним, так і від'ємним, що є негативною оцінкою місцевої влади за слабку активність;

Аі3 — буферний коефіцієнт, компенсує скорочення податкової бази внаслідок зменшення чисельності населення і-ої території.

Комуни самостійно вирішували, як їм використовувати гарантовану податкову базу, і визначали розмір трансферту. Розмір трансферту розраховувався за формулою:

ві = Ті • (У - Уі),

де ві — трансферт на душу населення і-ої комуни;

Т—— встановлена місцевими органами влади податкова ставка;

Уі — гарантована податкова база на душу населення;

Уі — доход, що підлягає оподатковуванню в і-ій комуні.

Право на одержання трансфертів вирівнювання у Швеції мають комуни з податковою можливістю на рівні менш ніж 95 % від середньокомунальної по країні. Внески роблять комуни з по-даткоспроможністю понад 110 % від середньокомунальної по Швеції.