10.4. Податкова система Норвегії та Швеції

Рисунок 10.1 показує склад податкових надходжень бюджету Норвегії у 2000 р.

Як й в інших країнах з розвиненою ринковою економікою, у Норвегії серед інших важливих податків треба відзначити прибутковий податок із громадян, який має пріоритетне значення в доходах бюджету. Фізична особа, що фактично є присутнім або має намір бути присутнім на території Норвегії більше шести місяців, вважається податковим резидентом для оподатковування від дня прибуття. Громадяни Норвегії й іноземні громадяни, що мають статус резидента, зобов'язані платити як державні, так і місцеві податки із усього доходу, отриманого в країні й за її межами.



Нерезиденти мають податковий обов'язок тільки по доходах, отриманими з норвезьких джерел. Повне податкове звільнення гарантується тільки для тих осіб, які є резидентами держави, що має податкову угоду з Норвегією, за умови фактичної присутності на її території протягом менш чим 183 днів у податковому році. Дивіденди, отримані із закордонних компаній, обкладають податком у загальному порядку. А податок, сплачений з джерела, звичайно віднімається з оподатковуваної бази.

Сукупний оподатковуваний дохід включає основні елементи: заробітну плату, додаткові пільги й інші виплати роботодавця працівникові, суми відшкодування з фондів соціального страхування, пенсії, аліменти, доход від підприємницької діяльності й відсотки на капітал.

Подружні пари розраховують і сплачують суми податку окремо друг від друга. Виділяються дві групи платників податків: самотні громадяни й громадяни, що мають 1 і більше утриманців. Ставка муніципального податку дорівнює 21 % плюс 7 % — податок у фонд вирівнювання, що виплачується із сум чистого доходу, що перевищують 23 300 норвезьких крон для першої групи платників податків й 46 000 норвезьких крон для другої групи.

Індивідуальний доход (який визначається як валовий доход від трудової діяльності за трудовою згодою або підприємницькою діяльністю, включаючи пенсії) є предметом оподатковування. Загальнодержавний податок має дві ставки. Для першої групи платників податків, що мають доход 220 501—248 500 норвезьких крон, податок становить 9,5 %, а при доходах понад 248 500 норвезькі крони — 13,7 %. Для другої групи ставка 9,5 % діє при доходах 267 501—278 500 норвезьких крон, 13,7 % — якщо доход перевищує 278 500 норвезьких крон.

Працівники виплачують зі своєї заробітної плати внески в соціальні фонди в розмірі 7,8 %. Для вільних підприємців ставка податку в соціальні фонди дорівнює 10,7 % від їхнього доходу, що не перевищує 447 600 норвезьких крон, і 7,8 % при перевищенні цього рівня. Із сум пенсій також утримується податок у соціальні фонди, але по зниженій ставці — 3 %. Ця ж ставка застосовується на доходи осіб, вік яких менш 17 років і більше 69 років. Іноземні громадяни зобов'язані в загальному порядку сплачувати страхові внески, хоча може бути надане виключення із правил, якщо є відповідна податкова угода. Іноземці, що працюють на Континентальному шельфі, звільнені від сплати страхових внесків.

Отриманий доход може бути зменшений на суми фактично підтверджених витрат, але не більше 20 % від усього отриманого доходу. Також віднімається неоподатковуваний мінімум у розмірі 36 000 норвезьких крон для першої групи платників податків й 29 800 норвезьких крон — для другої. Інші доходи, на суми яких може бути зменшена оподатковувана база — це відсотки, аліменти й інших. Відрахування на суми відсотків обмежений, якщо фізична особа має за кордоном об'єкти нерухомості. Наприклад, якщо 30 % нерухомого майна розташовано за межами Норвегії, те тільки 70 % від суми отриманих відсотків віднімаються з оподатковуваного прибутку.

Прибуток по акціях й облігаціям обкладається за ставкою 28 %, так само, як дохід від інвестицій. Податкові декларації повинні бути представлені не пізніше 31 січня року, що іде за роком, у якому був отриманий цей доход.

Індивідуальним підприємцям і роботодавцям необхідно отримати картку податкових відрахувань для того, щоб у ній указати суми податків, утриманих із заробітної плати працівників. Цю процедуру роботодавець виконує кожні два місяці. Остаточні розрахунки по податках провадяться на початку наступного податкового року, коли суми, сплачені понад, відшкодовуються, а недоплачені — вносяться додатковим платежем.

Підприємство, залучене в діяльність, що підлягає оподаткуванню на додану вартість, повинне в обов'язковому порядку зареєструватися в Державному Регістрі платників ПДВ, якщо реа-лізаційні обороти товарів і послуг, що підлягають обкладанню ПДВ, перевищують 30 000 норвезьких крон протягом 12-місяч-ного періоду. Податкові органи можуть зареєструвати підприємство достроково.

Ставкою податку на додану вартість у розмірі 23 % обкладають обіги по реалізації товарів і послуг, а також експортні товари. Деякі операції звільнені від ПДВ, такі, наприклад, як діяльність в галузі фінансів, страхові послуги, освіта, медичні послуги, деякі професійні послуги й експортні операції. Податок на капіталовкладення по ставці 7 % застосовується замість ПДВ на окремі види виробничого обладнання.

Важливе місце в системі податків займає податок на прибуток корпорацій. Для відкриття підприємства в Норвегії звичайно не потрібно спеціального дозволу, однак на деякі види діяльності, такі, як банківська справа й страхування, необхідно одержати дозвіл влади.

Для здійснення будь-якої діяльності на території країни всі юридичні особи й індивідуальні підприємці зобов'язані зареєструватися в Центральному Координаційному Регістрі юридичних осіб й у місцевому податковому органі. Ця умова стосується також й іноземних компаній і представництв, що перебувають на території Норвегії.

В основному переважають акціонерні компанії. Відповідно до угоди між країнами — учасниками ЄС мінімальний розмір статутного капіталу для закритих акціонерних товариств установлений у розмірі 50 000 норвезьких крон, для відкритих — 1 мільйон норвезьких крон. Статутний капітал може бути сформований повністю із закордонних інвестицій за умови, якщо 50 % управлінського персоналу є податковими резидентами країни протягом останніх двох років.

Окремі види діяльності, такі, як сільське господарство й деякі інші види виробничої діяльності, легко вразливі для закордонної конкуренції, субсидіюються державою. Окремим підприємствам надається допомога в галузі експортної діяльності. Заохочуючи децентралізацію розміщення промислових підприємств і переміщення з великих міст у північні райони країни, законодавчі органи встановили ставку, що варіює, внесків у соціальні фонди, виплачувану роботодавцями, від 0 % у північних районах країни до 14,1 % у центральних областях.

Компанії, що є податковими резидентами Норвегії, мають повний податковий обов'язок, що поширюється на дохід, отриманий із всіх джерел, а компанії-нерезиденти — тільки на доходи, отримані з норвезьких джерел. Компанія вважається податковим резидентом, якщо безпосередній керуючий орган або головний офіс перебуває в Норвегії. Ставка корпоративного податку встановлена в розмірі 28 %.

Оподатковуваний прибуток складається з балансового прибутку, зменшеної на суму витрат на виробництво й реалізацію продукції й на суму сплачених податків у норвезькі податкові органи. Виключення становлять витрати на проведення розважальних заходів, які не підлягають відрахуванню з оподатковуваної бази.

Амортизаційні відрахування можуть бути нараховані тільки на ті виробничі активи, вартість яких — більше 15000 норвезьких крон і зі строком передбачуваного використання більше трьох років. Суми амортизаційних відрахувань, що зменшують оподатковувану базу, не повинні перевищувати встановлені ставки (табл. 10.2).


Таблиця 10.2

Дивіденди обкладають на тих же умовах, що й прибуток корпорацій. Дивіденди, виплачені акціонерам, обкладають податком також у їхніх одержувачів. Така система була запропонована для запобігання подвійного оподатковування. Акціонери, що є податковими резидентами Норвегії, мають право одержати податковий кредит, який дорівнює повній сумі податку, сплаченого компанією відносно дивідендів. Нерезидентам, що одержують доходи від норвезьких закритих суспільств, податковий кредит не надається. Крім того вони є платниками податку на дивіденди, утримуваного в джерела виплати, по ставці 25 %, якщо він є резидентом країни, що не має договору з Норвегією.

Майно, що переходить у процесі спадкування й дарування, підлягає оподаткуванню по ставці, що варіюється від 18 % до 30 % залежно від ступеня споріднення й вартості цього майна. Перші 100 тис. норвезьких крон вартості перехідного майна звільнені від податку. Якщо дарувальник або померлий є постійним податковим резидентом Норвегії, то податок на майно сплачується як на майно, що перебуває на території Норвегії, так і за її межами.

З покупки земельних угідь стягується державний збір у розмірі 2,5 %. Спеціальним податком обкладають нафтові й газові компанії. Податок на продаж предметів розкоші (парфуми, бензин, спирт) установлений у розмірі не більше 70 %.

Важливе місце в системі податків Швеції займає податок на прибуток корпорацій. Всі компанії й інші види організаційно-правової форми, такі як товариства з обмеженою відповідальністю, повинні бути зареєстровані в Патентному й Реєстраційному відділі, для того щоб одержати статус юридичної особи. Звичайно як мінімум 50 % керуючих директорів і головний директор повинні бути резидентами країн ЄС або європейських держав. Проте можливі винятки із правил, надавані Відділом Патентів і Реєстрацій або Урядом, відносно юридичних осіб, більша частина ради директорів яких складається з нерезидентів Швеції.

Найбільше що часто зустрічається організаційно-правова форма — це компанії з обмеженою відповідальністю. Існують два види: відкриті компанії з обмеженою відповідальністю й частки компанії з обмеженою відповідальністю. Мінімальний розмір акціонерного капіталу для відкритих акціонерних товариств встановлений у розмірі 500 тис. шведських крон і для часток — 100 тис. шведських крон.

Національний податок на прибуток стягується з резидентів із усього доходу, а з нерезидентів — з доходів, отриманих зі шведських джерел. Компанія вважається податковим резидентом, якщо вона утворена (зареєстрована) у Швеції або має постійне представництво на її території. Ставка податку на прибуток корпорацій установлена в розмірі 28 %. Не існує різниць при оподатковуванні розподіленого й нерозподіленого прибутку компанії. Також не існує ніяких місцевих податків для корпорацій.

Прибуток визначається відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку, з невеликим коректуванням з метою оподатковування. При підрахунку прибутку акції оцінюються по нижній ринковій ціні. Альтернативний метод оцінки — 97 % ціни придбання, але він повинен застосовуватися при оцінці всього акціонерного портфеля. Оподатковувана база зменшується на суми витрат на ведення бізнесу, включаючи відсотки по кредитах на інвестування філії або придбання нового обладнання. Існує перелік витрат, які не відраховуються, такі, як перевищуючі встановлені норми витрати на розважальні заходи й витрати, пов'язані з операціями з алкогольними напоями. Норми амортизаційних відрахувань для цілей оподатковування звичайно збігаються з нормами бухгалтерської амортизації.

Для обладнання, патентів, торговельних марок, іміджу фірми, суми амортизаційних відрахувань списуються прямолінійним методом по ставці 20 % у рік або методом зменшення балансової вартості по ставці 30 %. Той або інший метод може використатися за умови, що всі активи будуть оцінені з використанням того самого методу в році. Також існує прямолінійний метод списання по залишковій вартості по ставці 25 %.

Обладнання з передбачуваним строком використання менше 3 років або вартістю менше 2000 шведських крон може бути списане в рік його придбання. Але встановлений граничний розмір списання амортизаційних відрахувань, що не перевищує 10 000 шведських крон для компаній із щорічним обігом більше 200 мільйонів шведських крон або з кількістю найманих робітників в середньому 200 чоловік.

Будинки амортизуються по ставках, що варіюється від 2 до 5 % від вартості придбання (не включаючи витрати на поліпшення їхньої якості). Амортизаційні ставки залежать в основному від цілей використання будинків. Земля не є предметом нарахування амортизації, хоча витрати на рекультивацію земель і можуть амортизуватися по ставці 5 % у рік.

Прибуток від реалізації матеріальних і нематеріальних основних коштів й інших активів повинна бути включена в сукупний оподатковуваний доход підприємства й, отже, обкладається за ставкою 28 %. Збиток, отриманий при реалізації капітальних активів, списується за рахунок сукупного прибутку без усяких тимчасових обмежень. Однак збиток, що виникає від реалізації інвестиційного портфеля акцій й інших подібних фінансових інструментів, може прийматися до заліку тільки в рахунок прибутку, отриманої по такому ж виді власності.

Дивіденди, отримані від шведських компаній, звільнені від оподатковування. Дивіденди, отримані від закордонної філії (мінімальний пакет акцій не менш 25 %), також можуть бути звільнені від обкладання за умови, що філія обкладається за ставкою не менш чим 15 %. Понесені збитки можуть бути зараховані за рахунок отриманого доходу наступного року й не можуть переноситися на рахунки минулих років.

Роботодавець зобов'язаний виплачувати внески в соціальні фонди за своїх працівників (резидентів Швеції) у розмірі 33 % від валової заробітної плати, включаючи вартість додаткових виплат і пільг. Громадяни ЄС, що працюють у Швеції, керуються законодавчими актами ЄС. Знижена ставка внесків у розмірі 21,39 % установлена на підприємницький і трудовий доход громадян, вік яких перевищує 65 років. У деяких сільських північних районах Швеції діюча ставка може бути знижена на 5—10 %.

Податкова декларація надається щорічно. Податки підраховуються протягом усього фінансового року. Податкове повідомлення видається в грудні по закінченні фінансового року й всі заборгованості по податках повинні бути виплачені не пізніше квітня. Іноземні компанії, зареєстровані в органах для цілей виплати страхових внесків у соціальні фонди, можуть їх сплачувати раз у рік (одним платежем).

Вагома роль у доходах бюджету різних рівнів належить прибутковому податку із громадян (рис. 10.2).

Фізичні особи вважаються резидентами Швеції для цілей оподатковування, якщо вони присутні в країні більше 183 днів у році. Резиденти Швеції зобов'язані сплачувати національний і муніципальний прибутковий податок на їхній доход, отриманий як у Швеції, так і за її межами, а нерезиденти — тільки з доходів, отриманих на території Швеції. Резиденти Швеції, що виїжджають за рубіж на строк не менш 6 місяців, звільнені від сплати шведського прибуткового податку за умови, що фізична особа сплатила прибутковий податок у країні перебування. Незалежно від того, чи обкладає отриманий доход податком у закордонній країні, резидентові Швеції може бути наданий річний податковий кредит на суму належних шведських податків, за умови виконання наступних умов:

Податки та надходження в прибуткову частину бюджету Швеції в 2000 році

Сума всіх надходжень складає 617 097,070 млн крон

Внески в медичний фонд (9,41 %)

Прибутковий податок юридичних лиць (8,89 %)

Енергетичний податок (6,63 %)

Внески в фонд зайнятості (5,86 %)

Податок на нерухоме майно (3,18 %)

■і^Ш^ 6. Прибутковий податок з фізичних лиць (2,27 %) І 7. Податок на алкоголь (1,33 %) 8. Податок на тютюн (0,86 %)

Рис. 10.2. Податки та інші надходження в дохідну частину бюджету Швеції у 2000 р.

протягом року він повинен перебувати в одній і тій же країні й працювати на тому самому підприємстві;

всі відрахування й пільги, застосовувані до отриманого доходу в закордонній країні, установлені загальними правилами законодавства тієї країни для всіх її резидентів, а не регламентовані міжнародними податковими угодами;

роботодавцем є уряд Швеції.

Нерезиденти Швеції сплачують податки з доходів, отриманих зі шведських джерел, а також дохід від операцій з нерухомим майном, оплати наданих послуг, пенсій і деяких видів доходу на капітал.

Заробітна плата, що включає в сукупний дохід, складається із всіх видів виплат, пенсій і натуральної оплати праці (оцінюваної по ринковій вартості). Можливе одержання податкового кредиту по закордонних прямих податках у межах сум шведського національного й муніципального прибуткового податку, сплаченого по будь-яких видах закордонного податку. Відповідно до більшої частини податкових угод податковий кредит у розмірі сплачених податків за рубежем гарантується за рахунок муніципального прибуткового податку. Подружні пари обкладають податком роздільно. дохід у розмірі не більше 209 100 шведських крон обкладає муніципальним податком по ставці приблизно 32 %. дохід понад ці суми обкладає також національним податком 25 %. Таким чином, максимальна ставка прибуткового податку (муніципального й національного) — 57 %.

Доход від капіталу обкладає окремо по ставці 30 %.

Фізична особа, що перебуває на території Швеції менше 6 повних місяців, має обмежену податкову відповідальність. Податок по ставці 25 % повинен бути утриманий роботодавцем при оплаті зроблених у Швеції робіт і послуг. Нерезидент, що працює по найманню, не зобов'язаний представляти декларацію про доходи в податкові органи.

Більшу частину податку в соціальні фонди сплачує роботодавець, однак працівник, вік якого не перевищує 65 років, повинен також сплачувати внески на індивідуальне медичне страхування — 3,95 % і пенсійне забезпечення — 1 %. Для 1996 р. був установлений граничний розмір страхових внесків — 271 500 шведських крон.

Система обкладання податку на додану вартість (ПДВ) у Швеції подібна із системою обкладання усередині ЄС. Підприємство, що має обороти, що підлягають обкладанню ПДВ, у розмірі більше 1 млн шведських крон, повинне бути зареєстроване в місцевих податкових органах як платник ПДВ. Якщо обороти менш 1 млн шведських крон, то реєстрація не обов'язкова. Звичайна ставка ПДВ — 25 %. Знижена ставка — 12 % по продуктах харчування й послугам з туризму. Низька ставка — 6 % по газетних виданнях. Звіти по ПДВ надаються щомісяця разом з підтверджуючими документами оплати ПДВ.

Майно, що переходить у спадщину, обкладає по прогресивних ставках, розмір яких залежить від оцінної вартості отриманого майна й від ступеня споріднення. Податок сплачує одержувач майна. Якщо одержувачем є чоловік(а) або дитина, ставки податку варіюються від 10 % (спадщина оцінюється в 300 тис. шведських крон або менше) до 30 % (понад 600 тис. шведські крони). В інших випадках ставки диференційовані від 10 до 30 %. Майно, наслідуване чоловіком у розмірі до 280 тис. шведських крон і дітьми — 70 000 шведських крон (додатково 10 000 шведських крон для дітей до 18 років), звільняється від сплати податку.

Резиденти зобов'язані платити податок по ставці 1,5 % від чистої вартості майна, що перевищує 800 тис. шведських крон, розташованого як у Швеції, так і за її межами. Майно, що становить оборотний капітал, податком не обкладається. Різні фонди й благодійні організації сплачують податок на власність по ставці 0,15 % від чистої вартості майна, що перевищує 25 000 шведських крон.