1.1. Поняття та підходи до визначення фінансової системи

Фінансова система та фінанси використовуються як індикатор національної економіки, збільшення добробуту, обмеження негативних моментів в економічному зростанні. Чим роз-виненіші ринкові відносини, тим складніші та різноманітніші зв'язки в державі, тим складніша і фінансова система.

Фінансова система виникла з появою держави і нерозривно пов'язана з її функціонуванням. За допомогою фінансової системи держава збирає та використовує засоби для утримання свого апарату, а також направляє їх на виконання своїх функцій. Фінансова система охоплює грошові відносини між державою та підприємствами, організаціями, державою і населенням, між підприємствами й всередині них.

З іншого боку, фінансова система — це сукупність ринків та інших інститутів, які використовуються для укладання фінансових угод, обміну активами і ризиками. Ця система містить у собі ринки фінансових інструментів, фінансових посередників, фірми, які пропонують фінансові послуги, і органи, що регулюють діяльність усіх цих установ.

У державах з ринковою економікою фінансові системи досягають своєї завершеності, однак у деяких державах можуть істотно відрізнятися. У країнах з перехідною економікою фінансові системи характеризуються тим, що їхні окремі ланки перебувають у стадії формування. Це стосується, в основному, фінансового ринку, державного боргу, страхових і резервних фондів тощо.

Головна функція фінансової системи полягає в задоволенні потреб людей, включаючи всі основні життєві потреби в їжі, одязі й житлі. Суб'єкти економічної діяльності (фірми, органи державної влади всіх рівнів) існують для того, щоб сприяти виконанню цієї основної функції.

Таким чином, фінансова система, яка забезпечує фінансування економіки (об'єкт фінансової економіки), — це сукупність установ, інструментів і механізмів, за допомогою яких саме ці фінансові можливості державного сектору та фінансових установ здатні задовольнити фінансові потреби підприємств і населення. Фінансова система — це система форм і методів утворення, розподілу та використання фондів грошових коштів держави та підприємств.

Сучасна фінансова система має глобальний характер. Взаємозалежність фінансових ринків та посередників здійснюється через всеосяжну міжнародну телекомунікаційну мережу, завдяки якій перекази платежів та торгівля цінними паперами відбуваються практично цілодобово. Таким чином, якщо велика корпорація, розташована, скажімо, у Німеччині, вирішує фінансувати новий проект, то вона розглядає будь-які інвестиційні можливості, включаючи, наприклад, випуск і продаж акцій на Лондонській та Нью-Иоркській фондових біржах чи одержання позики в яко-му-небудь японському пенсійному фонді. Причому в останньому випадку позика може бути видана як у німецьких марках, так і в японських ієнах або у доларах СІА.