7.4. Тенденції і проблеми розвитку фінансової системи Великої Британії

Фінансово-бюджетна політика Великої Британії заснована на двох важливих економічних правилах:

«золоте правило» — уряд робить позики тільки для того, щоб інвестувати їх у певні сектори економіки, а не витратити;

— «правило стабільного інвестування» — відношення суми внутрішнього державного боргу до ВВП протягом економічного циклу має утримуватися на стабільному та розумному рівні (нині воно дорівнює трохи більше 30 %).

Правляча партія лейбористів (конкуренти — консервативна партія) з моменту прийняття свого першого повномасштабного бюджету на 1998-1999 фін. р. є прихильницею таких пріоритетних завдань в економічній сфері: забезпечення економічної стабільності на основі низької інфляції та ефективної системи державних фінансів; реформування системи державної допомоги та сприяння працевлаштуванню, боротьба з безробіттям; заохочення підприємництва за допомогою податкових заходів, які сприяють зростанню інвестицій, розвитку малих фірм і НДДКР; удосконалювання державного сектору послуг, виділення додаткових коштів на потреби охорони здоров'я і шкільної освіти, а також охорони навколишнього середовища.

З моменту приходу лейбористів до влади спочатку уряд, а потім Банк Англії неодноразово збільшували базову дисконтну ставку, яка нині становить 7,25 % — порівняно високий показник, що сприяє втраті прибутків через надзвичайно високий обмінний курс фунта стерлінгів, однак довгостроковий відсоток міжбанків-ського запозичення скоротився з 7,5 % до 6 % — рекордно низький рівень за останні 35 років.

Розрахунки уряду та Міністерства фінансів відносно ВВП були виправдані: у 1999—2000 рр. приріст економіки становив від 2 до 2,5 %. Уряду Т. Блера вдалося домогтися значних успіхів у скороченні потреби держсектору в позиковому капіталі, скорочуючи бюджетний дефіцит до мінімуму.

Наріжним каменем соціально-економічної політики уряду Т. Блера залишається реформа системи державного сприяння збільшенню зайнятості. Лейбористську стратегію — максимальне скорочення числа осіб, які живуть на державну допомогу і активне заохочення зростання їх зайнятості шляхом надання податкових пільг. Бюджетом 1998—1999 рр. було передбачене виділення на ці потреби 5,2 млрд ф. ст., одержуваних від введення податку з непередбаченого прибутку. Однією з важливих складових збільшення інфляції є зростання рівня оплати праці, який випереджає базову інфляцію (2,5—3 %). Досягнута лейбористами дуже висока для Великої Британії зайнятість призвела до браку кваліфікованих кадрів, що загострився, і збільшення числа незаповнених робочих місць, що неминуче веде до подорожчання праці.


Для додання більшої ефективності крокам у даній галузі були змінені методи обчислення і збору прибуткового податку та національного страхування, великими повноваженнями наділяється Міністерство податкових зборів.

У рамках реформування системи оподатковування і пільг для малозабезпечених шарів населення введена нова нижня межа податку на прибуток — 10 %, а також кредит для оподаткування прибутку найбільш низькооплачуваних категорій працівників. Даний захід покликаний скоротити суму допомоги, які видаються державою для малозабезпечених родин. Аналогічна реформа передбачає введення податкових пільг та скорочення загальної суми допомоги для осіб з частковою втратою працездатності.

Продовжуючи розпочату програму сприяння зростанню довгострокового інвестування (табл. 7.2), мінфін остаточно скасував авансовий податок на корпорації. Відповідно до положень «зеленого» проміжного бюджету податок на корпорації буде відтепер стягуватися за прийнятою у США поквартальною системою. Крім того, на 50 % збільшуються податкові пільги для інвесторів, реформується система податків на приріст капіталу.

 

Таблиця 7.2

ОСНОВНІ КРАЇНИ-ІНВЕСТОРИ В ЕКОНОМІКУ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ В 1997—1998 ФІН. Р.

Країни

Число проектів

Разом

618

США

323

Японія

58

ФРН

56

Франція

29

Канада

21

Нідерланди

19

Швейцарія

17

Швеція

11

Тайвань

10

Данія

8

Інші країни

66

168                                                                                            Розділ 7

Тільки за один рік завдяки закордонним інвестиціям у країні вдалося створити понад 45 тис. нових робочих місць. Нині в іноземних компаніях працює 17 % працездатного населення Великої Британії, у них зосереджено 33 % виробничого капіталу, 26 % виготовленої промислової продукції, чистий прибуток на одного працюючого становить понад 142 %.

Ряд заходів спрямований на розвиток британської науки, а також науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, у чому Велика Британія істотно відстає від США і деяких європейських конкурентів. Створено новий фонд венчурного капіталу розміром 50 млн ф. ст., відкритого для всіх британських університетів.

Ряд природоохоронних заходів також перебуває в полі уваги нинішньої фінансової політики. Найважливіші з них спрямовані на дотримання узятого на екологічному саміті в Кіото зобов'язання країн Європейського Союзу (ЄС) скоротити вуглецеві викиди на 8 %. З 17 % до 5 % був скорочений податок на додаткову вартість на енергозберігаючі матеріали. Вводиться диференційованість дорожнього податку, чим буде заохочуватися використання більш екологічних автомобілів. Незначно підвищуються ціни на паливо. У ряді заходів, спрямованих на турботу про здоров'я людини, можна виділити підвищення цін на алкоголь та тютюнову продукцію.

Відзначається ощадливість уряду, успіх в оздоровленні державних фінансів, а також вірність передвиборним обіцянкам. Представники бізнесу вітають напрямок бюджетної політики в галузі боротьби з безробіттям, полегшення податкового тягаря на британські компанії. Однак, обмежений передвиборними обіцянками, кабінет Т. Блера поки змушений виключати з набору доступних прийомів фіскальні методи регулювання економіки. Монетарний курс визначає не уряд, а Банк Англії, а Міністерство фінансів позбавлене реальних важелів впливу на макроекономіч-ну обстановку.

Уряд прагне поліпшити відкритість та ефективність ринку, як внутрішнього, так і міжнародного, і вважає, що ефективна конкуренція є кращим стимулом для розробки нових технологій та підвищення ефективності. Новий Закон про конкуренцію (2000 р.) спрямований на забезпечення кращого захисту як споживачів, так і виробників, на більш успішну боротьбу з монополією і підтримку здорової конкуренції. Він скопійований із Закону про конкуренцію Європейського Союзу, що регулює дії, які завдають втрат конкуренції, і запобігає зловживанню домінуючою позицією на ринку. Компанії, які потрапили під цей закон, можуть бути оштрафовані на суму до 10 % від обороту компанії на території Великої Британії, а потерпілі від монополістів компанії можуть подати на кривдника в суд і вимагати компенсації збитків. Злиття і поглинання компаній тепер не розглядаються антимонопольним комітетом у тих випадках, коли вони не впливають на конкурентну обстановку на ринку. Таким чином, компанії, які здійснюють злиття чи поглинання, не звертаються в комітет за дозволом на здійснення угоди, що рятує і тих, і інших від значного тягаря бюрократії. Загалом, угода вважається значною, такою, що впливає на ринок, якщо об'єднана частка обох компаній становитиме понад 25 % ринку. Проте угоди про фіксування цін чи поділ ринку регулюються законом, навіть якщо частка компаній становить менш ніж 25 %.

Провідною опорою азіатської політики англійці, як і раніше, вважають Японію, з якою нарощується партнерство з ключових міжнародних та економічних проблем, включаючи питання регіональної безпеки і т.п. Загальна величина японських інвестицій в автомобільну промисловість Великої Британії перевищує 3 млрд ф. ст., забезпечуючи роботою близько 10 тис. чоловік. В м. Иоко-хамі офіційно відкритий Центр британської промисловості, покликаний сприяти британським компаніям у розширенні свого експорту в Японію.

Вибори, які відбулися в червні 2001 р., показали, що зусилля, розпочаті урядом, не минули даремно і дозволили бути переобраною на 2-й термін діючої партії лейбористів на чолі з Тоні Блером.