6.7. Тенденції та проблеми розвитку фінансової системи Японії

Сьогодні японська економіка переживає складний період свого існування: потерпає від надмірно жорстокої монетарної політики, суворо контролюється і лише іноді відкривається новим учасникам. Майже депресивний стан японської економіки з початку 90-х років XXI століття не робить істотного впливу на світову кон'юнктуру, оскільки ця країна усе ще залишається досить закритою: лише 10 % її величезного внутрішнього попиту покривається імпортом. Інша справа вплив банківської системи Японії на світову економіку.

Роль японських фінансових інститутів у світовій економіці досить значна: 9 з 10 найбільших по активах банків миру — японські. Розмір японських фінансових інститутів такий, що банкрутство лише одного з них може дестабілізувати всю світову фінансову систему. Золотовалютні запаси країни перевищують 130 млрд дол. Наприкінці 1997 й в 1998 р. японську економіку вразила найсильніша фінансова криза країн Південно-Східної Азії, що викликала падіння курсу акцій і курсу ієни.

У чому причини значного зниження темпів економічного росту Японії за останні 20 років після феноменального періоду «економічного чуда»?

Подібно ряду інших країн (Швеція, США до «рейганоміки», Велика Британія до «тетчеризму»), Японія, потрапила в пастку надмірного державного втручання в економіку, вчасно не скорегувала економічну політику убік лібералізму, більшої підтримки ринку й приватного підприємництва. Непосильний тягар держави, обмеження виробників і конкуренції, бюрократизація чиновницького апарата, монополізм у ряді галузей привели до росту витрат виробництва, погіршенню позицій країни в сучасній світовій економіці.

В 1997 р. японський уряд прийняв довгострокову (до 2010 р.) програму економічних реформ, що передбачає створення й розвиток нових перспективних галузей промисловості й сфери послуг. Програма реформ спрямована насамперед на усунення бюрократичних перешкод й обмеження ролі державного апарата в економіці, а також форсування НДДКР, поліпшення фінансування, розвиток структури телекомунікацій.

Іншим важливим елементом пакета реформ є заходи щодо скорочення витрат, що обтяжують економіку Японії в значно більшому ступені, чим в інших промислово розвинених країнах. Високий рівень витрат виробництва на японських підприємствах пояснюється багато в чому державною опікою й монополізацією ряду галузей. Це стосується, зокрема, перевезення вантажів усередині країни, постачання електроенергією й рідким паливом, телефонно-телеграфного зв'язку, фінансових послуг. Цікаво, що ніхто в Японії не говорить про програми «прискорення» росту машинобудування, хімії або чорній металургії, як це було раніше в нашій країні. Мова йде про вдосконалювання виробничої інфраструктури, фінансової системи, соціальної сфери.

Збільшення світової економічної рецесії після 11 вересня 2001 р. призвело до зниження попиту на японські товари на зовнішніх ринках і до нових проблем японських корпорацій та тісно пов'язаних з ними банків.

Обсяг промислового виробництва в Японії упав до найнижчого рівня за 13 років, знизившись на 0,3 %, ВВП скоротився на 1,2 %. Кількість безробітних у країні становить 3,6 млн чоловік, що є абсолютним рекордом. У 2001 р. бюджетний дефіцит досяг 34,5 трлн дол., що становить 6,9 % від розміру ВВП. Обсяг довгострокової державної заборгованості становить 570 трлн ієн — 114 % від розміру ВВП. Подібного роду показники значно перевищують допустимі нормативи для країн, які хочуть приєднатися до системи єдиної європейської валюти.

У країні дефляція: внаслідок падіння споживчого попиту на 1,7 % ціни на товари знижуються, а реальні розміри боргових зобов'язань у ієнах зростають і компаніям усе складніше за них розраховуватися через реалізацію товарів і послуг. Однак причиною сформованої ситуації є те, що протягом 12 років у країні спостерігався надмірно високий рівень заощаджень. За період з 1990 р. по 2001 р. сукупний профіцит міжнародного платіжного балансу Японії досяг 1 трлн 190 млрд дол. Японія є найбільшим у світі нетто-кредитором. Крім цього, розмір грошових активів, які належать фізичним особам, становить 12 трлн дол.

Усі державні позики є не новими і можуть бути погашені лише на території Японії. Свідченням високого ступеня надійності облігацій японських державних позик є їх низький рівень прибутковості. Сьогодні на фондовій біржі державні облігації з 10-річним терміном погашення котируються, виходячи з рівня їхньої прибутковості приблизно 1,3 % на рік. Це безпрецедентно низька у світовій практиці норма прибутковості.

Недавно міжнародні рейтингові агентства «Moody's» і «S&P» знизили рейтинг японських облігацій державної позики, однак у результаті цього їхня вартість, навпаки, зросла. Людям, які інвестують власні кошти, властива обережність, і те, що інвестори здобувають традиційно низькоприбуткові облігації японської держпозики, свідчить про високий рівень їхньої надійності.

Японські кредитно-фінансові установи дійсно акумулювали значні обсяги ризикованої заборгованості. Незважаючи на те, що кожен рік ця заборгованість частково погашається, у цілому вона продовжує рости. Причиною тому є нові банкрутства, жорсткість правил аудиторської діяльності. Так, кількість банкрутств серед японських компаній у січні 2002 р. виросла у порівнянні з аналогічним періодом 2001 р. на 19,3 %. На кінець березня 2002 р. розміри заборгованості досягли рекордного рівня — 52 трлн ієн або 450 млрд дол. Цей показник дорівнює 8 % від резервів кредитно-фінансових установ країни або 10 % ВВП. Слід сказати, що з названої суми 10,4 трлн ієн припадають на нові банкрутства, а кошти, що залишилися, відносяться до категорії «небезпечної заборгованості» та «заборгованості, яка вимагає зовнішнього управління». У цьому зв'язку в перспективі може виникнути необхідність злиття ряду дрібних і середніх кредитно-фінансових організацій.

Однак провідні кредитно-фінансові організації мають у своєму розпорядженні достатню кількість власних активів, їх частка в капіталі великих кредитно-фінансових установ становить 10 %, що є цілком прийнятним показником за стандартами. Разом з тим довіра японців до кредитно-фінансових організацій не є абсолютною. Відповідно до прийнятого рішення з квітня 2002 р. верхня межа урядових гарантій на термінові депозити встановлена на рівні 10 млн ієн. Як наслідок, сума, що зберігається на подібного роду депозитах, скоротилася більш ніж на 13 %. Кошти були переміщені на депозити з поверненням коштів «за вимогою» з розміром внеску в рамках урядових гарантій. Подібного роду рішення стурбувало кабінет Дж. Коідзумі, і останній уживає заходів для того, щоб впровадити в практику розрахункові депозити з урядовими гарантіями.


«Загальна лінія» на стимулювання економіки за допомогою збільшення бюджетних витрат залишилася. І якщо результативність цієї політики поки далеко не очевидна, стрімке зростання боргового навантаження зрозуміле (табл. 6.4).

Утім, у 2001 фін. р. нарощування обсягу держоблігацій зв'язано не тільки з нестатками бюджету, але і з реформою «Програми фінансових інвестицій та позик». Звичайне фінансування «пакетів надзвичайних заходів» (з 1992 р. їх було 10, з них 4 — у 1998—2000 рр.) тільки на 35—45 % здійснюється за рахунок коштів центрального уряду (при цьому щораз приймається спеціальний додатковий бюджет). Частина, що залишилася, повинна фінансуватися місцевими органами влади або через «Програму фінансових інвестицій і позик».

Необхідність перегляду діючої податкової системи розділяється всіма організаціями, задіяними у цьому процесі, насамперед через триваючі протягом останнього десятиліття скорочення фіскальних та інших надходжень у скарбницю. Так, за даними Міністерства фінансів, у 2002 фін. р. частка загальнодержавних податкових зборів, а також доходів напівдержавних підприємств і від продажу держмайна склала всього 52,9 % від дохідної частини бюджету.

Така тенденція зберігається і в даний час, що змушує уряд й надалі йти по шляху збільшення внутрішніх запозичень для покриття видаткової частини бюджету. У розглянутому зараз проекті генерального рахунка держбюджету на 2004—2005 рр., що складе приблизно 85 трлн ієн, внутрішні запозичення досягнуть уже 50 % його дохідної частини, перекривши тим самим рекордний до цього рівень у 44,6 % у 2003—2004 фін. році. Таким чином, за даними Міністерства фінансів, кумулятивний борг центрального уряду та місцевих адміністрацій склав в 2003 р. 686 трлн ієн або 138 % ВВП країни (по розрахунках ОЭСР — 151 %).

Верхня палата японського Парламенту прийняла проект бюджету країни на 2004—2005 фін. рік, раніше схвалений нижньою палатою. Відповідно до проекту, бюджет Японії складе 82,11 трлн ієн чи 773,75 млрд дол.

Таким чином, бюджет майбутнього року на 0,4 % менше, ніж у минулому фінансовому році. Скорочення бюджету країни пов'язано зі зменшенням економічної допомоги іноземним державам на 4,8 %, незважаючи на те, що це є одним з основних принципів зовнішньої політики Японії, а також зниженні витрат на оборону і соціальні програми.

Зокрема, Японія має намір значно скоротити обсяг фінансової допомоги Китаєві, у зв'язку зі швидким економічним ростом цієї країни. Проте, Токіо як і раніше обіцяє надавати підтримку міжнародної коаліції в Іракові й Афганістану. До 2007 р. Японія планує витратити на відновлення Іраку 5 млрд дол., з них близько 940 млн дол. закладені в проект бюджету на новий фінансовий рік.

Витрати на оборону, відповідно до проекту бюджету, скоротяться на 1 %, незважаючи на те, що уряд планує в 2004 р. придбати нові протиповітряні ракетні системи Patriot.

У бюджет Японії також закладене скорочення витрат на освіту на 4,1 % і зменшення витрат на програми суспільних робіт на 3,5 %.

Незважаючи на міри, прийняті для контролювання дефіциту бюджету, обсяг заборгованості Японії до березня 2005 р., за прогнозами, складе 143 % від ВВП, що є самим високим відсотком серед індустріальних країн світу.

На думку експертів Організації по економічному співробітництву і розвитку (ОЭСР) ріст ВВП у Японії в 2003 р. склав 2,7 %, а в 2004 р. за прогнозами він збільшиться на 1,8 %. У найближчі два роки можна чекати поступового «видужання» економіки Японії на фоні незначного тиску з боку інфляції та поступового скорочення рівня безробіття.

Разом зі світовим співтовариством Японія активно займається рішенням таких глобальних проблем, з якими мир зштовхнувся після закінчення «холодної війни», як екологічна проблема, тероризм, перенаселення, наркотики. Зокрема, у грудні 1997 р. у Кіото відбулася міжнародна конференція по застереженню глобального потепління клімату. На ній був прийнятий протокол, у якому позначена мета: скоротити з 2008 по 2012 р. більш ніж на 5 % у порівнянні з 1990 р. сукупний викид в атмосферу всіма розвиненими країнами шести видів газів, що створюють парниковий ефект, у тому числі двоокису вуглецю. Це був великий успіх конференції, оскільки в такий спосіб зроблений перший конкретний крок для запобігання глобального потепління клімату Землі.

Перед Японією стоїть завдання підтримки добрих економічних зв'язків зі США. Адже дві країни спільно виробляють більше 40 % сукупного світового ВВП. Це завдання тим більше важливе, якщо врахувати, що на Японії й США лежить борг по активному сприянню розвитку світової економіки, що вступає в XX в.

Від того, яким стане в майбутньому Китай, що зараз переживає бурхливий економічний зріст, найвищою мірою залежить і те, якою стане XX століття для Японії, Азії, та й усього миру. Японія докладає максимальних зусиль до того, щоб шляхом широкого діалогу, включаючи постійне спілкування лідерів, домогтися реальних результатів у рішенні практичних завдань японо-китай-ських відносин. Стабільний і граючий усе більше конструктивну роль у світовому співтоваристві Китай —  це непорушна умова


стабільності даного регіону й усього миру в XX в. От чому Японія буде робити необхідне сприяння й співробітничати саме в цьому напрямку.

З Республікою Корея Японія розділяє загальні цінності демократії й ринкової економіки, а також має спільні нтерес в області забезпечення безпеки. Що стосується проблеми северокорейского ядерної зброї, те Японія й надалі в тісному співробітництві зі США, Кореєю й іншими країнами бере активну участь у роботі КЕБО, Організації розвитку енергетики Корейського півострова. От чому відносини дружби й співробітництва з Кореєю не тільки є основою політикою Японії на Корейському півострові, але й становлять один з найголовніших напрямків її зовнішньої політики.

Контрольні запитання:

Які фактори сприяли зростанню соціально-економічних показників країни в XX ст.?

Чи можна говорити про особливий менеджмент у японському бізнесі?

Охарактеризуйте бюджетну систему та бюджетний процес Японії.

Які особливості структури місцевих бюджетів та фінансового вирівнювання в Японії?

Яка динаміка розвитку фінансової системи країни в останні роки, причини економічного застою?

Самостійно:

Структурна будова та загальна характеристика окремих ланок фінансової системи Японії.

Організація оподатковування Японії.

Державний кредит, склад, структура і динаміка державного боргу.

Японія, «азіатські тигри» та розвиток світової економіки.


Подпись:

Список літератури:

Динкевич А. И. Экономическое развитие современной Японии // Деньги и кредит. — 1998. — № 10. — С. 62—74.

Картавцева Е. П. Налогообложение в зарубежных странах. Текст лекций. — Новосибирск, НИНХ, 1992. — 65 с.

Леонтьева Е. Приватизация государственных предприятий в Японии // МЭи МО. — 1995. — № 2. — С. 101—109.

Леонтьева Е. Япония: сложные задачи // МЭ и МО. — 1998. — № 8. — С. 121—126.

Маркарьянц С. Социальное обеспечение населения: опыт Японии // Проблемы теории и практики управления. — 1997. — № 4. — С. 93—99.

Налоги и налогообложение / Под ред. Романовского М.В, Врублевской О. В. — СПб: Питер, 2000. — 528с.

Ростов Є. Ф. Економіка країн світу: Довідник. — К.: НВП «Картографія», 1998. — 383 с.

Сенаторов А. Япония: курс на структурные реформы // Проблемы Дальнего Востока. — 1998. — № 2. — С. 37—49.

Страны мира: краткий полит.-эконом. справочник. — М.: Политиздат, 1993. — 65 с.

Тихоцкая И. С. Налоговая система Японии — М.: Наука, 1998. — 52 с.

Чугров С. В. Роль Японии в международных отношениях эпохи глобализации по материалам сайту japantoday.ru/associationrus/5.shtml

Япония. Региональная структура экономики. / Под ред. В.Я. Выборнова. — М.: Наука, 1987. — 78 с.

Япония: дешевая иена. // Бізнес. — 2002. — № 9. —

С. 19.

Balassa В., Noland M. Japan in the World Economy. W., 1988, p. 119; Japan 1994. An International Comparison, P. 54; World Economic and Social Survey. UN., 1997, p. 237.

Ministry of Finance. Central Government Debt. Outstanding Government Bonds and Borrowings (on 31 March, 1998-2000); Planned Bond Issuance for FY2001; Economic Planning Agency of Japan. Economic Outiook and Basic Policy Stance on Economic Management for FY 2001.

http://www.japantoday.ru.