5.7. Тенденції і проблеми фінансової системи США

США зустріло завершення XX століття й настання третього тисячоріччя як впливовий лідер світової економіки.

Колись це лідерство проявлялося в гнітючій економічній перевазі над іншими країнами, що зокрема виражалося в першості США по вивозі капіталу. У цей час американська економіка стала найбільшим об'єктом залучення іноземного капіталу. Це означає, що підприємницькі структури розвинених країн розглядають саме американську економіку, як найбільш надійну, дохідну й перспективну економіку сучасного світу.

В умовах глобалізації темпи економічного росту в США й перспективи розвитку американської економіки в дуже великому ступені визначають короткострокові тенденції розвитку фінансових ринків країни Європейського Союзу, Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР), Латинської Америки. Але особливо наочно динаміка господарського росту США проявляється на фінансових ринках, що розвиваються, у тому числі країн СНД.

Практика 1990-х років XX століття показала, що фондовий ринок Росії, України й інших пострадянських країн найбільше динамічно зростає саме в ті періоди, коли в США спостерігається стійке збільшення ВВП й інвестори шукають найбільш вигідні сфери розміщення капіталів. Навпроти, у період уповільнення економічного росту в СІЛА фондові індекси знижуються повсюдно.

Пояснюється цей феномен досить просто: у періоди фінансових криз інституціональні інвестори виходять із міркування фінансової безпеки, і виводять свої активи в першу чергу з ринків, що розвиваються, тому що вважають, що саме в цих сегментах глобальної економіки ризики втрати коштів найбільш високі.

Однієї із ключових тенденцій світового розвитку в остані десять років стала глобалізація економіки, тому зовнішній попит з боку інших країн багато в чому лімітує сьогодні можливості економічного росту в Сполучених Штатах. Глобалізація виражається, насамперед, у зростаючій інтернаціоналізації виробничої й фінансової сфери всіх держав миру. Ця інтернаціоналізація стала результатом якісного збільшення обсягів і розмаїтості угод на капітал, послуги, товари й технології, що перетинають границі.

Виходячи із принципово нового рівня розвитку інформаційних технологій можна стверджувати, що міждержавні границі стають усе більше прозорими для інвестицій. Світова фінансова система стала практично незалежної від державного контролю й регулювання, у результаті цього стрімко зростають міжнародні фінансові потоки.

Поряд із процесом глобалізації товарних і фінансових ринків протягом останніх десяти років іде процес глобалізації ринків політичних, що виражається, насамперед, у розширенні кола економічних суб'єктів, на запити яких активно реагують національні уряди. Найбільш яскравим прикладом «вторгнення» на національно політичні ринки нових суб'єктів, що впливають на прийняття державних рішень варто визнати процес експансії транснаціональних корпорацій (ТНК), тісно пов'язаних з інтенсифікацією руху прямих іноземних інвестицій.

1 3 докладу Міністерства торгівлі США за даними www.utro.ru/news

Нинішнє лідерство СІА в глобальній економіці забезпечується в дуже великому ступені масштабами й високим платоспроможним попитом внутріамериканського ринку. Висока ємність внутрішнього ринку забезпечує СІА унікальне місце у світової економіки. Досягнутий рівень ВВП США(10,7 трлн дол. в 1 кварталі 2003 р., а в 4 кварталі 2004 р. він виріс на 3,8 % в річному вирахуванні)1 означає, що США щорічно витрачає більше будь-якої іншої країни на поточне споживання й інвестиції. Це є потужним стимулом для інших країн боротися за свою нішу на внутріамериканському ринку.

У цілому безсумнівно, що глобалізація економіки багато в чому сприятливо впливає на економічний розвиток Сполучених Штатів і на рівень життя населення. Разом з тим процеси глобалізації породжують не мало неоднозначних соціально-економічних наслідків і проблем, і вимагають відповідних заходів суспільства й держави по їхньому подоланню.

Зокрема, цілком реальною є погроза раптових масштабних змін у потоках капіталів. Це наочно виявилося після терористичних актів 11 вересня 2001 р., коли портфельні інвестиції стали залишати американську економіку. Для США глобалізація проявляється й у зростаючому торговельному дефіциті, що має не тільки позитивні наслідки у вигляді дешевого імпорту, але й сприяє збільшенню дефіциту платіжного балансу й викликає ріст зовнішньої заборгованості. Зниження темпів економічного росту в країнах Євросоюзу, Японії, у державах АТР сприяє зменшенню попиту на американські товари й послуги на світових ринках, і таким чином, стримує зріст ВВП Сполучених Штатів.

Прагнучи підсилити переваги глобалізації й мінімізувати її негативні наслідки, адміністрація США намагається стимулювати зріст світової економіки, особливо в тих сферах, де це відповідає американським інтересам.

Контрольні запитання:

Охарактеризуйте структуру фінансової системи США.

Які фактори впливають на зміну складу дохідної та видаткової частини федерального бюджету США.

Перелічіть основні етапи бюджетного процесу в США.

За рахунок яких факторів був досягнутий профіцит бюджету при Б. Клінтоні.

Охарактеризуйте фінанси місцевих органів влади і міжбюджетні відносини.

Розкажіть про тенденції, які властиві теперішній фінансовій інфраструктурі США.

Самостійно:

Структура економіки США, соціально-економічні показники розвитку.

Напрямки бюджетної та податкової політики при діючому президенті.

Практика внутрішніх та зовнішніх запозичень федерального уряду і місцевих органів влади.

Тенденції і проблеми розвитку фінансової системи США на сучасному етапі.


Подпись:

Список літератури:


Богачева. Экономический подъем в США — 2-е дыхание // МЭ и МО. — 1997. — № 3. — С. 25.

Бюджет по-американски: все расписано с плюсом // Украина — business. — 1998. — 11 февр. — № 5.

Васильев В. С. Бюджет трудного времени // США. — 1997. — № 6. — С. 17.

Волобуев В. П. Бюджет и макроэкономическая политика правительства Б. Клинтона. — «МЭиМО». — 1997. —

№ 5. — С. 23.

Гардаш С. В. Федеральная налоговая система США: современные особенности. // США. Канада. Экономика. Политика. Культура. — 2000. — № 8. — С. 18—36.

Дейкин А. И. Механизм принятия бюджетных решений: США и Россия // США. — 1997. — № 5. — С. 43.

Дейкин А. И. Лечение секвестром. Как это делается в Америке // Новое время. — 1997. — № 7. — С. 27—30.

Демкин О. Местные бюджеты США //Экономика Украины. — 1995. — № 6. — С. 26—29.

Дмитриева И. Н. Бюджеты развития: Опыт США // Финансы. — 1998. — № 11. — С. 49—52.

Корнев А. В. Особенности организации бюджетного процесса в Конгрессе США // США. Канада. Экономика. Политика. Культура. — 1997. — № 12. — С. 47.

Льовочкін С. В. Теоретичне обґрунтування державного боргу (на прикладі США) // Фінанси України. — 1997. — № 1. — С. 65—70.

Наумов А. А. Бюджетная политика США в конце столетия // США. Канада. Экономика. Политика. Культура. — 1999. — № 12. — С. 20—24.

Соколова И. Ю. Бюджеты местных органов власти США: функциональная направленность и источники финансирования. — «США. Канада. Экономика. Политика. Культура. — 2000. — № 6.

Травкина Н. М. Бюджетная стратегия США до 2000 г. — США-ЭПИ. — 1997. — № 10. — С. 25.

Травкина Н. М. Законодательный бюджетный процесс в США: края или диалектическое развитие? // США. Канада.


Экономика. Политика. Культура. — 1996. — № 12. — С. 15—21.

Хохлов М. П. Державний бюджет США: сучасні тенденції структурних змін // Фінанси України. — 1999. — № 4. — С. 117—120.

Энциклопедический справочник «Современные Соединенные Штаты Америки», 1998 г.

Budget of the U. S. Government Historical Tables. FY 1997. Analytical Persp. Wash.

Economic and Budget Outlook: Fiscal Years 2000— 2009, table F-6, appendix С.

Economic Report of the President 1998. Wash., 1997,

P. 376.

http://www.bea.doc.gov/bea/glance