2.5. Організація казначейської системи виконання бюджету

Роль казначейства в різних країнах може бути пасивною, коли казначейство лише виділяє ресурси бюджетним установам відповідно до їх затверджених бюджетів, і активною, коли казначейство має право встановлювати ліміти на зобов'язання та на оплату витрат на основі заздалегідь установлених критеріїв. Казначейство різною мірою бере участь у керуванні державним боргом. І, нарешті, казначейство може відповідати за виконання облікових функцій. Єдиної моделі управління державними фінансами й організаційної структури казначейства не існує. Число його відділів і управлінь та їх конкретних функцій визначається в кожній країні по-різному. Крім того, функції казначейства згодом можуть змінюватися.

У США Міністерство фінансів (Казначейство) є підрозділом, підлеглим безпосередньо Президенту, яке виконує широке коло економічних і фінансових функцій. Іншими установами, задіяни-ми в бюджетному процесі, є Адміністративно-бюджетне управління (АБУ), яке відповідає за підготовку бюджету, і Головне бюджетно-контрольне управління (ГБКУ), що відповідає за ряд облікових та аудиторських функцій. Податкове управління і Митне управління є частиною Казначейства.

Казначейство відповідає за бухгалтерський облік, підготовку інструкцій для установ, одержання їх запитів та підготовку щомісячних звітів і річних фінансових відомостей. У США налагоджена чітка координація між казначейством і АБУ: Казначейство готує оцінку бюджетних надходжень та бере участь у виробленні макроекономічної основи, АБУ готує кошторис витрат і зводить воєдино бюджет, що представляється Президентом Конгресу, а також курирує питання обліку на рівні департаментів.

Казначейство контролює всі надходження та виплати за своїм генеральним рахунком у Федеральному резервному банку в Нью-Иорку, а також контролює банківські рахунки уряду. Воно збирає всі податки і мита та забезпечує централізований збір плати за користування і послуги для деяких установ. Для збирання надходжень використовується банківська система.

Контроль за витратами коштів здійснюють галузеві департаменти. Витрати оплачуються казначейством на запит отримувача бюджетних коштів в межах бюджетних асигнувань і частки департаменту. Як платіжні засоби використовуються чеки або частіше електронні переведення.

Так само як і в більшості країн, Казначейство США контролює випуск та облік державних цінних паперів і вирішує питання обсягу, термінів та структури випусків, які розташовуються на аукціонах. Воно використовує федеральний резерв для підтримки в проведенні аукціонів. Казначейство також встановлює правила для вторинного ринку казначейських цінних паперів.

У Великій Британії управління державними фінансами побудовано за такою схемою.

Найбільш впливовим департаментом у британській системі управління державою є Казначейство, яке поєднує функції міністерства фінансів і міністерства економіки. У Казначействі працює близько тисячі осіб, його бюджет становить 73 млн ф. ст. У структурі Казначейства шість управлінь: Макроекономічної політики і міжнародних фінансів; Бюджету і державних фінансів; Державних послуг; Фінансової звітності та аудиту; Фінансового регулювання і промисловості; Кадрів, капітального будівництва та інформації. Поряд з цим у Казначействі є виконавче агентство — Управління Сполученого Королівства (УСК) з обслуговування державного боргу.

У 1998 р. УСК взяло на себе відповідальність за вироблення рекомендацій з випуску державних цінних паперів і проведення необхідних аукціонів. З 2000 р. у компетенцію цього підрозділу ввійшло Управління проходженням щоденних грошових потоків казначейства, що припускає випуск казначейських векселів, а також одержання і надання позик на ринках забезпеченого капіталу з метою підтримки щоденного балансу грошових потоків.

Поряд з канцлером Казначейства у ньому працюють ще чотири міністри: головний секретар (також член кабінету міністрів), генеральний скарбничий, фінансовий секретар, секретар з питань економіки.

Основна функція Казначейства — надавати допомогу міністрам у формуванні та реалізації економічної політики. Працівники казначейства координують податкову стратегію держави, економічні та фінансові відносини з іншими країнами, ЄС та міжнародними фінансовими інститутами, політику відносно міжнародної заборгованості, експортних кредитів і допомоги іншим країнам. казначейство контролює загальні надходження в консолідований фонд, що виступає як єдиний рахунок казначейства.

Державна організаційна схема виконання казначейських функцій у Японії також має свої особливості. У цій країні казначейські функції покладені на: Казначейський відділ; Відділ управління боргом; Фінансовий відділ; Бюджетний відділ, Відділ виконання бюджету і Юридичний відділ. Ці відділи входять до складу Бюджетного і Фінансового бюро, яке є підрозділом Міністерства фінансів. Як видно з назв відділів, у Японії управління державними фінансами покладено на підрозділи, що мають вузьку спеціалізацію. Так, Казначейський відділ готує фінансовий план з розмежуванням по днях. Разом з Відділом виконання бюджету він також контролює надходження і виплати по державному рахунку в Банку Японії.

За збір надходжень відповідають Національна податкова служба і Митний департамент (обидва — підрозділи Міністерства фінансів). Податки можуть бути сплачені в Банку Японії, уповноважених комерційних банках, за допомогою поштової системи і через місцеві відділення національної податкової служби та митного департаменту.

Питання випуску цінних паперів, обсягу, термінів, структури вирішує Відділ управління боргом, використовуючи як агента Банк Японії. Відділ виконання бюджету затверджує графік платежів, у межах якого бюджетні міністерства витрачають кошти. За деякими видатковими статтями на етапі взяття зобов'язань потрібна згода Міністерства фінансів. Банк Японії контролює виконання міністерствами бюджетних і наявних лімітів. Усі державні кошти акумулюються в Банку Японії на зведеному рахунку уряду. Однак для галузевих міністерств відкриті субрахунки, які використовуються для кредитування і контролю їх видаткових лімітів.

У Франції функції поділені між Казначейством і Генеральною дирекцією державного обліку (ГДДО). Обидві організації є підрозділами другого рівня. Казначейство міститься в складі Міністерства фінансів, а ГДДО — Бюджетного міністерства. Усі фінансові ресурси Франції зосереджуються на єдиному рахунку Казначейства. Воно контролює надходження і виплати по цьому рахунку, що міститься в Центральному банку. Разом з тим у розв'язанні операційних завдань з доходів воно участі не бере. За збір надходжень відповідає ГДДО (2000 крупних платників податків на додаткову вартість вносять платежі безпосередньо на єдиний рахунок у Центральному банку — 35 % усіх надходжень). Інші податки збираються Директоратом надходжень (50 %) та Митною службою (близько 15 %).

Виконання бюджету по витратах контролюється Бюджетним директоратом. Казначейство у Франції так само керує внутрішнім та зовнішнім державним боргом. Воно контролює випуск цінних паперів, вирішує питання обсягу випуску, термінів і структури. У Франції розроблена й успішно діє державна фінансова


інформаційна система. В цій системі здійснюється підготовка бюджету, публікація бюджетних документів та виконання бюджету. Існують і інші системи для зв'язку між Бюджетним директоратом і галузевими міністерствами.


Подпись:

Контрольні запитання:



Охарактеризуйте роль законодавчих органів та міністерства фінансів в управлінні фінансами в зарубіжних країнах.

Як використовується бюджет у процесах регулювання економікою та забезпечення добробуту населення?

За якими критеріями розмежовують бюджет? Дайте визначення понять «бюджетна система» і «бюджетний устрій».

Коротко перелічіть найменування доходів та видатків державного бюджету.

Яке призначення бюджетної класифікації?

Охарактеризуйте принципи побудови й етапи бюджетного процесу в зарубіжних країнах.

У яких країнах

казначейства відповідають за організацію бухгалтерського обліку?

виконання бюджету здійснюється за технологією єдиного рахунку?

казначейства здійснюють управління державним боргом?

Самостійно:

Методи збалансування бюджету.

Зміст та етапи бюджетного планування і прогнозування.

Основні напрямки і перешкоди реалізації бюджетної політики в зарубіжних країнах.

Список літератури:

Баятова И. М, Строков А. И. Государственные финансы и управление ими в Великобритании на современном этапе // Финансы и кредит. — 2002. — № 22. — С. 96—103.

Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. — К.: НІ-ОС. — 2000. — 416 с.


Иванова H. Г., Маковник Т. Д. Казначейская система исполнения бюджетов. — СПб: Питер, 2001. — 208 с.

Карпінський Б. А. Фінансова система: Навч. посібник. — Київ: ЦНЛ, 2003. — 184 с.

Кунас Зигмар. Основные принципы бюджетной системы Германии // Финансы. — 1993. — № 9. — С. 68—76.

Матук Ж. Финансовые системы Франции и других стран. Т. 1, кн. 1, 2. — М.: АО «Финстатинформ», 1994. —

421 с.

Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Уч. / Под ред. Красавиной Л. H. — М.: Финансы и статистика, 1994. — 265 с.

Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник — К.: КНЕУ, 1999. — 164 с.

Пасічник Ю. В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2002. — 495 с.

Сабанти Б .М. Теория финансов: Учебн. пособие. —

М.: Менеджер, 1998. — 168 с.

Сумароков В. H. Государственные финансы в системе макроэкономического регулирования. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 224 с.

Федоренко В. Г., Гойко А. Ф. Інвестознавство: Підручник. — К.: МАУП, 2000. — 408 с.

Финансы. В. М. Родионова, Ю. Я. Вавилов, Л. И. Гончаренко и др. / Под ред. В. М. Родионовой. — М.: Финансы и статистика, 1998. — 400 с.

Financial management of local authorities (France, Switzerland and the United Kingdom / Russian version. — Центральна наукова бібліотека України: ВС 31610.

http://www.canada.ru

http://www.podrobnosti.ua

http://www.ua.redtram.com