2. Види фінансового аналізу

 

Класифікація видів фінансового аналізу визначається різ­ними ознаками.

За суб'єктами (користувачами) розрізняють внутрішній та зовнішній фінансовий аналіз.

За метою дослідження — діагностичний, експрес-аналіз, деталізований аналіз.

За часом — попередній та ретроспективний.

Зовнішній фінансовий аналіз на основі фінансової і статис­тичної звітності здійснюють банки, аудиторські фірми, інвес­тори та ін. Основною його метою є оцінювання та діагностика фінансового стану підприємства за даними фінансової звітнос­ті, тобто надання інформації чисельним користувачам про прибутковість діяльності підприємства, платоспроможність, фінансову незалежність, ділову активність тощо. На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані.

Внутрішній фінансовий аналіз (на рівні підприємства) про­водять фінансові служби. Він грунтується не тільки на даних публічної звітності, а й на використані всіх доступних джерел облікової та позаоблікової інформації. Його результати є ко­мерційною таємницею. Для того щоб зробити правильний ви­сновок на підставі проведеного аналізу фінансового стану під­приємства, рекомендується для порівняння використовувати показники за цим підприємством не менше ніж за три останніх роки. За можливості, показники підприємства також необхідно порівняти із загальногалузевими показниками та з даними ін­ших підприємств такої самої сфери діяльності.

Діагностичний аналіз — це аналіз на основі типових ознак встановлення характеру функціонування підприємства.

Експрес-аналіз використовується для швидкого оцінювання фінансового стану підприємства за основними розрахункови­ми показниками та на основі їх порівняння з базовими.

Деталізований аналіз проводиться в декілька етапів, роз­ширює та доповнює експрес-аналіз.

Попередній аналіз проводять до здійснення фінансових опе­рацій, а ретроспективний, після здійснення фінансових операцій.