1. Сутність та класифікація інвестицій

 

І. Бланк, автор відомої книги «Інвестиційний менеджмент», зазначив «Характеризуючи економічну сутність інвестицій, слід зауважити, що в сучасній літературі цей термін іноді тра­ктується помилково або дуже вузько. Найтиповіша помилка в тому, що під інвестиціями розуміється будь-яке вкладення коштів, яке не призводить ані до зростання капіталу, ані до одержання прибутку. До них часто відносять так звані спо­живчі інвестиції (купівля телевізорів, автомобілів, квартир, дач тощо), які за своїм економічним змістом до інвестицій не належать».

Інвестиції (Investment) — це вкладення капіталу в різних його формах з метою забезпечення розвитку і підвищення ри­нкової вартості підприємства.

Інвестиційна діяльність (Investing Activity) — це суку­пність операцій з придбання та продажу довгострокових ак­тивів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами гро­шових коштів.

Залежно від пріоритетів інвестиційної політики підприємс­тво формує відповідний інвестиційний портфель.

Інвестиційний портфель (Investment Portfolio) — це суку­пність різних інвестиційних інструментів, які забезпечують розвиток підприємства, одержання додаткового прибутку, ди­версифікацію вкладень капіталу.

Мета формування інвестиційного портфеля — підібрати найдохідніші та найменш ризикові об'єкти інвестування.

Види інвестиційних інструментів подано в табл. 9.1.



 

Головною ознакою, за якою проводиться фінансовий аналіз інвестицій, є об'єкт вкладення капіталу. За цією ознакою ін­вестиції поділяють на реальні, фінансові та інтелектуальні.

Основні напрями капітальних інвестицій — це вкладення коштів в необоротні та оборотні активи (будівництво вироб­ничих будівель, споруд, об'єктів соціальної сфери, придбання техніки, обладнання, устаткування, поповнення виробничих запасів тощо).

Основні напрями фінансових інвестицій — це придбання грошових інструментів, до яких відносять цільові або спеціа­льні банківські вклади, депозити, паї; а також придбання фон­дових інструментів — цінних паперів (акцій, облігацій, інвес­тиційних та ощадних сертифікатів, векселів тощо) та їх похідних (ф' ючерсів, опціонів тощо).

Основні напрями інтелектуальних інвестицій — це при­дбання або створення нематеріальних активів, а саме науково-технічної продукції, «ноу-хау», інтелектуальних цінностей, майнових прав тощо.

Критерієм оцінки доцільності інвестицій є їх окупність, тобто швидкість повернення інвестору вкладених коштів. Таке повернення може бути у вигляді прибутків від реалізації, диві­дендів чи відсотків на вкладений капітал, відсотків по вкладах коштів на депозити тощо.