1. Поняття та етапи проведення аналізу ділової активності

 

У вітчизняній літературі термін «ділова активність» (Activity Analysis) з'явився порівняно недавно. Трактування його до­сить різне.

У широкому розумінні ділова активність охоплює всі за­ходи і зусилля підприємства, спрямовані на підвищення його конкурентоспроможності. Такий підхід передбачає оцінку кон­курентних переваг продукції, ділової репутації підприємства та його клієнтів, широти ринків збуту тощо.

У контексті фінансового аналізу цей термін розглядають у вужчому сенсі, а саме — на рівні поточної операційної і коме­рційної діяльностей. Передусім оцінюється ефективність ви­користання ресурсів підприємства та визначаються резерви її підвищення. В свою чергу, наявність і ефективність викорис­тання ресурсів значною мірою визначають результативність діяльності підприємства.

Отже, в рамках фінансового аналізу ділова активність відображає ефективність використання ресурсів підприємства та можливості підвищення результативності його господарсь­кої діяльності. Звідси словосполучення «ділова активність» являє собою не зовсім вдалий переклад англомовного терміну «business activity», що характеризується відповідною групою показників діяльності підприємства.

Для оцінки ділової активності в фінансовому аналізі здебі­льшого використовують дві групи показників: показники рен­табельності і оборотності.

Кількісна оцінка ділової активності може бути здійснена за такими етапами:

дослідження динаміки і співвідношення темпів зростан­ня абсолютних показників згідно золотого правила економіки (див. тему 3):

100% < ТА < ТЧД < Тш;

вивчення значень і динаміки відносних показників, котрі характеризують рівень ефективності використання авансова­них і спожитих ресурсів підприємства. Доцільно проаналізу­вати показників: оборотності, ресурсовіддачі, тривалості цик­лів (див. тему 3);

вивчення значень і динаміки показників рентабельності, які характеризують відносну дохідність підприємства (див. тему 7);

4)         аналіз коефіцієнтів стійкого зростання підприємства.