1.3. Види фінансового аналізу

 

Для проникнення в суть явища, яким є фінансовий аналіз діяльності підприємства, суттєве значення має питання йо­го класифікації. Класифікаційні ознаки фінансового аналізу за­ймають важливе місце як для визначення методики досліджень, так і для організації аналітичного процесу (табл. 1.3.1).

Фінансовий аналіз забезпечує потреби внутрішніх і зовнішніх користувачів. Внутрішній фінансовий аналіз використовують в своїй діяльності безпосередньо власники або уповноважені ними органи господарюючих суб' єктів за відповідними рівнями управ­ління. За допомогою внутрішнього аналізу здійснюють оцінку стану господарювання, виявляють та обґрунтовують можливості використання резервів економічного зростання, формують пла­нові і прогнозні показники господарюючої системи, розробляють сценарії управлінських рішень. Він може здійснюватися на рівні суб' єкта господарювання, регіону, органу виконавчої влади та держави.



 

Зовнішній аналіз здійснюється відносно господарюючих суб' єктів, регіонів, держави з метою оцінки їх місця, відповідно, у ринковому середовищі за класифікаційними ознаками підпри­ємств, регіонів в державі, держави в світовому господарстві. Ос­новні напрями зовнішнього аналізу: визначення стратегії і такти­ки економічних відносин; пошук партнерів; забезпечення конку­рентних позицій; напрацювання концепцій і цільових програм економічного розвитку та індикативних планів; розробка законо­давчого забезпечення економічної політики держави. В організа­ційному плані він може проводитись як силами зацікавленої сто­рони, так і незалежними спеціалізованими органами в сфері аналітичних досліджень. На державному рівні функцію зовніш­нього фінансового аналізу діяльності суб' єктів господарювання за інформаційними ресурсами фінансової звітності виконують центральні, територіальні та функціональні органи державної влади.

За інтересами користувачів фінансовий аналіз можна розгля­дати як функцію цільової орієнтації за наступними напрямами:

прийняття управлінських рішень — обґрунтування заходів для розв' язання певної проблеми й одержання бажаного резуль­тату;

оцінка економічної політики — дослідження правильності і ефективності управлінських рішень за фактичними результатами господарювання;

діагностика рівня господарювання — визначення тенденцій і закономірностей змін та адаптованості економічної системи будь-якого порядку у ринковому середовищі;

планування діяльності економічних систем — використання вихідної аналітичної інформації фінансового аналізу для потреб розробки стратегії діяльності суб' єктів господарювання;

організація контролю — оцінка рівня достовірності об' єктів контролю для потреб власників, аудиторської діяльності і держа­вних органів управління.

У практичній діяльності за змістом інтересів користувачів по­діл фінансового аналізу дуже умовний, але за характером його вихідної інформаційної бази він цілком обґрунтований.

Відповідно до часових етапів формування інформаційних ре­сурсів звітності, фінансовий аналіз можна поділити на кварталь­ний, піврічний, за 9 місяців, річний і динамічний. При цьому ви­діляють інтервальні періоди: перший, другий, третій і четвертий квартал, півроку, 9 місяців, рік, декілька років (динамічний пері­од). За часовим періодом фінансовий аналіз розкриває стан і за­кономірності господарської діяльності, що проявляються на різ­них часових етапах розвитку того чи іншого явища, виявляє тен­денції розвитку та їх особливості за ланцюговою динамікою і ди­намічними рядами наростаючих підсумків.

За обсягом дослідження (мірою охоплення господарської дія­льності) фінансовий аналіз поділяється на комплексний (повний) і тематичний (частковий, експрес-аналіз).

Комплексний аналіз охоплює всі об'єкти за системою показ­ників і класифікаційними ознаками підприємств. В конкретних умовах простору і часу комплексний аналіз характеризується си­стемними властивостями закономірностей щодо розвитку (дина­міки) явищ, розподілу елементів сукупності, структурних зру­шень і зв' язку між явищами.

У процесі комплексного фінансового аналізу суб'єктів госпо­дарювання використовують методи: SWOT-аналізу, аналізу суми цінностей і конкурентного аналізу. SWOT (у перекладі з англій­ської за значеннями перших букв — strength (сила), weakness (слабкість), opportunities (можливості), threats (загрози)) будуєть­ся на концепції спільної оцінки сильних і слабких сторін діяльно­сті економічних систем у взаємозв' язку з загрозами та можливос­тями зовнішнього середовища. За методом суми цінностей здійснюються аналітичні дослідження в сфері оптимізації аван­сованих і поточних витрат з доходами і фінансовими результата­ми господарюючих суб' єктів. Конкурентний фінансовий аналіз забезпечує оцінку можливостей економічних систем.

Тематичний аналіз досліджує окремі, тільки найбільш актуа­льні сторони господарської діяльності підприємства для даної си­туації за показниками його фінансового стану.

Просторові види фінансового аналізу характеризуються тери­торіальними ознаками об'єктів дослідження. При цьому об'єкти фінансового аналізу формуються щодо окремих суб' єктів господа­рювання, регіонів, держав і міжнаціональних економічних систем.

Особливістю мікрофінансового аналізу є дослідження функці­онування підприємств як первинних ланок національної економі­ки і цілісних економічних систем. Він спрямований на оцінюван­ня та моделювання елементів господарюючих суб' єктів за всіма параметрами їх поведінки у внутрішньому і зовнішньому еконо­мічних середовищах.

Дослідження стану економічних систем на рівні національної економіки, її регіональної структури, за видами економічної дія­льності та інших сукупностей підприємств щодо їх класифікацій­них ознак охоплює макрофінансовий аналіз.

За класифікаційними ознаками суб'єктів господарювання їх інформаційні ресурси можливо групувати і досліджувати за ви­дами економічної діяльності, формами власності, організаційно-правовими формами господарювання, органами управління ви­конавчої влади держави і об'єднань підприємств. Поділ фінансо­вого аналізу за такими напрямами дає можливість оцінити вплив на ефективність господарювання форм власності і організаційної побудови підприємств.

У процесі фінансового аналізу можуть досліджуватися всі об'єкти, (повний аналіз) або вибірково окремі показники їх дія­льності чи діяльність господарюючих суб' єктів певних класифі­каційних ознак (вибірковий аналіз).

Рівень механізації обробки інформації при фінансовому ана­лізі може бути дуже різним: усі розрахунки виконуються вруч­ну; використовуються автономні АРМ; існує автоматизована система подання даних і аналітичного дослідження інформацій­них ресурсів.

Світовим лідером на ринку програмного забезпечення визна­ється інтегрована система Statistica, що працює з чотирма типами документів:

електронна таблиця Spreadsheet, призначена для введення і перетворення первинних даних;

електронна таблиця Scrollsheet — для виведення результатів аналізу;

графік — для візуалізації результатів обробки та аналізу да­них;

звіт-файл у формі RTF (розширений текстовий формат), в якому зберігається текстова, числова і графічна інформація.

Серед організаційних форм фінансового аналізу суб' єктів гос­подарювання можна виділити два його види: централізований і децентралізований. При централізованій системі фінансовий ана­ліз виконується спеціальними підрозділами державних органів влади. При такій організаційній системі досягається єдність ме­тодологічного забезпечення аналізу, чіткий розподіл праці аналі­тиків та можливість застосування комп' ютерних технологій. У децентралізованій системі спеціалізовані підрозділи не виділя­ються, а весь комплекс аналітичних робіт здійснюється безпосе­редньо користувачами інформаційних ресурсів. За такої органі­зації аналітичний процес максимально наближений до управлін­ського, є його окремим етапом. На практиці фінансовий аналіз є сукупністю централізованої і децентралізованої організаційних систем, тобто окремі аспекти діяльності господарюючих суб' єк­тів досліджуються, як правило, органами державної влади, а інші безпосередньо користувачами інформаційних ресурсів.

За динамікою формування вихідних інформаційних ресурсів фінансовий аналіз може мати одноразовий і періодичний харак­тер. Одноразові аналітичні дослідження використовуються для вирішення поточних питань з метою одержання моментної кори­сті. Водночас, поновлення досліджень через певні проміжки часу дає можливість дослідити динаміку змін, які відбуваються з гос­подарюючими суб' єктами. При здійсненні періодичних аналітич­них досліджень необхідно зберігати їх єдину методику і забезпе­чувати порівнянність системи показників.

Відповідно до змісту основних функцій управління (плану­вання, організація, контроль), фінансовий аналіз поділяється на стратегічний, попередній, оперативний і ретроспективний.

Стратегічний фінансовий аналіз застосовується для з'ясування основних довгострокових тенденцій і факторів розвитку господа­рюючих систем. Його метою є прогнозування напрямів подаль­шого розвитку господарюючих суб' єктів за їх класифікаційними ознаками та національної економіки в цілому. Він забезпечує ви­бір найоптимальніших перспективних рішень.

Попередній аналіз — це дослідження можливої діяльності підприємства до початку будь-яких господарських операцій і пов' язаний з фінансовим плануванням, розробкою проектів, ви­бором і обґрунтуванням варіантів управлінських рішень, які ви­значають майбутній стан економічної системи.

Оперативний аналіз проводиться в процесі поточної діяльнос­ті підприємства для забезпечення управління процесами щодо зміни економічної ситуації та їх причин, відхилень від попере­дньо визначених параметрів і оцінки можливих від них наслідків з метою своєчасного коригування управлінських рішень, спрямо­ваних на попередження та усунення негативних явищ і ефективне маневрування наявними ресурсами. За допомогою оперативного фінансового аналізу здійснюється швидке втручання в господар­ські процеси для забезпечення безперервного та ефективного фу­нкціонування підприємства.

Ретроспективний фінансовий аналіз проводиться після закін­чення певного часового періоду діяльності господарюючих суб'єктів та одержання від них звітності. Його завдання — це всебічна діагностика фінансового стану підприємств, об' єктивна оцінка результатів діяльності у звітному періоді, інтерпретація закономірностей і тенденцій розвитку, резервів господарювання та опрацювання конкретних заходів щодо їх реалізації.

Ретроспективний аналіз ґрунтується на фактичних показниках діяльності підприємства, що дозволяє комплексно та всебічно вивчити досягнуті результати. Це не в змозі виправити виявлені недоліки, але має важливе значення при обґрунтуванні управлін­ських рішень на перспективу.

Як бачимо, всі види і напрями фінансового аналізу доповню­ють один одного і на практиці в чистому вигляді зустрічаються рідко. Водночас, знання найважливіших принципів їх організації і методик проведення є важливими елементами побудови систе­ми аналітичних досліджень інформаційних ресурсів.