1.2. Предмет і об'єкти фінансового аналізу

 

Для більш свідомого сприйняття суті понять «об'єкт» і «предмет», насамперед, розглянемо їх тлумачення в найвідомі-ших словниках і офіційних документах:

За російським тлумачним словником Ожегова: об'єкт — явище, предмет, на який спрямована будь-яка діяльність; пред­мет — те, на що спрямована думка, що є її змістом або те, на що спрямована будь-яка дія.

За новим тлумачним словником української мови: об' єкт — явище, предмет, особа, на які спрямована певна діяльність, увага; предмет наукового дослідження, спеціальної зацікавленості, ком­петенції; предмет будь-яке конкретне матеріальне явище, що сприймається органами чуття; річ, реалія те, на що спрямована пі­знавальна, творча, практична діяльність будь-кого, чого-небудь.

За філософським енциклопедичним словником: об'єкт (піз­нє лат. objectum — предмет; лат. objecio — кидаю вперед, проти­ставляю) — те, що протистоїть суб'єкту в його предметно-практичній і пізнавальній діяльності; один і той самий об' єкт може бути предметом різних видів досліджень; предмет — кате­горія, яка зазначає певну цілісність, виділену зі світу об' єктів у процесі людської діяльності та пізнання.

За нормативними документами Вищої атестаційної комісії України: об'єкт — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення; предмет — це частина об' єкта, яка безпосередньо є предметом дослідження.

Протиставлення предмета (gegenständ) об'єкту (object) вперше запропонував у 1904 р. австрійський філософ Р. Амезедер, хоча в загальногносеологічному плані протиставлення об' єкта та пред­мета є відносним. Головна структурна відмінність предмета від об' єкта полягає в тому, що предмет охоплює лише головні, най­більш істотні властивості й ознаки.

Отже, в узагальненому вигляді об'єктом можуть виступати процес, явище або будь-яка інша річ, яка об' єктивно існує, що за­вдяки своїй актуальності, практичній і пізнавальній значущості стає предметом безпосереднього дослідження.

Фінансовий аналіз має свій специфічний предмет досліджен­ня, що виділяє його в окремий напрям знань серед економічних наук. Враховуючи цільову орієнтацію фінансового аналізу, його предмет можна пов' язати з фінансовим станом підприємства, го­сподарськими явищами і процесами, що знаходять своє відобра­ження через систему фінансових показників, які характеризують підприємницьку діяльність.

Фінансовий стан підприємства відображає на певний момент рівень ефективності використання ресурсів у господарській дія­льності, або, кажучи точніше, ефективність функціонування ме­ханізмів економічної системи.

Фінансовий аналіз пов' язаний з господарськими явищами та процесам, які виражають сутність відносин щодо:

формування фінансових ресурсів підприємства з відповід­них джерел;

розміщення фінансових ресурсів в активах;

формування витрат при створенні об' єктів діяльності і ви­бутті активів;

грошових потоків підприємства;

створення доданої вартості суб'єктами господарювання;

формування, розподілу і використання фінансових резуль­татів.

Предметом фінансового аналізу є діяльність підприємства, спрямована на забезпечення його сталого розвитку і стійкого фі­нансового стану. Кінцевою позицією досягнення цієї мети є ви­явлення резервів підвищення ефективності господарської діяль­ності і побудови системи управління для забезпечення незадово-лених потреб і побудови системи управління для забезпечення одержання бажаного результату.

Предмет фінансового аналізу конкретизується і розкривається через його об' єкти, виходячи з класифікаційних ознак суб' єктів господарювання та видів їх діяльності.

 

 


Отже, об' єктами фінансового аналізу є безпосередньо підпри­ємства відповідної територіальної ознаки (КОАТУУ), форми вла­сності (КВФ), організаційно-правової форми господарювання (КОПФГ), виду економічної діяльності (КВЕД) і системи підпо­рядкування (СПОДУ) та окремі елементи економічного механіз­му господарювання (рис. 1.2.1).

Залежно від ступеня складності розрізняють прості і складні об' єкти дослідження, які відрізняються числом елементів і видом зв' язку між ними, тому вони називаються системними.

До простих відносять об' єкти, які не можна розчленити на кі­лька елементів. Складні об' єкти мають невизначену структуру, яку треба дослідити, а потім описати елементи, що їх конкрети­зують.

Кожний об' єкт оточує середовище, з яким він взаємодіє. За­вдання аналізу полягає в тому, щоб виявити фактори, які впли­вають на поведінку об' єкта, виділити з них істотні і неістотні. На істотних необхідно зосередити зусилля аналізу.

Визначивши об' єкт аналізу, фактори, які впливають на його поведінку, встановлюють його параметри, тобто повноту вивчен­ня об' єкта відповідно до мети аналітичного дослідження.

Підприємства як суб' єкти господарювання і об' єкти фінансо­вого аналізу характеризуються економічною діяльністю, тобто процесом виробництва продукції (товарів, робіт, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, мате­ріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів. Еко­номічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Класифікація підприємств здійснюються за основним видом діяльності, на який припадає найбільший внесок за визначеним критерієм: валова додана вартість, обсяг реалізованої (виробле­ної) продукції, кількість зайнятих працівників, показники ресур­сів підприємства — обсяг заробітної плати, розмір основних за­собів.

Валова додана вартість — це вартість валової виробленої про­дукції за відрахуванням вартості витрат на сировину та матеріа­ли, а також інших витрат проміжного споживання.

Проміжне споживання — це витрати на товари та послуги (сировину, паливо, енергію, поточний ремонт, послуги транс­порту), які були використані підприємством для виробничих потреб.

Об' єктами класифікації в КВЕД є види економічної діяльності статистичних одиниць (юридичних осіб, відокремлених підрозді­лів юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців тощо), які на вищих рівнях класифікації групуються у галузі.


Класифікаційні секції для характеристики підприємств за ви­дами економічної діяльності наведено в табл. 1.2.1.


За формами власності майно підприємства може формуватися на правах приватної, державної, державної корпоративної, кому­нальної і комунальної корпоративної власності.

Суб'єкти господарювання реалізують свою господарську ком­петенцію на основі речових прав: власності, господарського ві­дання, оперативного управління, внутрішньогосподарських від­носин, володіння і користування (табл. 1.2.2).

Економічний механізм здійснення господарської діяльності, який визначає характер відносин між засновниками, режим май­нової відповідальності по зобов' язаннях підприємства,порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одер­жаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності за­безпечується організаційно-правовою формою господарювання (табл. 1.2.3).





 

Господарські товариства

Акціонерне товариство

 

Відкрите акціонерне товариство

 

Закрите акціонерне товариство

 

Державна акціонерна компанія (товариство)

 

Товариство з обмеженою відповідальністю

 

Товариство з додатковою відповідальністю

 

Повне товариство

 

Командитне товариство

Кооперативи

Виробничий кооператив

 

Обслуговуючий кооператив

 

Споживчий кооператив

 

Сільськогосподарський виробничий кооператив

 

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив

 

Кооперативний банк

Організації (установи, заклади)

Орган державної влади

 

Орган місцевого самоврядування

 

Державна організація (установа, заклад)

 

Комунальна організація (установа, заклад)

 

Приватна організація (установа, заклад)

Закінчення табл. 1.2.3

 

Класифікаційна ознака

Організаційно-правова форма господарювання

1

2

 

Організація (установа, заклад) об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки)

 

Організація покупців*

 

Організація орендарів*

Об'єднання підприємств (юридичних осіб)

Асоціація

 

Корпорація

 

Консорціум

 

Концерн

 

Холдингова компанія

 

Інші об'єднання юридичних осіб

Відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи

Філія (інший відокремлений підрозділ)

 

Представництво

Об'єднання громадян, профспілки, благодійні ор­ганізації та інші подібні організації

Політична партія

 

Громадська організація

 

Спілка об'єднань громадян




Окремі організаційно-правові форми господарювання як об'єк­ти фінансового аналізу характеризуються відповідними ознаками.

Підприємство — самостійний суб'єкт господарювання, ство­рений компетентним органом державної влади або органом міс­цевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійс­нення виробничої, науково-дослідної, торгівельної та іншої гос­подарської діяльності.

Господарські товариства — підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та (або) грома­дянами шляхом об' єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Кооператив — юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об' єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших по­треб на засадах самоврядування.

Організація (установа, заклад) — організаційна структура, створена однією або кількома особами (засновниками), які не бе­руть участі в управлінні нею, шляхом об' єднання (виділення) їх­нього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Об' єднання підприємств (юридичних осіб) — господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств (юридичних осіб) з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціа­льних завдань.

Об'єктами фінансового аналізу, що безпосередньо визначають фінансовий стан підприємства, є окремі види діяльності та еле­менти економічного механізму господарювання: фінансові ре­сурси, активи, витрати, доходи, додана вартість і фінансовий ре­зультат.

Фінансові ресурси визначаються зобов'язаннями і власним капіталом підприємства, які характеризуються відповідними джерелами їх формування.

Активами визначаються об'єкти, в які розміщені фінансові ре­сурси підприємства. Вони мають облікову і ринкову вартість, а різниця між ними є винагородою власнику за ефективне їх фор­мування.

Витрати підприємства формуються в процесі створення об' єктів підприємницької діяльності та господарських операцій, що зменшують вартість активів.

При створенні об' єктів підприємницької діяльності вартість використаних ресурсів формує виробничу собівартість, тобто ре­сурси в технологічному процесі перетворюються у виготовлену готову продукцію, виконані роботи, надані послуги і товари (рис. 1.2.2).

 

Допоміжні підрозділи

 

Витрати для формування виробничої собівартості:

використані виробничі паси

нарахована оплата праці

відрахування на соціальні за­ходи

нарахована амортизація роботи послуги

готова продукція

 

Основні підрозділи

 

роботи послуги

готова продукція


 

Виробнича собівар­тість

 

Об'єкти

 

діяльності:

роботи

послуги

готова

•п ртоодвуакрциія

 

 

Обслуговуючі підрозділи

 

Рис. 1.2.2. Формування виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) підприємства

Зменшення активів формує зовнішні витрати і забезпечує створення доходів підприємства (рис. 1.2.3).

Дохід визнається під час збільшення активів або зменшення зобов' язань, що зумовлює зростання власного капіталу (рис. 1.2.4).

Доходи дають можливість відшкодувати матеріальні та прирі­вняні до них витрати та здійснювати формування доданої вартос­ті в складі фонду оплати праці, амортизації, податкових платежів, витрат на соціальні заходи та чистого прибутку.

Для визначення фінансового результату доходи звітного пері­оду порівнюють з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в мо­мент їх виникнення незалежно від дати надходження активів (рис. 1.2.5).


Витрати підприємства

 

Матеріальні затрати


Витрати звичайної діяльності


11


Податок на прибуток

Надзвичайні витрати

Надзвичайні витрати


Дивіденди "1 Г Безоплатно надані активи

 

 

 

Витрати на оплату праці

 

Відрахування на соціальні заходи


 

Витрати операційної діяльності

 

Фінансові витрати

 

Втрати від участі в капіталі

 

Інші витрати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Амортизація

 

Інші операційні витрати


 

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

 

Інші операційні витрати

 

Адміністративні витрати

 

Витрати на збут

 

 

 

 

Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг)

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати

Наднормативні виробничі витрати

 

т


1

 

Прямі матеріальні витрати

Прямі витрати на оплату праці


Інші прямі витрати


Змінні загальновиробничі витрати

Розподілені постійні загальновиробничі витрати

 

Відрахування з доходу

Доходи підприємства

Використання

доходу

 

І

Формування доходу

 

пдв


т

 

Дохід від звичайної діяльності

Дохід від надзвичайної діяльності


Безоплатно надані активи

 

 

Акцизний збір

 

Дохід від операційної діяльності

Дохід від

участі в капіталі

Інші фінансові доходи

Інші

доходи

 

Інші відрахування

 

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)


Інші операційні доходи

 

 

 

Матеріальні та прирівняні до них активи


ЇЇ 11


т

 

Оплата праці


 

ЇЇ


т

Формування амортизаційних відрахувань


 


 

Податкові платежі


 

 


 

 

Витрати на соціальні заходи


 


 

 

Формування чистого прибутку

 

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів робіт, послуг)

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

 

 

 

Інші операційні доходи

Валовий прибуток (збиток)

Адміністративні витрати


Витрати на збут


Інші операційні витрати

 

 

 

Дохід від участі в капіталі

Прибуток (збиток) від операційної діяльності


Фінансові витрати


Втрати від участі в капіталі


Інші витрати

 

 

 

 

 


Інші фінансові доходи

 

Інші

доходи


 

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

 

Податок на прибуток від звичайної діяльності

 

 

 

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності

Надзвичайний прибуток (збиток)

 

 

Чистий прибуток (збиток)

 

Резервний капітал

Дивіденди


Статутний капітал

Інше використання


Об' єкти фінансового аналізу підприємства формуються гос­подарськими операціями в процесі операційної, інвестиційної, фінансової і надзвичайної діяльності (рис. 1.2.6).

 

Діяльність підприємства

 

Звичайна        І      І Надзвичайна

 

Операційна        І      І    Фінансова    І    І Інвестиційна

 

Основна     І Інша

 

Рис. 1.2.6. Види діяльності підприємства

Звичайна діяльність — операції, які можна передбачити при забезпеченні процесу господарювання відповідно до об' єктів підприємницької діяльності, визначених установчими докумен­тами підприємства.

Надзвичайна діяльність — події або операції, які відрізняють­ся від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, пов'язана з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, ро­біт, послуг), що є головною метою створення підприємства і за­безпечує основну частку його доходу, а також інші види діяльно­сті, які не підпадають під категорію інвестиційної чи фінансової діяльності. Перевищення вхідних грошових потоків від опера­ційної діяльності над грошовими витратами є підґрунтям для за­безпечення сталого розвитку підприємства та залучення коштів із зовнішніх джерел.

Основна діяльність — операції, пов' язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною ме­тою створення підприємства і забезпечують основну частку його

доходу.

Інша операційна діяльність визначається операціями, які не виникають безпосередньо з технологічного процесу щодо основ­них об' єктів господарювання, а пов' язана з реалізацією виробни­чих запасів, орендою майна, курсовими різницями, штрафами, пенями і неустойками, списанням заборгованості, безкоштовно отриманими оборотними активами та роботою соціальних об' єктів підприємства.

Фінансова діяльність — це діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного і запозиченого капіталу підприємства.

Інвестиційна діяльність — це придбання та реалізація тих не­оборотних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Загалом під інвестиціями розуміють усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підпри­ємницької та інших видів діяльності, в результаті яких ство­рюється чистий прибуток та забезпечується приріст вартості майна.

Успішна інвестиційна та операційна підприємницька діяль­ність можлива лише за наявності достатнього обсягу фінансових ресурсів. З іншого боку діяльність, яка веде до змін розміру і складу власного та позичкового капіталу підприємства, складає основний зміст фінансової діяльності. Можна стверджувати, що фінансова діяльність має вирішальний вплив на процеси форму­вання вартості підприємства. Так, оптимізація структури фінан­сових ресурсів веде до зменшення затрат на їх залучення і ство­рює фінансову базу для успішної операційної та інвестиційної діяльності.